3. Правова охорона інтелектуальної власності

3.4 Охорона прав на об'єкти промислової власності

Згадаємо спочатку, що ж таке промислова власність? Промислова власність є частиною ІВ та включає права, що стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, зазначень географічного походження товарів і послуг, а також припинення недобросовісної конкуренції.

Промислова власність давно визнана і використовується як важливий інструмент технологічного та економічного розвитку країни.

Чому ж необхідно охороняти промислову власність?

Є дві основні взаємопов’язані причини, щодо яких країни приймають закони, спрямовані на охорону промислової власності. Одна з них – необхідність законним чином оформити моральні та економічні права авторів на результати інтелектуальної діяльності, а інша – прагнення стимулювати в рамках спланованої державної політики творчу активність людей, поширення і застосування її результатів, а також заохочувати чесну торгівлю. Все це сприяє економічному і соціальному розвитку країни.

Охорона прав на об'єкти промислової власності (ОПВ) регламентується Законами України: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», а також низкою підзаконних актів – положень, правил, інструкцій.

Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент — це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що відповідає умовам патентоздатності і підтверджує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об'єкти.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Критерій новизни полягає в тому, що винахід не є частиною рівня техніки, що визначає відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Установи) або, якщо заявлено пріоритет — до дати пріоритету.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки.

Промислова придатність визначається тим, що винахід може бути використаний у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Для кожного об'єкта інтелектуальної власності існують свої критерії охороноздатності, визначені у відповідних законах України.

Для оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки необхідно подати відповідним чином оформлену заявку до Установи. Для цього заявка надсилається на адресу Державного підприємства «Український інститут промислової власності», підлеглого Установі, де проходить експертизу (див. рисунок 3.1). Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Установа здійснює державну реєстрацію патенту, для чого вносить до реєстру відповідні дані. Видача патенту здійснюється Установою протягом місячного терміну після реєстрації патенту.

Державне патентне відомство України (Держпатент) було створено у 1992 р., до його складу входить Науково-дослідний центр патентної експертизи (НДЦПЕ). На сьогоднішній час ДП „Український інститут промислової власності” (Укрпатент) відноситься до державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Заявка на видачу патенту — це сукупність документів, що по­даються до Укрпатенту з метою отримання патенту.

Юридичні вимоги до заявки на видачу патенту стосуються чо­тирьох аспектів:

По-перше, існують вимоги щодо змісту документів заявки. Під змістом розуміється та інформація, яка повинна бути наведена в цих документах.

По-друге, є вимоги щодо “фізичної” сторони заявки. Це стосується питання про те, як слід подати зміст заявки, наприклад, якими повинні бути формат і структура документа заявки і як розміщуються текст і креслення.

По-третє, передбачено вимоги спеціально для випадку, коли заявляється пріоритет більш ранньої заявки на той самий винахід. Це той випадок, коли заявник, наприклад, просить взяти до уваги, що він вже подав заявку на видачу патенту на той же самий винахід в іншій країні, так що дата подання більш ранньої заявки визначає дату пріоритету заявки в даній охороні.

Нарешті, існує вимога, згідно з якою заявник повинен сплатити збір за подання заявки. Ця вимога прямо не пов'язана із змістом заявки і формою її подання, але виконання її все ж таки є обов'язковою умовою початку діловодства за заявкою. Без сплати заявочного збору заявка не розглядається.

Закон приписує, що заявка повинна містити такі чотири документи: заяву про видачу патенту, опис винаходу, формулу винаходу і реферат. П'ятий документ — креслення, потрібні, якщо на них є посилання в описі винаходу.

Заява — це прохання про видачу патенту на винахід. Заява містить два види відомостей: перший — стосується самого винаходу, другий — стосується осіб, зазначених у заявці на винахід, а саме: заявника, винахідника (коли заявник і винахідник не одна і та ж особа) і представника заявника.

