3. Організація виконання нддкр.

Послідовні етапи творчого наукового процесу створення інновацій:

1. Усвідомлення цілі, потреб її досягнення, формулювання науково-технічного завдання і перевірка правильності її постановки.

2. Участь у плануванні досліджень і розробок.

3. Збір науково-технічної інформації про існуючі, відхилені, невдалі чи можливі способи досягнення поставлених цілей, про склад вимог до вибору шляхів вирішення завдання, про минулі ідеї по її вирішенню і перевірка можливості досягнення завдання на даному рівні розвитку науки, техніки і технології.

4. Аналіз можливих шляхів і способів позитивного вирішення завдання – первинна генерація нових ідей, в тому числі і в колективно організаційних умовах.

5. Формування “портфелю ідей” для вирішення завдання, виявлених із інформаційних джерел або вироблених тим чи іншим способом.

6. Розумова переробка (“бродіння”) накопиченої чи штучно отриманої, змодельованої науково-технічної інформації і сформульованих ідей.

7. “Кристалізація” нових ідей, що забезпечують вирішення завдання, в результаті осмислення вивченої науково-технічної інформації і сформульованих ідей”, або “прозріння”, поява ідей, не підготовлених попереднім ходом подій і аналізом, – вторинне генерування нових ідей.

8. Прийняття рішення про принцип дій, загальну компоновку і окремі схеми розроблюваного зразка техніки і його елементів.

9. Розробка схем загального вигляду, окремих функціональних частин і основних деталей, побудова укрупнених моделей зразка техніки.

10. Реалізація прийнятих рішень в моделях, макетах, експериментальних чи дослідних зразках виробів або їх частин, в технологічних проектах.

11. Перевірка прийнятих рішень при випробуваннях, дослідженнях і аналізі моделей, макетів, експериментальних зразків або їх частин.

12. Обробка отриманих результатів випробувань статистичними і математичними методами.

13. Оцінка якості і ефективності прийнятих наукових і технічних рішень і складання технічного завдання на проектування технічних умов.

14. Складання наукового звіту про виконання НДР, отриманих висновках і досягнутих результатах.

15. Розробка технічного завдання на проектування серійних виробів, технічних вимог до них, технічних умов на проектування.

16. Підготовка заявок на винахід.

17. Підготовка наукових статей.

Тема 6 раціональна організація праці в інноваційній сфері

1. Класифікація кадрів.

У загальному, кадри у сфері науки підрозділяються на групи:

1. Наукові працівники (включаючи вчених науково-дослідних секторів ВНЗ, що здійснюють наукові дослідження), а також науково-керівний персонал.

2. Науково-технічний і науково-допоміжний персонал.

3. Виробничий персонал.

4. Адміністративно-господарський персонал.

У складі персоналу зайнятого науково-дослідними роботами, виділяють чотири категорії:

1. Дослідники;

2. Техніки;

3. Допоміжний персонал.

4. Інший персонал.

Дослідники – працівники, що професійно займаються НДР і безпосередньо приймають участь у створенні нових споруд, продуктів, процесів, методів і систем. До цієї категорії включається адміністративно-управлінський персонал, що здійснює безпосереднє керівництво дослідним процесом (керівники наукових організацій і підрозділів, що виконують НДР).

Техніки – приймають участь в НДР, виконуючи технічні функції, як правило, під керівництвом дослідників (експлуатацію і обслуговування наукових приладів, лабораторного обладнання, обчислювальної техніки, підготовку матеріалів, креслень, проведення експериментів, дослідів, аналізів і т.п.)

Допоміжний персонал – виконує допоміжні функції, пов’язані з проведенням НДР: працівники планово-економічних, фінансових підрозділів, патентних служб, підрозділів науково-технічної інформації, науково-технічних бібліотек, працівників, що здійснюють монтаж, обслуговування і ремонт наукового обладнання і приладів; працівники дослідних експериментальних виробництв, лаборанти тощо).

Інший персонал – виконує функції загального характеру по господарському обслуговуванню організації (працівники бухгалтерії, кадрової служби, канцелярії, підрозділи матеріально-технічного обслуговування, оператори ЕОМ та ін.)

При побудові організаційних структур ІП доцільно використовувати укрупнене групування спеціалістів:

1) Конструктори;

2) Технологи;

3) Працівники дослідного виробництва.

Конструктор – здійснює розробку конструкторської документації на основі результатів прикладних досліджень чи самостійного пошуку конструкторських рішень виробів, засобів експерименту, технологічного обладнання і т.п. Кінцеві продукти діяльності конструктора – комплект креслярської документації, технічні завдання на технологічну підготовку дослідних зразків.

Технолог – здійснює розробку технологічних процесів у відповідності з результатами конструювання у сфері отримання нових виробів і матеріалів для умов конкретного виробництва. Кінцеві продукти діяльності технолога – комплекти технологічної документації, проекти організації виробництва і завдання на придбання чи проектування технологічного обладнання.

Працівники дослідного виробництва – приймають участь у виробничому процесі і виконують усі види робіт по виготовленню і випробуванню елементів макетів, дослідних зразків, партій виробів, матеріалів, технологічного обладнання і т.п.