6. Нові технології для забезпечення доступу до інформації про промислову власність.

Паперові носії відходять (раніше були й мікро плівки, перфокарти, перфоленти, магнітні стрічки) тобто йде зміна носіїв. Магнітні розширили можливості зберігання масивів інформації (CD). На зміну СD приходять DVD. Також збільшує можливості Інтернет. Але багато баз даних є платними, тобто робота йде по виявленню безкоштовних баз даних в різних галузях. У нас частково безкоштовний доступ. Види програмного забезпечення: МІМОЗА, ДІАПАТ, ДІАРУ, ІНПАДОК, ЕСПЕЙСНЕТ,

Розвиток комп`ютерних технологій та засобів комунікацій дав можливість застосовувати принципово нові способи накопичення, обробки, пошуку та розповсюдження інформації, в тому числі і в сфері охорони промислової власності. Створені у патентних відомствах в процесі процедур надання прав на об`єкти промислової власності бази даних на машинозчитуваних носіях використовуються для пошуку в автоматизованому режимі і є джерелом для різноманітних за змістом (бібліографічні дані, реферати або формули винаходів, повні описи, зображення промислових зразків та знаків для товарів і послуг) публікацій стосовно об`єктів промислової власності на будь-яких носіях: папері, мікроформах, магнітних або оптичних дисках.

Інформаційні технології в галузі промислової власності – це система методів і способів збирання, накопичення, зберігання, пошуку, обробки та видачі інформації в галузі промислової власності. Сучасні інформаційні технології базуються на використанні ЕОМ, новітніх носіїв та автоматизованих засобів обробки даних, застосування сучасних засобів комунікацій для розповсюдження інформації стосовно об`єктів промислової власності в електронному вигляді.

Згідно із Законом України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. документ – це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання та розповсюдження інформації шляхом її фіксування на папері, магнітній, кіно-відео-фотоплівці або іншому носієві. Можна сказати, що це – зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати. (ст.81-86 Петрова)

7. Роль і значення міжнародних класифікацій об‘єктів промислової власності.

Для систематизації вже накопичених ресурсів та адаптації національної документації міжнародним вимогам. За допомогою класифікацій можна проводити пошуки. 3 найбільші відомства застосовують національну класифікацію, але проставляють також індекс МПК. В Україні будуть переклади усіх класифікацій 8 редакції.

Світовою спільнотою в сфері охорони промислової власності створено єдину мову – це міжнародні класифікації об’єктів промислової власності. Класифікувати патентний документ – визначити ту частину класифікаційної системи, до якої (згідно з його суті) належить заявлений винахід або інший об’єкт промислової власності, і визначити класифікаційний індекс для нього. Спочатку багато держав створили різні системи патентної класифікації. Для запобіганню використанню різних класифікаційних систем під час розподілу патентних документів на винаходи було створено міжнародну систему патентної класифікації., що полегшує обмін патентною інформацією між різними країнами, прискорює пошук необхідних документів.

Як відомо, класифікація – це система розподілу об`єктів на класи на основі їх спільних ознак. В основу розподілу, як правило, покладено ієрархічний або фасетний принцип, чи їх комбінації.

Для індексування та пошуку матеріалів у книжкових фондах використовується Універсальна десяткова класифікація (УДК), яка є міжнародною класифікацією, що охоплює всі галузі знань і побудована за ієрархічним десятковим принципом. Ієрархічні класифікації побудовані за принципом підпорядкування одних підрозділів іншим, при цьому кожний підрозділ вищого порядку складається з підрозділів нижчого порядку, зміст яких не перекриває один одного. Ієрархічна класифікація є, звичайно, багаторівневою тобто має деревоподібну структуру.

У галузі промислової власності використовуються міжнародні та національні патентні класифікації (для класифікування винаходів і корисних моделей), класифікації виробів, які можуть охоронятися як промислові зразки, класифікація товарів і послуг для цілей реєстрації знаків та класифікація зображальних елементів знаків.

