План лекції

2.1. Загальні властивості інформаційних систем

2.2. Роль структури управління у формуванні ІС

2.3. Типи даних в організації

2.4. Категорії ІС, що підтримують різні типи рішень

2.5. Поняття про технології OLAP

2.6. Поняття про Data Mining

2.7. Поняття про інтелектуальні системи

2.8. Інформаційні системи підтримки діяльності керівника

Основні поняття теми лекції

Інформаційні системи операційно-експлуатаційного рівня, Інформаційні системи рівня знання, Інформаційні системи рівня стратегічного рівня управління, Інформаційні системи рівня тактичного управління, Корпоративна культура, Розподілена інформаційна система (Distributed Information Systems - DIS), Сервіс-орієнтована архітектура (Service-Oriented Architecture - SOA), Технологія багатовимірного аналізу даних (On-Line Analytical Processing - OLAP), Технологія витяганням даних (Data Mining - DM).

2.1. Загальні властивості інформаційних систем

Обговорюючи проблеми використання ІТ в бізнесі, не слід говорити про інформаційні технології взагалі. До теперішнього часу створені тисячі програмних продуктів, сотні технологій, десятки протоколів і угод про розробку і використання інтерфейсів, міжнародних стандартів у області ІТ-додатків. На відміну від побутової сфери, де ІТ використовуються безпосередньо (аудіо- і відеотехніка, мобільний телефонний зв'язок, цифрові фототелевізійні системи, технології обробки текстів і зображень, широкий спектр інформаційних послуг і т. д.), застосування ІТ в цілях інформатизації бізнесу відбувається опосередковано - за допомогою розробки і впровадження інформаційних систем різного призначення. Інформаційні технології стають засобом перетворення даних і формування інформаційних потоків всередині і поза підприємством. В рамках однієї інформаційної системи можуть використовуватися десятки ІТ. Таким чином, інформаційна система підприємства є середовищем для реалізації сучасних ІТ.

Інформаційні системи (ІС) можуть дуже сильно розрізнятися по своїх функціях, архітектурі, реалізації залежно від конкретної області застосування. Проте можна виділити принаймні дві властивості, які є загальними для всіх інформаційних систем.

По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище переробки, зберігання і доступу до даних. Середовище повинне забезпечувати рівень надійності зберігання і ефективність доступу, відповідні області застосування інформаційної системи. Відмітимо, що в звичайних обчислювальних програмних системах наявність такого середовища не є обов'язковою.

По-друге, інформаційні системи орієнтуються на кінцевого користувача, наприклад, банківського клерка, працівника складу, бухгалтера або чиновника міської адміністрації. Такі користувачі можуть бути дуже далекі від світу комп'ютерів. Для них термінал, персональний комп'ютер або робоча станція є всього лише засобом забезпечення професійної діяльності. Тому інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, легко освоюваним, "комфортним" інтерфейсом, який повинен надати кінцевому користувачу всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливості виконувати які-небудь дії, які могли б завдати шкоди інформаційній системі.

Конкретні завдання, які повинні розв'язуватися інформаційною системою, залежать від тієї прикладної області, для якої система призначена. Області застосування інформаційних додатків різноманітні: банківська справа, страхування, медицина, транспорт, освіта, державне управління, розробка програмного забезпечення і т.д. Важко знайти область ділової активності, в якій сьогодні можна було б обійтися без використання інформаційних систем. З іншого боку, конкретні завдання, що вирішуються банківськими інформаційними системами, відрізняються від завдань, для вирішення яких створюються медичні або транспортні інформаційні системи.

Об'єднує всі ці системи одна основоположна обставина: керівництво компаній відчуває потребу в достовірній інформації про різні аспекти бізнесу компанії і зовнішнього середовища в цілях підтримки прийняття рішень. Від цього залежить якість управління компанією, можливість ефективного планування її діяльності, виживання в умовах жорсткої конкурентної боротьби. При цьому критично важливими є наочність форм представлення інформації, швидкість отримання нового вигляду знання, можливість аналізу поточних і історичних даних.