Висновки

1. Інформатизація - процес переходу від індустріального суспільства до інформаційного шляхом насичення політичної, економічної і соціальної діяльності сучасними інформаційними технологіями.

2. Інформаційна система - взаємозв'язана сукупність концепцій, методів, технологій, технічних і програмних засобів, використовуваних для збору, обробки, зберігання і видачі інформації споживачу на користь досягнення поставленої мети. Сучасне розуміння інформаційної системи припускає використання комп'ютера як основний технічний засіб переробки інформації.

Інформаційна система визначається наступними властивостями: будь-яка ІС може бути піддана аналізу, побудована і керована на основі загальних принципів побудови складних систем; при побудові ІС необхідно використовувати системний підхід; ІС є динамічною системою, що розвивається; ІС слід сприймати як систему обробки інформації, що складається з комп'ютерних і телекомунікаційних пристроїв і реалізовану на базі сучасних технологій; вихідною продукцією ІС є інформація, на основі якої ухвалюються рішення або проводиться автоматичне виконання рутинних операцій; участь людини залежить від складності системи, типів і наборів даних, ступеня формалізації вирішуваних задач.

3. Основні етапи розвитку інформаційних систем пов’язані із зміною концепцій ІС, які були: 1) Паперовий потік розрахункових документів, 2) Основна допомога в підготовці звітів, 3)Управлінський контроль виробництва і реалізації, 4) Управління стратегією розвитку підприємства. Для реалізації цих концепцій створювалися відповідні системи: 1) Інформаційні системи обробки розрахункових, документів на електромеханічних бухгалтерських машинах, 2) Управлінські ІС для виробничої інформації, 3) Системи підтримки прийняття рішень, 4) Системи для вищої ланки управління.

4. Інформаційне забезпечення не є тривало діючим чинником успіху, воно всього лише допомагає реалізувати можливості, створювану формулою конкуренцію. Одне з головних завдань ІС підприємства є забезпечення інформаційної взаємодії між зовнішнім оточенням і внутрішнім середовищем

5. Зовнішня і внутрішня інформація компанії складає її інформаційні ресурси.

Інформація внутрішнього середовища відображає фінансово-економічний стан підприємства і результати його діяльності.

Приклади внутрішньої інформації: плани, накази, розпорядження, звіти, виробничі дані, рух фінансів і інших ресурсів, підготовка персоналу, сфери застосування продуктів діяльності, методи і канали збуту, техніка продажів, замовлення, постачання.

Джерела внутрішньої інформації: директорат і адміністрація підприємства, планово-фінансові підрозділи, бухгалтерія, ІТ-відділи і обчислювальні центри, відділи головного інженера і головного механіка, виробничі підрозділи, юридичні, експлуатаційні і ремонтні служби, відділи логістики, закупівлі і збуту.

Зовнішнє середовище - економічні, політичні і соціальні суб'єкти, що діють за межами підприємства, зв'язку і відношення з ними. Це, відповідно, економічні, політичні, соціальні, технічні, технологічні, наукові та інші відносини з партнерами, споживачами, конкурентами, державними органами і громадськими організаціями.

Приклади зовнішньої інформації: ринок і його нестабільність, вимоги і очікування споживачів, "підступи" конкурентів, тенденції в діловому середовищі і стан світових ринків, попит і пропозиції, зміни в законодавстві.

Джерела зовнішньої інформації: загальна інформація про стан економіки: інформаційно-аналітичні огляди, спеціалізовані друковані видання, газети, Internet-сайти; спеціалізована економічна інформація; офіційна інформація з державних органів і органів управління; інформація за цінами на товари: журнали і бюлетені, каталоги, сайти в Internet; тематична інформація.

6. Сукупність зовнішньої і внутрішньої інформації, обслуговуючі системи і технології, ІТ-фахівці і персонал ІТ-підрозділів складають інформаційно-технологічний ресурс (Information Technology Resource - ITR) сучасного підприємства.

7. Інформаційні потоки – дані, інформація, документи, що циркулюють усередині підприємства і відображають суть його діяльності. Виділяють такі основні види: фінансові потоки (Cash Flow), управлінські потоки (Control Flow), потоки робіт (Work Flow), потоки документів (Document Flow), що базуються на потоках даних (Data Flow).

Взаємодія органу управління з керованим об'єктом відбувається у вигляді циркуляції інформації по деякому замкнутому контуру, званому локальним інформаційним контуром. Локальні контури, утворені сумою управлінських сигналів і інформаційних відгуків по всій процесної області, складаються в складну замкнуту конфігурацію управлінських потоків і потоків даних усередині підприємства.

Верхня межа цієї конфігурації, що відокремлює внутрішнє середовище від зовнішнього, утворює інформаційний контур підприємства. Сукупні об'єми ділової інформації формують зовнішнє і внутрішнє інформаційні поля.

8. Для ІС управління конкуренцією три головні джерела труднощів:

По-перше, достатньо важким завданням залишається пов'язання формули конкуренції з інформаційними пучками. Щоб зрозуміти, як і за рахунок чого компанія бере участь в конкуренції і як тут можуть допомогти інформаційні технології, потрібен високий рівень розуміння загальних завдань управління.

По-друге, інформаційні системи управління стратегією - це капіталовкладення, які не можуть бути виправдані з погляду традиційних критеріїв. Потрібно вкладати гроші в процес зміни, іншими словами - навчити співробітників компанії конкурувати інакше, ніж вони звикли.

По-третє, при впровадженні інформаційних систем управління джерелом труднощів часто є конфлікт між двома підходами до інформаційних технологій. Перший підхід - це "сліпа" віра в могутність сучасних технологій і комп'ютерних пристроїв, другий - вузько прагматичний, утилітарний, коли технологіям відводиться роль "прислуги" і вони абсолютно не використовуються для реалізації формули конкуренції.

9. Розмитість повноважень і відповідальності в інформаційній роботі приводить до неможливості реального контролю стану інформаційного поля підприємства. При цьому слід розуміти відмінність між комп'ютерним і інформаційним підрозділами. Вельми небезпечна ілюзія з приводу того, що фахівці з програмного забезпечення і підтримки телекомунікаційних мереж є хорошими інформаційними працівниками. Для збору і аналізу інформації потрібні зовсім інша освіта, підготовка, навики і здібності, чим для програмування і наладки техніки.