Міжнародну патентну класифікацію використовують патентні відомства більше ніж 80 держав, три регіональних відомства та Міжнародне бюро ВОІВ згідно із Договором про патентну кооперацію (РСТ);

Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків використовують більше 100 держав, а також Міжнародне бюро ВОІВ, Відомство Бенілюксу з товарних знаків, Африканська організація інтелектуальної власності, Відомство з гармонізації внутрішнього ринку (товарні знаки та промислові зразки) Європейських Співтовариств.

Міжнародну класифікацію зображальних елементів знаків використовують патентні відомства 30 держав, а також Міжнародне бюро ВОІВ, Відомство Бенілюксу з товарних знаків.

Міжнародну класифікацію промислових зразків використовують патентні відомства більш ніж 35 держав, а також Міжнародне бюро ВОІВ та Відомство з промислових зразків країн Бенілюксу.

Класифікації постійно переглядаються і публікуються їх нові редакції.

Міжнародна класифікація промислових зразків, МКПЗ (Локарнська класифікація) прийнята на основі Локарнської угоди 1968 р. Дворівнева (клас-підклас) класифікація виробів, призначена для класифікування під час розроблення, експертизи та реєстрації об`єктів, заявлених чи визнаних як промислові зразки. На 15 січня 1999р. учасниками Локарнської угоди є 35 країн.

Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТП) для реєстрації знаків (Ніццька класифікація) прийнята на основі Ніццької угоди 1957 р. Номери класів МКТП вказуються в офіційних документах і публікаціях патентних відомств, що стосуються реєстрації знаків. На 15 січня 1999 р. членами Ніццької угоди були 58 країн, крім цього, її застосовують ще 82 країни та три регіональні організації (Відомство з гармонізації на внутрішньому ринку (OHIM), OAPI та Відомство з товарних знаків Бенілюксу). Чинна на сьогодні 7-ма редакція вступила в силу 01.01.97 р. МКТП-7 складається з 42 класів, у т.ч. з 34 класів для товарів та 8 класів для послуг. Український переклад МПТП (7-ма ред.) здійснено Держпатентом України в 1997 р. МКТП складається з абеткового переліку товарів і послуг та переліку класів. Українське видання доповнено англійсько-українським абетковим покажчиком.

Міжнародна класифікація зображальних елементів знаків, (МКЗЕЗ) або Віденська класифікація прийнята на основі Віденської угоди 1973 р. МКЗЕЗ призначена для полегшення пошуку знаків на тотожність та схожість для цілей експертизи. На 15 січня 1999 р. учасниками угоди було 13 країн. МКЗЕЗ - це ієрархічна система, що підрозділяє всі зображальні елементи на категорії, групи та підгрупи. 4-та редакція, яка чинна з 1 січня 1998 р., складається з 29 категорій, 144 груп та 1634 підгруп. Український переклад МКЗЕЗ (4-та ред.) здійснено Держпатентом України в 1998 р. для застосування з метою проведення експертизи. Відповідно до стандарту ВОІВ ST.62 для позначення 4-ої редакції Віденської класифікації використовується абревіатура CFE(4). У бюлетенях знаків для товарів і послуг та на свідоцтвах індекс Віденської класифікації подається під кодом ІНІД (531).

Класифікування патентних документів або зареєстрованих знаків згідно з іншою класифікацією або іншою редакцією тієї ж самої класифікації об`єктів промислової власності називається рекласифікуваннм і проводиться відомствами промислової власності з метою гармонізації національного фонду документів щодо об`єктів промислової власності зі світовими фондами. Рекласифікування забезпечує можливість проведення пошуку за певний період у фондах різних країн застосовуючи одні й ті ж самі індекси відповідної класифікації, що значно полегшує, зокрема, пошук в автоматизованому режимі. Для одноманітного рекласифікування патентних документів за МПК на початку 1970-х років, коли ця класифікація застосовувалася лише декількома відомствами, в міжнародному масштабі впроваджувалася система КАПРІ (CAPRI), яка передбачала міжнародний обмін інвентарними списками патентних документів, опублікованих до 1973 р. Ці списки містять результати рекласифікування патентних документів за МПК, здійсненого національними патентними відомствами. В Міжнародному центрі патентної документації ІНПАДОК (Відень) було створено центральний банк інвентарних списків патентних документів, рекласифікованих за МПК, що містить принаймні мінімум документації РСТ за період 1920-1972 р.р.