До відомостей, що включаються в заяву, належить і назва винаходу. Назва може дати лише приблизне уявлення про винахід, вона не може повністю охарактеризувати його — на це зорієнтовані опис і формула винаходу. Відомості, що стосуються заявника, слугують для того, щоб встановити, хто вимагає патент.

Опис винаходу чітко і в повному обсязі розкриває суть винаходу. Завдання опису полягає в тому, щоб, по-перше, викласти сутність винаходу, по-друге, дати можливість фахівцеві відтворити даний винахід і, по-третє, показати, яке завдання розв'язує винахід, які переваги рішення, що пропонується, і чим воно відрізняється від уже відомих.

Основні вимоги що до опису винаходу — повністю розкрити технічну суть винаходу; дати точне і чітке уявлення про новизну, винахідницький рівень і промислову застосовність, про вклад, внесений винаходом у дану галузь технологій або галузь народного господарства. Опис повинен бути надрукований з одного боку білого гладенького паперу (українською мовою) форматом 21 х 29,7 см; інтервал між рядками — від 0,5 до 0,7 см; з лівого боку аркуша необхідно залишати поля завширшки 3 - 4 см; аркуші повинні бути пронумеровані від першого до останнього. Праворуч від середини першого аркуша зазначається клас міжнародної класифікації винаходів (МКВ), трохи нижче — назва винаходу.

Структура опису повинна суворо дотримуватися. Опис включає такі розділи: назва винаходу в класі МКВ, до якого він відноситься; галузь техніки, до якої відноситься винахід і переважна сфера використання винаходу; характеристика аналогів винаходу; характеристика прототипу, обраного заявником; критика прототипу; завдання, яке розв'язує винахід; розкриття суті винаходу; перелік креслень (якщо вони необхідні); приклади конкретного виконання винаходу.

Формула винаходу — це складена за встановленими правилами коротка словесна характеристика, що виражає суть винаходу. Харак­теристика винаходу виражається ознаками об'єкта винаходу (наприклад, вузол, деталь у пристрої, операція, прийом, параметри режиму в способі, інгредієнти або кількісне співвідношення в речовині тощо).

У формулу винаходу вводяться тільки істотні ознаки. Значення формули винаходу полягає в тому, що вона: а) стисло і чітко виражає суть винаходу; б) визначає межі винаходу, тобто межі прав власника патенту на винахід; в) слугує засобом відмінності об'єкта винаходу від інших об'єктів або визначення схожості для встановлення факту використання винаходу.

Право на подання заявки, насамперед, має автор. У встановлених законом випадках це право має роботодавець, а також їх правонаступники.

В Україні діє патент на винахід терміном на 20 років. Терміни дії патенту прийнято відраховувати від дати подання заявки до Установи. Якщо заявка спочатку була подана в одній із країн Паризького Союзу, а потім в Україні, то термін дії патенту відраховується від дати раніше поданої заявки, що називається конвенційним пріоритетом.

Правова охорона інших об'єктів промислової власності загалом здійснюється за схемою (див. рисунок 3.1), з тими чи іншими особливостями. Основні характеристики щодо правової охорони цих об'єктів наведені у таблиці 3.1.

Законом передбачено надання тимчасової правової охорони винаходу в обсязі опублікованої формули винаходу з дати публікації винаходу.

Дія патенту, виданого на спосіб отримання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо отриманий цим способом.

Дія охоронного документа на об'єкт промислової власності може достроково припинятися цілком чи частково на основі таких підстав:

— за заявою власника патенту;

— через невчасну сплату річного збору за підтримання дії охоронного документа.

