- •1.Поняття філософії: сутність,предмет та походження
- •2.Основні духовні джерела філософії
- •3.??? Засоби і форми буття філософії( філософський напрямок, філософські – течія, школи, вчення, ідеї)
- •4. Специфіка філософського знання
- •5. Структура філософського знання: історія філософії, онтологія, гносеологія, соціальна філософія, футурологія, антропологія
- •6.Філософські методи
- •7. Основні функції філософії
- •8. Західна та Східна парадигма філософії
- •9. Філософські вчення Стародавньої Індії
- •10. Філософське вчення стародавнього Китаю
- •11. Особливості античної філософії
- •12. Основні періоди.
- •13. Антична натурфілософія: Фалес, Анаксимен, Анаксимандр (Мілетська школа)
- •14. Піфагор. Геракліт
- •15. Атомістичне вчення Демокріта
- •16.Школа Сократа
- •17. Вчення Платона про суспільство та державу. Етика Платона.
- •18. Вчення Арістотеля про суспільство та державу. Етика Арістотеля.
- •19. Еллінізм та римська філософія.
- •20. Характерні риси середньовічного способу філософування.
- •21. Патристика. Схоластика.
- •25. Італійський ренесанс (XV ст.)
- •26. Реформація (XVI ст.): гуманізм, натурфілософія, соціальні теорії, утопічний соціалізм
- •27. Емпіричне природознавство
- •28. Особливості розвитку філософії Нового часу
- •30. Раціоналізм Рене Декарта. Спіноза. Ляйбніц
- •31. Філософія французького Просвітництва. Вольтер, Руссо
- •32. Німецька класична філософія
- •33. Критична філософія Імануїла Канта
- •37.Філософська думка Київської Русі.
- •38. «Філософія життя»: в.Дільтей, а.Бергсон, ф.Ніцше
- •39. Екзистенційна філософія: с.Кєркєгор, м.Гайдер, ж.-п.Сартр
- •40. Філософська антропологія: м.Шелер,г.Плеснер, а.Гелен
- •41. Філософська герменевтика
- •42. Феноменологія
- •43. Психоаналіз (з.Фройд). Неофрейдизм (е.Фромм).
6.Філософські методи
Методи – послідовність певних дій, яка дає можливість розв'язати поставлене завдання.
Загальнонауові методи:
1. Аналіз – це розділення предмета на його складові частини з метою їхнього всебічного вивчення.
2. Синтез – це об'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез органічно взаємопов'язані і взаємозумовлюють один одного на кожному етапі процесу пізнання.
3. Порівняння - метод наукового дослідження, пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об'єктами.
4. Індукція - метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху знань від одиничного до часткового або й загального.
5. Дедукція - метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху знань від загального до одиничного.
Філософські методи:
1) Діалектика – з грец. мистецтво вести бесіду, сперечатися. Саме діалог між людьми, які намагаються переконати один іншого й дав назву діалектичному методу у філософії.
2) Герменевтика – розкриття змісту різних текстів, їх внутрішнього змісту.
3) Феноменологія - опис досвіду свідомості і виділення у ній сутнісних рис.
7. Основні функції філософії
1)Світоглядна – пов’язана з теоретичним поясненням світу, людина сприймає світ крізь свій світогляд,
2)Пізнавальна – оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних,достовірних знань
3)Виховна – прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення
4)Критична – аналіз існуючого знання та соціокультурних цінностей
5)Онтологічна – введення фундаментальних гіпотез існування, визначеня схем побудови дійсності
6)Методологічна – філософія виступає як загальне вчення про метод; забезпечує ідеями, принципами наукове пізнання і живить практичне пізнання
7)Гносеологічна – вибір засобів пізнання
8)Ціннісна (Аксіологічна) – дає можливість визначити соціальні, моральні, ідеологічні, естетичні та ін. цінності в різні періоди суспільного розвитку
9)Соціальна – охоплює різні аспекти людського життя, пояснення соціального бутя
10)Гуманістична – сприяння формування життєвих цінностей та ідеалів, визначення мети життя
8. Західна та Східна парадигма філософії
1)нечітке розмежування між релігією та філософією на заході, між міфологією та філософію на сході
2)на сході домінує етична і соц.-етична проблематика. На заході домінує онтологія та гносеологія. До етики західна думка звертається в певні періоди.
3)На заході має значення особа мислителя, який посідає значне місце в суспільстві, на сході особа значення не має, тут переважають школи. Західний тип мислення є парадигмальним, тобто спрямованим у русло певної ідеї чи методом мислення який і визначає розвиток філософії та науки на цей період.
Зах.:
Екстровертний (націлений на освоєння зовнішнього світу) звідси виникає зв'язок філософія – наука – техніка, де техніка стає практичним втіленням світоглядних ідей спрямованих на освоєння світу.
Східна культура інтровертна – спрямована на володіння внутрішнім світом, тому вона переповнена медитаціями та практиками внутрішнього самовдосконаленнями.