43. В чому сутність та причини (стимули) економічного глобалізму?

Сутність глобалізму полягає в закономірному процесі формування єдиної загальносвітової економічної системи. Розвиток економічних зв’язків між окремими країнами і підприємствами призводить до все більшої їх взаємозалежності і на цій основі до виникнення єдиної, цілісної системи економічних відносин в масштабах всього світу (глобусу).

Глобалізація відкриває перед людством величезні можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями та капіталом, взаємодії в гуманітарній сфері, духовному збагаченні особистості. Водночас для значної частини людства глобалізація несе в собі й істотні загрози, зумовлюючи розмежування країн на “цивілізаційний центр” і “периферійну зону”, поглиблюючи їх диференціацію в соціально-економічному розвитку.

Вважається, що найбільш насущними причинами, які змусили окремі компанії виходити за рамки національної економіки, мають захисний характер. Хоча останнім часом багато які фірми займають наступальну, активну позицію при пошуку можливостей на міжнародному ринку.

Основні причини глобалізації, які мають захисний характер – це витрати і конкуренція; “проактивні” причини пояснюються головним чином потребами ринку.

Приводом до прийняття рішень щодо інтернаціоналізації виробництва традиційно служить прагнення до економії на збільшення його масштабів.

51. В чому полягає сутність середовища олігополістичної конкуренції.

Особливості олігополістичного ринку визначають ряд можливих напрямків конкурентної боротьби, на практиці найчастіше реалізуються такі: 1. Агресивна реакція на зміни цін - основним завданням підприємства є постійне слідкування за змінами цін конкурентів, щоб перешкодити конкуренту, який знижує ціну. 2. Організація таємних альянсів - це проявляється в тому, що підприємства досягають негласної угоди і обмежують конкуренцію між собою. Для конкурентів узгодження однакової ціни дозволяє здобувати максимальний прибуток та уникати зайвих витрат на “цінову війну”. Але організація таємних альянсів не завжди можлива з ряду причин: --.велика різниця у витратах олігополістів; --відповідна цінова реакція з боку підприємств, які не беруть участі у таємній змові; --.суттєві витрати на блокування входження у галузь, щоб нові конкуренти не збільшували ринкову пропозицію; --дія антимонопольного законодавства.3. Лідерство у цінах -- дозволяє олігополісту координувати свою цінову політику, не вступаючи в таємні альянси. Підвищення ціни відбувається лише при суттєвих змінах витрат виробництва у всій галузі внаслідок підвищення цін на сировину, електроенергію, підвищення податків, заробітної плати тощо; 4. Активна нецінова конкуренція визначається неможливістю досягати бажаних результатів за допомогою маніпуляції цінами, тому що конкуренти можуть швидко і легко відповісти на зниження і підвищення цін. Одночасно значні фінансові можливості олігополіста дозволяють йому проводити широкомасштабну рекламу і просування товарів на ринку, що дає значні результати та дозволяє уникнути “цінової війни”.

52. В якому співвідношенні знаходяться темпи зростання ринку та інтенсивність конкуренції.

Прискорене зростання ринку навіть при рівних потужностях конкурентів може усунути багато які протиріччя між підприємствами за рахунок задоволеності їх темпами розвитку. Це відбувається через те, що збільшення ринкових часток підприємств відбувається не за рахунок конкурентів, а за рахунок збільшення кількості споживачів або обсягів /кратності/ покупок вже існуючими споживачами. У цій ситуації інтенсивність конкуренції падає.Але прискорене зростання не може бути нескінченним. З багатьох причин будь-який ринок товарів переживає стан стагнації, застою або невеликого позиційного зростання, коли збільшення обсягу продаж підприємства може відбуватися за рахунок переманювання споживачів у конкурентів та/ або погіршення позиції конкурентів. В такій ситуації активність конкурентної боротьби значно зростає. Цей факт необхідно враховувати в комплексній оцінці інтенсивності конкуренції. Головна складність такого розрахунку полягає в неоднозначності визначення граничних значень темпів зростання, за межами яких інтенсивність конкуренції мінімальна, або наближається до максимуму. Більшість ситуацій, які описують динаміку ринків конкретних товарів, можна обмежити двома граничними значеннями річних темпів зростання обсягів реалізації: 70% і 140%. В цьому діапазоні ринкових ситуацій можуть бути розподілені значення показника інтенсивності конкуренції, який враховує темпи зростання обсягу продаж на даному ринку.