Таблиця 3.1 Характеристика об'єктів промислової власності

Об'єкт промислової власності	Об'єкт правової охорони	Критерії охороно-здатності	Охоронний документ	Термін правової охорони, роки
1	2	3	4	5
Винахід	• продукт	• новизна	патент	20
	• процес	• винахідниць-кий рівень
	• нове застосуван-ня відомого про-дукту чи процесу	• промислова придатність
Корисна модель	форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу	• новизна	патент	10
		• промислова придатність
Промисло-вий зразок	результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання	новизна	патент	10
Торговельна марка(знак для товарів і послуг)	будь-яке позначення (слова, літери, цифри тощо) або будь-яка комбінація позначень	відповідність публічному порядку, принципам гуманності і моралі	свідоцтво	10*
Географічне зазначення	назва географічного місця, яка вживається для позначення товару	правдивість	свідоцтво	10*

* термін правової охорони може бути продовжений ще на 10 років після закінчення попереднього терміну

З таблиці 3.1. випливає, що в Україні здійснюється правова охорона корисних моделей. Словосполучення це вимагає пояснення. По суті, це просто назва, що застосовується до деяких технічних рішень, а саме, до рішень у галузі механіки. Тому об’єкти корисних моделей і описуються як конструктивне виконання пристрою. Чинне законодавство України дещо розширило поняття „корисна модель”. В наш час їх іноді називають „малими винаходами”, тобто, корисна модель може мати всі ознаки винаходу крім винахідницького (тобто світового рівня), і об’єктом її охорони можуть бути: продукт; процес; нове застосування відомого продукту чи процесу.

Корисні моделі відрізняються від винаходів, на які можна отримати патент двома аспектами:

1) для одержання прав на корисну модель не потрібне виконання такої умови, як відповідність винахідницькому рівню;

2) максимальний термін дії правової охорони корисних моделей, передбачений законодавством, як правило, набагато коротший, ніж максимальний термін дії правової охорони, передбачений для винаходів.

Охоронний документ – патент. Гідно з Законом України від 15 грудня 1993 р. правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (новизна, промислова придатність).

Патент надає його власнику виключне право використовувати корисну модель на свій розсуд, якщо таке використання не зачіпає прав інших власників патентів. Взаємовідносини у процесі використання корисної моделі, патент на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними.

Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати корисну модель без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не вважається згідно з Законом порушенням права власника патенту.

Патент на промисловий зразок охороняється Законом України “Про охорону прав на промислові зразки”, який був прийнятий 15 грудня 1993 року.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок або забарвлення, їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб.

Розвиток мистецтва дизайну в останні роки призвів до того, що споживачі стають все більш зацікавленими в тому, щоб вироби, які вони купують, були не тільки корисними, а й привабливими в естетичному плані. Це з одного боку, примушує виробників вкладати в дизайн все більше коштів, а з другого – зумовлює необхідність захисту результатів творчої праці дизайнерів за допомогою реєстрації відповідних промислових зразків.

Згідно з Законом не можуть отримати правову охорону: об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипучих або подібних до них речовин тощо.

Право власності засвідчується патентом, термін дії якого складає 10 років з дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на 5 років.

Знаками для товарів і послуг прийнято іменувати зареєстровані в установленому порядку позначення, що служать для розпізнавання товарів і послуг одних осіб від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Знаки можуть бути словесними, образотворчими, об’ємними, комбінованими тощо. Ці види знаків, в свою чергу поділяються на підвиди. Наприклад, словесні знаки можна поділяти на знаки, у яких охороняється тільки саме слово (наприклад “Тонар”), і знаки, використані в особливій шрифтовій манері. В останньому випадку охороні підлягають шрифт, характер розташування літер, їх відносний розмір, фон та інші елементи, що мають візуальне значення. Словесні знаки належать до числа найефективніших видів знаків, оскільки вони найбільш зручні в діловій документації і можуть бути використані в усній рекламі.

Для ефективної охорони в Україні необхідно, щоб знак був зареєстрований в патентному відомстві (Укрпатенті). Термін дії 10 років з правом подовження ще на 10 і т.д., таким чином, дія знаку періодично поновлюється.

