1. Визначення та класифікація інвестицій.

Інвестиціями являються всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Таким цінностями можуть бути: грошові засоби, цільові банківські вклади, паї, акції та ін. цінні папери; рухоме і нерухоме майно; майнові права, що виходять із авторського права, досвід та ін. інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та ін. знань, оформлених у вигляді технічної документації; права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також ін. майнові права; ін цінності.

Інвестиції поділяються на:

1) Валові інвестиції – представляють собою загальний об’єм інвестованих засобів у певному періоді.

2) Чисті інвестиції – представляють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

3) Реальні інвестиції – представляють вкладення засобів у реальні проекти;

4) Фінансові інвестиції – представляють вкладення засобів у придбання цінних паперів.

5) Прямі інвестиції – передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладення засобів.

6) Непрямі інвестиції – передбачають інвестування, опосередковане іншими особами. Інвестор при цьому купує цінні папери певної інвестиційної компанії, а вже дана компанія здійснює пошук найбільш вигідного вкладення залученого капіталу.

7) Короткотермінові інвестиції – передбачають вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткотермінові депозитні вклади, купівля короткотермінових ощадних сертифікатів і т.п.)

8) Довготермінові інвестиції – передбачають вкладення капіталу на період більше одного року. Довготермінові інвестиції деталізуються наступним чином: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від 3 до 5 років; г) більше 5 років.

9) Приватні інвестиції – представляють вклади громадян, а також підприємств недержавної форми власності;

10) Державні інвестиції – представляють вклади центральних та місцевих органів влади за рахунок засобів бюджетів, позабюджетних фондів і залучених засобів, а також державних підприємств та установ за рахунок власних і залучених засобів.

11) Іноземні інвестиції – представляють вклади іноземних громадян, юридичних осіб та держав.

12) Спільні інвестиції – представляють спільні вклади вітчизняних суб’єктів та суб’єктів іноземних держав.

13) Внутрішні інвестиції – передбачають вкладення засобів у об’єкти інвестування, розміщені на території своєї країни.

14) Зовнішні інвестиції – передбачають вкладення засобів у об’єкти інвестування, розміщені за межами своєї країни (в т.ч. придбання акцій зарубіжних фірм, облігацій інших держав і т.п.).

2. Сутність мета і функції інвестиційного менеджменту.

Інвестиційна діяльність – представляє собою сукупність практичних дій (громадян, юридичних осіб, держави) по реалізації інвестицій.

Інвестиційний менеджмент – представляє собою процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства (фірми). Метою інвестиційного менеджменту є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії фірми на окремих етапах її розвитку.

Основними завданнями інвестиційного менеджменту є:

1) Забезпечення високих темпів економічного розвитку фірми за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;

2) Забезпечення максимізації доходів (прибутків) від інвестиційної діяльності;

3) Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків.

4) Забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності фірми в процесі здійснення інвестиційної діяльності;

5) Знаходження шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм.

Основними функціями інвестиційного менеджменту являються:

1. Дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку;

2. Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності фірми.

3. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів фірми.

4. Пошук і оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і відбір найбільш ефективних із них.

5. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відбір найбільш ефективних із них.

6. Поточне планування і оперативне управління реалізацією окремих інвестиційних програм і проектів.

7. Організація моніторингу реалізації окремих інвестиційних програм і проектів.

8. Підготовка рішень про своєчасний вихід із неефективних інвестиційних проектів (продаж фінансових інструментів) і реінвестування капіталу.