4. Роль інформації в економічному та технічному розвитку держави.

Патентна система побудована так, що працюючи з патентною інформацією ми самі відтворюємо інформацію, що дає змого виключити можливість дублювання винаходів та створити конкурентноздатний продукт. Головне завдання – забезпечити інформацією експертний орган.

На сучасному етапі науково-технічного прогресу інформаційна робота визнана невід‘ємною складовою науково-дослідницького процесу, що впливає на підвищення науково-технічного рівня, ефективність цілеспрямованого забезпечення, споживання та впровадження результатів досліджень в будь-які галузі науки, техніки та сільського господарства. Науково-технічна інформація повинна відповідати таким основним вимогам, як актуальність, своєчасність (швидке доведення до користувача, наприклад за рахунок публікацій) та достовірність (орган держу правління ручається за те, що експертиза проведена правильно та видане рішення). За оцінками експертів, використання необхідної інформації дає можливість вдвічі підвищити продуктивність праці та забезпечити 15% приросту національного доходу. Втрати від недостатньої інформованості спеціалістів становлять близько 10% національного доходу. Отже розвиток сучасного технологічного способу виробництва базується на постійно зростаючій ролі інформації.

Науково-технічна інформація – це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення. Науково-технічна інформація є суспільним надбанням та необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема, наукової і технічної творчості. Науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об`єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством. Складовою частиною науково-технічна інформація є патентна інформація.

Сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні, визначають поняттям “науково-інформаційна діяльність”.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом України «Про інформацію» документи або інші носії інформації, що є матеріальними об‘єктами і зберігають інформацію, а також сповіщення засобів масової інформації, публічні виступи тощо.

5. Роль патентної документації у сприянні технологічному розвитку держави (див.Також пит.9).

Доведення до споживача перевіреної, достовірної інформації. По описам можна скласти уявлення про розвиток напрямку (по аналогам), оцінити винахідницьку активність. Звіт про патентні дослідження на всіх циклах з метою запобігання дублювання винаходів та безперешкодної реалізації об’єкта.

Патентные документы, и в первую очередь описания заявленных или запатентованных изобретений содержат колоссальное количество нового конструктивного знания , новой информации. Всё, что окружает современного человека (может быть, кроме воздуха), представляет собой искусственную, техногенную природу. Здания и инженерные сооружения, транспорт и предметы обихода, одежда и ....- всё это было придумано и реализовано человеком. Следовательно, прошло через патенты, по крайней мере все придуманные вещи за последние 200 лет. Другими словами, в патентах, точнее, в описаниях изобретений содержится вся материальная сторона нашей цивилизации. Патенты со временем теряют силу, новое конструктивное знание стареет и становится всеобщим, так что если не стремиться быть на переднем крае научно-технических достижений, то в принципе можно не суетиться со свежими патентами, нужно просто подождать 15-20 лет и получить очередную порцию интеллектуального продукта бесплатно. Известна и цена такого ожидания - товары, изготовленные по старому способу, всегда будут не самыми конкурентными, всегда будут приносить несравненно меньший доход.

Джерела патентної інформації, а точніше патенті документи, це - описи винаходів, корисних моделей, промислових зразків (так звані первинні документи) та вторинні джерела патентної інформації – журнали, офіційні бюлетені, бази даних, в яких вміщені бібліографічні дані патентних документів та інформація про їх зміст в зручному і сконцентрованому вигляді, наприклад, у вигляді рефератів або незалежного (основного) пункту формули винаходу, основне креслення та/або наукова формула.

До сфери прикладної інформатики входить патентна інформатика, яка займається вивченням властивостей потоків патентної документації, розробкою методів її обробки, пошуку та доведення до користувачів. Зважаючи на особливості патентної документації її аналіз базується не просто на порівнянні фактів та відомостей, а на зіставленні логічних формул технічних рішень. Специфічні також і методи аналітико-синтетичної обробки документів.

Патентно-інформаційна діяльність – це інформаційна діяльність, спрямована на забезпечення зацікавлених фізичних та юридичних осіб відомостями про об`єкти промислової власності, що є результатами науково-технічних досліджень та проектно-конструкторських розробок, а також відомостями стосовно їх охорони, характеру та обсягу прав заявників і власників охоронних документів. Сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави в інформації стосовно правової охорони об`єктів промислової власності; полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Інформація є товаром, тобто інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян і юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю; можуть бути об`єктами товарних відносин, що регулюються чинним законодавством.

Зв‘язок між сферами патентної інформації, патентної документації та патентними дослідженнями характеризується:

• правовим характером даних;

• наявністю різних видів інформації;

• повнотою даних ;

• новизною даних;

• вірогідністю даних;

• оперативністю даних;

• структурованістю даних;

• наявністю аналогічних даних;

• мовою даних.