Знак слугує кільком цілям. Одна з функцій – вказати покупцеві на наявність тієї або іншої якості товару. Вибір покупця базується на очікуваних властивостях товару (колір, аромат, смак, маса, надійність, довговічність, зносостійкість тощо. (перелічувати можна довго). Інша функція полягає в тому, щоб дати можливість виробникам розпізнавати свої товари, коли вони вже перейшли в розпорядження інших власників. Наступна – надати можливість органам, що відповідають за контроль якості товарів або послуг, що продаються або надаються з використанням знака, а також будь-якій іншій організації чи особі розпізнати його власника. Для цього достатньо отримати довідку з реєстру. Нарешті, знак дає змогу відрізнити товари і послуги одного підприємства від схожих товарів і послуг іншого. Це стосується передусім знаків, що включають назву фірм або відому споживачам емблему.

Те саме може бути віднесено до розповсюджувачів товарів.

Право на отримання патенту на винахід стимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів в галузі досліджень і розробок, надання патенту стимулює вкладення коштів в промислове випробування винаходу; офіційна публікація патенту розширює всесвітній фонд документальних джерел технологічної інформації. Те саме відноситься до патенту на корисну модель та промисловий зразок.

Право на знак для товарів і послуг захищає підприємства від нерозбірливих у засобах конкурентів, які прагнуть отримати прибуток шляхом обману споживача.

Фірмові найменування – це стале позначення підприємства (фірми, компанії, концерну) або окремої особи, під ім’ям якої провадиться її виробнича діяльність або інша діяльність. (Наприклад, подружжя Білоножки мають свідоцтво на назву “Мелодія двох сердець” і її можна використовували лише з їх дозволу. Випускають шампанське та цукерки під цією маркою, що погоджено з авторами.).

Фірмові найменування зазвичай слугують для розпізнавання підприємств і виділення їх серед інших. Якщо знак для товарів і послуг дає змогу відрізняти товари або послуги підприємства, то фірмове найменування вказує на підприємство без якого-небудь посилання на товари або послуги, що поставляються ними на ринок, і характеризує репутацію та становище підприємства загалом.

Охорона фірмових найменувань в Україні поки не передбачена чинним законодавством, але можлива охорона через знаки для товарів і послуг, особливо це важливо при недобросовісній конкуренції. В багатьох країнах розроблені системи реєстрації фірмових найменувань, але вони відносяться до торгового та цивільного права.

Фірмові найменування охороняються в Україні згідно Закону “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (ст.6 п.3).

Не можуть бути зареєстровані як знаки для товарів і послуг позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, які відомі в Україні і належать іншим особам, що одержали право на них до дати подання заявки відносно однорідних товарів і послуг.

Різновидом комерційних позначень є зазначення географічного походження товарів (географічне позначення). Воно може бути двох видів: зазначення походження товару і найменування місця походження товару. (Наприклад, “Зроблено в Україні” – справжнє місце походження товару; “Золота балка” – особливі специфічні властивості, жорстка залежність від місця його походження).

Незаконне використання географічних зазначень вводить споживача в оману, підприємство, що незаконно використовує географічне зазначення може отримати невиправдану перевагу перед конкурентами, тому охорона географічних зазначень може розглядатися як окремий аспект захисту проти недобросовісної конкуренції.

В той же час, важко заперечувати можливість зловживання правилами, що діють у сфері охорони промислової власності, оскільки законодавство регулює дії, вчинені і здійснені в даній країні.

Яким же чином можливо захистити свою ІВ? Можливо отримати правову охорону в декількох країнах, але для цього власник охоронного документу повинен отримати її в кожній країні окремо.

З 1 березня 2011 року Український інститут промислової власності здійснює дослідні випробування процесів складання, подання та експертизи електронних заявок на об’єкти права інтелектуальної власності

Інформація стосовно винаходів і корисних моделей публікується в офіційних виданнях Державної служби інтелектуальної власності: офіційному бюлетені “Промислова власність”, описах до патентів на винаходи і корисні моделі.