- •1.Поняття філософії: сутність,предмет та походження
- •2.Основні духовні джерела філософії
- •3.??? Засоби і форми буття філософії( філософський напрямок, філософські – течія, школи, вчення, ідеї)
- •4. Специфіка філософського знання
- •5. Структура філософського знання: історія філософії, онтологія, гносеологія, соціальна філософія, футурологія, антропологія
- •6.Філософські методи
- •7. Основні функції філософії
- •8. Західна та Східна парадигма філософії
- •9. Філософські вчення Стародавньої Індії
- •10. Філософське вчення стародавнього Китаю
- •11. Особливості античної філософії
- •12. Основні періоди.
- •13. Антична натурфілософія: Фалес, Анаксимен, Анаксимандр (Мілетська школа)
- •14. Піфагор. Геракліт
- •15. Атомістичне вчення Демокріта
- •16.Школа Сократа
- •17. Вчення Платона про суспільство та державу. Етика Платона.
- •18. Вчення Арістотеля про суспільство та державу. Етика Арістотеля.
- •19. Еллінізм та римська філософія.
- •20. Характерні риси середньовічного способу філософування.
- •21. Патристика. Схоластика.
- •25. Італійський ренесанс (XV ст.)
- •26. Реформація (XVI ст.): гуманізм, натурфілософія, соціальні теорії, утопічний соціалізм
- •27. Емпіричне природознавство
- •28. Особливості розвитку філософії Нового часу
- •30. Раціоналізм Рене Декарта. Спіноза. Ляйбніц
- •31. Філософія французького Просвітництва. Вольтер, Руссо
- •32. Німецька класична філософія
- •33. Критична філософія Імануїла Канта
- •37.Філософська думка Київської Русі.
- •38. «Філософія життя»: в.Дільтей, а.Бергсон, ф.Ніцше
- •39. Екзистенційна філософія: с.Кєркєгор, м.Гайдер, ж.-п.Сартр
- •40. Філософська антропологія: м.Шелер,г.Плеснер, а.Гелен
- •41. Філософська герменевтика
- •42. Феноменологія
- •43. Психоаналіз (з.Фройд). Неофрейдизм (е.Фромм).
30. Раціоналізм Рене Декарта. Спіноза. Ляйбніц
Рационализм - философско-гносеологическое направление, где основа знаний это разум.
Р.Декарт(1596-1650рр.)-видатний французький філософ,фізик,математик,засновник раціоналізму.Основні праці-“Роздуми про метод”,”Метафізичні роздуми”,”Начала філософії”
В історії Нової філософії Декарт посідає особливе місце як творець дуалістичного філософського вчення.Він побудував свою філософську систему на основі визнання одночасного самостійного існування свідомості і матерії,душі і тіла.Атрибутом духовної субстанції вважав мислення,а матеріальної-протяжність.Людина ,за Декартом,це механізм поєднання цих двох субстанцій.Проте цей дуалізм не вирішував проблему пізнанняя світу.Тому Декарт ввів в свою теорію третю субстанцію –Бога ,який обумовив їхню єдність.Єдино правильний метод пізнання ,за Декартом, є раціоналізм та дедукція.Раціоналізм включає в себе два елементи:-уявленя про розум;-розуміння відмінності раціонального пізнання від чуттєвого.Розробляє вчення ,згідно з яким вихідним поняттям для дедукції всіх наукових знань повинні бути “вроджені ідеї”.Вони приховані в глибині інтелекту і можуть бути усвідомлені інтуітивно.
Спиноза (1632-1677) - родоначальник исторической науки. Основное произведение "Этика". Особое свойство человека - разумность. Разум делает человек свободным. Свобода - познанная необходимость.
3 степени познания:
А)истины (постигается разумом, интуитивно, не зависимо от опыта)
Б)рассуждения разума (человек получает, истинны знания, нуждающиеся в доказательствах)
В)чувственные познания (знания, основанные на беспорядочном опыте и далеки от истины)
Особая часть рассуждений - место человека в обществе. Общество и государство создаются ради взаимопомощи и безопасности людей. Государство - договор между людьми. 3 формы правления:
1.монархия
2.аристократия
3.демократия - идеал
Лейбниц (1646-1716). Отказывается от врожденности идей, говорит о врожденности познаний. Высшая форма познания - рацион (с помощью разума человек раскрывает действительное и необходимое).
Чувственное познание (предпосылки познания, дают случайные знания).
Развивает учении о бытии в форме учения о субстанции. Полагал, что из протяжения могут быть выведены не физические свойства тел, а геометрические. Необходимо в субстанции предполагать такие свойства, из которых могут быть выведены основные физические характеристики тел. Вещи обладают собственным действием Þ вещи - силы. Любая вещь - субстанция Þ число субстанций бесконечно. Каждая субстанция - единица бытия - монада. Противопоставил учению Спинозы о единой субстанции концепцию множественности субстанций, которых он назвал монадами.
Монада - нечто простое, неделимое, но не материя, т.к. материя делима до бесконечности. Монады наделены влечением и восприятием, что делает их подобными человеческой душе. Т.е. Лейбниц пришел к отрицанию материи и замене ее бесконечным собранием душ.
Учение о двух видах истины - истины факта и метафизические истины (вечные). Вечные истины отыскиваются с помощью разума, не нуждаются в оправдании при помощи опыта. Истины факта открываются только посредством опыта., не могут быть доказаны на основе только логических выводов.