Тема 1. Сутність державного регулювання економіки. Роль держави в ринковій економіці.

1. Роль і функції держави в ринковій економіці.

2. Механізм державного регулювання економіки.

3. Основні функції та принципи державного регулювання економіки.

1. Дисципліна «Державне регулювання економіки» вивчає методи державного впливу на розвиток соціально-економічних процесів в Україні в умовах впровадження ринкових відносин.

В даній дисципліні дається роль і функції держави, розкриваються методи державного впливу, обґрунтовуються співвідношення у розвитку продуктивних сил, розкривається зміст державної політики, що спрямована на розвиток підприємництва та створення належних умов для життя та праці людей. В результаті вивчення теоретичного матеріалу, ознайомлення із публікаціями на тему державне регулювання необхідно узагальнити, вивчити і знати теоретичні основи державного регулювання, зміст державної політики в галузі структурної перебудови економіки (цінової, фінансової, банківської, кредитної, податкової політик, в галузі соціального захисту людей, розвитку науки, освіти і культури). В результаті вивчення змісту курсу студент повинен уміти застосовувати знання при вирішення практичних завдань (при розробці планів соціально-економічного розвитку регіонів)

Роль держави в управлінні економікою визначається конституцією України. Методи управління формуються на тій основі, що Україна як держава є суверенна, незалежна, демократична, соціальна і правова держава. Ці основні особливості держави визначають напрями державного впливу, форми органів державного управління, склад та функції цих органів.

Суверенітет і джерело влади забезпечується завдяки народу, який обирає державні та місцеві органи влади. В Україні діє принцип верховенства права відповідно до якого управління здійснюється на основі законів, які приймаються Верховною Радою України. Закони України розробляються і приймаються в результаті вивчення реальних соціально-економічних відносин у суспільстві з врахуванням об’єктивно діючих економічних законів. Природні ресурси України: земля, її надра, водні та інші використовуються органами влади та громадянами України для розвитку держави, створення належних умов для життя і праці людей.

Виділяють такі функції держави:

• законодавча;

• стабілізуюча;

• розподільча.

Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які створюють однакові умови для діяльності та функціонування всіх об’єктів господарювання на засадах ринкової економіки.

Документи:

1. Закони ВГЦ

2. Укази президента

3. Постанови кабміну

Стабілізуюча функція полягає в тому, що за допомогою господарського механізму має забезпечуватися високий рівень зайнятості населення, цінова рівновага, а також стимулювання економічного зростання. Для досягнення цієї мети держава:

1. визначає цілі і напрями, пріоритети економічного розвитку держави;

2. виділяє і впливає на використання ресурсів для реалізації цих напрямів;

3. використовує грошово-кредитну та бюджетно-податкову політику;

4. бере на себе організацію складної грошової політики, її формування;

5. забезпечує зайнятість населення на основі розвитку підприємництва і відповідно до цього впливає на стабілізацію цін, на стан і попередження інфляції на підсилення ролі економічного впливу на вітчизняного виробника.

Розподільча функція полягає в тому, щоб досягти більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, більш ефективного, рівномірного використання ресурсів різних галузей економіки.

Це досягається в результаті:

1) встановлення мінімального рівня заробітної плати, мінімальної суми пенсії;

2) здійснення перерозподілу доходів багатих людей на користь непрацездатних і малозабезпечених в результаті податкової політики і регулювання цін;

3) регулювання зовнішньоекономічної діяльності, валютного ринку, взаємодії з іноземними фінансовими структурами, регулює міграцію капіталів, робочої сили;

2. Механізм державного регулювання економіки – це сукупність різноманітних важелів, інструментів, за допомогою яких держава веде економічну діяльність.

Головні елементи механізму державного регулювання економіки:

1. суб’єкт;

2. об’єкт;

3. методи.

Суб’єкти – це представники та виконавці господарських інтересів.

Представником господарських, соціально-економічних, політичних, культурних, екологічних, регіональних інтересів у ринковій економіці є підприємства, об’єднання, асоціації, профспілки, політичні партії та інші громадські організації.

Виконавцями господарських інтересів держави є органи державної та місцевої влади, а також Національний Банк.

Об’єкти державного регулювання економіки – це сфери, галузі економіки, регіони, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, що не вирішуються автоматично (секторна, галузева та регіональна структура господарства; умови нагромадження інвестиційного капіталу; зайнятість населення; грошовий обіг; платіжний баланс; ціни та умови конкуренції; підготовку та перепідготовку кадрів; довкілля; зовнішньоекономічні зв’язки тощо.)

Під методами державного регулювання економіки розуміють способи впливу держави через законодавчі і виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики.

3. Основними принципами державного регулювання економіки є:

• мінімальне втручання державних органів в економічні процеси – делегуються лише ті функції, які не можуть бути забезпечені безпосередньо суб’єктами ринкових відносин;

• системний вплив на розвиток соціально-економічних процесів з урахуванням тісних взаємних зв’язків ринку капіталів, фінансів, товарів, праці та інших на базі формування необхідних нормативних регуляторів і нормативів, методичної бази та відповідальних державних органів.

Функції державного регулювання економіки включають:

• формування системи економічних інститутів державного управління;

• розробку і погодження стратегії економічної, соціальної та науково-технічної політики;

• регулювання пропозиції та попиту на товари шляхом надання дотацій на їх споживання;

• стимулювання виробництв, що створюються на базі нових технологій, розвиток експортного виробництва, економічний захист стратегічно важливих виробництв;

• розробку і реалізацію системи соціального захисту населення;

• розробку та реалізацію шляхом бюджетного фінансування регіональної економіки.