44.Класифікація війн.

розподіл воєн по групах, виходячи зі спільності їх однорідних і найбільш істотних ознак. Війна як насильницька зміна відносин між людьми завжди пов'язана з руйнуванням тих або інших умов існування протиборчих сторін. Вона сповільнює або перериває розвиток цивілізації, деформує матеріальну й духовну культуру. Клас.конецформыначалоформыКласифікація воєн здійснюється на основі най. істотних ознак. Серед них найбільш загальними й найчастіше вживаними є наступні:

- соц.-пол.(видам на основі подібних соц.-п.ознак: справедливі й несправедливі війни);

- війсь.-тех.(кошти збройної боротьби)

- історичні

Найбільш інтегративною підставою для класифікації воєн стала кількісно-масштабна підстава, відповідно до якого виділяються світові, регіональні, локальні й малі війни, а також військові конфлікти різної масштабності. У цей час найпоширеніший вид воєн носить субрегіональний, локальний або місцевий, внутрішньодержавний характер. Новим, маловивченим видом збройного протистояння стають різного роду миротворчі операції: по підтримці й збереженню миру, які в окремих випадках приводять до відвертого втручання у внутрішні справи держав. військові конфлікти стали підрозділятися на 3 типи:

-конфлікти вис. інтенсив.- війни між державами й військовими коаліціями з використанням всіх видів зброї, у тому числі і ядерного (загальна й обмежена ядерна війна), на глибину всієї території супротивника;

-конфлікти сер. інт. - війни між двома країнами, у яких воюючі сторони використовують наявні чинності й кошти й найсучаснішу військову техніку, але не застосовують зброя масової поразки;

-конфлікти н. інт.- особлива форма в.-пол. б-би в географічному районі з обмеженим застосуванням військової сили або з їхньою участю за допомогою надання різних видів допомоги без прямого використання збройних сил.типи воєн: справедливі й несправедливі; прогресивні й реакційні; загарбницькі й визвольні. По стратегічному втримуванню розглядають види воєн: залежно від масштабу - світові, регіональні, локальні; по способі дії - маневрені й позиційні; по складу що беруть участь - двосторонні й коаліційні; по тривалості - затяжні й швидкоплинні; по фізичних середовищах збройної боротьби - наземні, морські, повітряні, космічні. Залежно від напруженості збройної боротьби і її розмаху розрізняються війни малої, середньої й великої інтенсивності. За засобами: розрізняють ядерну війну; неядерну (звичайну), аналогом якої в класифікаціях інших держав можна вважати «конвенціальну» війну, тобто ту, котра ведеться відповідно до міжнародних договорів (конвенціями); хімічну; біологічну; бактеріологічну; геофізичну; інформаційну й т.д.

45.Превентивна дипломатія як засіб управління конфліктом.

Превентивна дипломатія (англ. preventive diplomacy) — міри, спрямовані на попередження розбіжностей між сторонами, недопущення переростання споровши у військові конфлікти й обмеження масштабів останніх, якщо вони все-таки виникли. У її рамках передбачається більше широке використання мер по зміцненню довіри, створення місій по зборі фактів і систем раннього попередження про погрози миру, використання демілітаризованих зон як превентивної міри й т.п.

По існуючим нині поглядах складеним елементом превентивної дипломатії є превентивне розгортання військ (чинностей) (англ. preventive deployment) - розгортання військ по підтримці миру або миротворчих чинностей (ООН або регіональних організацій і угод безпеки) у зоні потенційного конфлікту.

Превентивна дипломатія-дипл.дії, спрям. на запобігання виникнення розбіжностей між сторонами, на запобігання розвитку вже існуючих розбіжностей у к., а також на обмеження поширення вже існуючого конфлікту.По завер.“холодної війни” виникла потреба концептуального переосмислення ролі ООН. Превентивна дипломатія - дії спрямовані на ті щоб не допустити перехід існуючих суперечок у конфлікт та обмеження масштабів конфліктів після їх виникнення.

Превентивна дипломатія включає:

1. заходи по зміцненню довіри (обмін військовими місіями; створення регіональних та субрегіональних центрів контролі за угодами сфери озброєння, проведення консультацій під егідою генсека)

2. виявлення фактів (збір та аналіз інформації щодо територій, конфліктогенних за своїм характером)

3. раннє попередження (синтез політичних показників з інформацією системи раннього попередження екологічних та стихійних лихий, зазагрожуй голоду тощо)

4. превентивне розгортання (заходь по розміщенню збройних контингентів під командуванням ООН у проміжок годині, що передує качану конфлікту)

5. демілітаризовані зони

Превентивне розгортання проводитися:

- в умовах національної кризи в межах окремої країни-члена ООН

- в умовах виникнення міждержавних суперечок

- в умовах, коли один з членів ООН вважає загрозливою ситуацію на його кордонах і звертається з проханням розмістити збройні контингенти ООН з свого боку кордону