44. Особливості національних патентних класифікацій.

Только несколько стран используют национальные классификации, но особенность в том, что свои внутренние базы они строят по своей национальной классификации. По требованиям ВОИС на всех патентних документах, которые выпускают эти страны, проставляют индексы МПК. Это страны: Англия, США, Япония. Работая с документацией этих стран, если есть индекс нац клас, то принамать его во внимание. Поиск в базе США по МПК, и если уточнить по нац.клас. могут розниться данные на выходе между национальной классификацией и МПК. Задав индекс национальной, можно получить болем точный результат. Любе таблицы соответствия у них есть. Т.к. індекс на індекс наложить сложно, тем более что поход к построению этих классификаций немного другой, чем у МПК. Написание: США и Япония – цифрове значения; Англия – заглавные буквы латиницы и цифры.

Національна патентна класифікація (НПК) - це класифікаційна система, яка розроблена і застосовується в конкретній країні або групі країн для індексування та пошуку патентних документів. Нині НПК застосовується і продовжує вдосконалюватися, головним чином, у США та Великобританії. Ретроспективні фонди патентних документів ряду країн (зокрема, Австралії, Канади, Нідерландів) покласифіковані за національними класифікаціями цих країн, їх рекласифікування за МПК здійснюється поступово і вибірково.

Німецька система класифікації винаходів почала застосовуватись з 1877 р. та використовувалась в багатьох країнах Європи, в тому числі СРСР (до 1970 р.) У 1965р. ФРН підписала Європейську конвенцію про Міжнародну патентну класифікацію. Ця класифікація побудована за предметно-тематичним принципом упорядкування понять. Класифікаційна рубрика характеризує або виріб, або матеріали, з яких виготовлено ці вироби, або технологічні процеси. Вона нараховує 89 класів, які розташовуються в алфавітному порядку за їх назвами німецькою мовою, що ускладнює користування перекладі на іншу мову таблицями класифікаціі, так як окремі галузі промисловості розкидані по всій класифікації. Класи позначаються арабськими цифрами від 1 до 89. За структурою німецька класифікація є чотирьохступеневою: клас, підклас, група та підгрупа. Підкласи позначаються малими літерами латинського алфавіту (наприклад, 35d), розділи (якщо вони є в даному класі) – зміщеним догори індексом над літерою (наприклад, 21а³); групи – арабськими цифрами через кому після підкласу, підгрупи – двозначним числом, зміщеним догори над групою чи вказаним через косу лінію. Повний індекс має такий вигляд: 21а³ або 32а,11/02.

Американська система класифікації винаходів - це ієрархічна, багатоаспектна, детально розроблена система, в основу якої покладено, переважно, функціональний принцип. Вона застосовується з початку XIX сторіччя, включає близько 400 класів та нараховує близько 120 тис. рубрик. В нумерації (послідовності) класів в американській системі відсутня логічна основа, тому близькі за тематикою рубрики можуть бути розташовані по всій системі. Кожний клас містить підкласи, кількість яких складає від одного до декількох сотень. Індекс класифікації виражається двома числами, що розділені косою лінією, наприклад 30/246, де дві перші цифри означають клас, три наступні – підклас. Класифікація винаходів США постійно переглядається із внесенням змін. Останнє видання переліку рубрик покажчика класів виконано ВНДІПІ у 1998р.

Англійська система класифікації винаходів розроблена наприкінці XIX сторіччя. Побудована, в основному, за фасетним принципом - терміни, які характеризують окремі аспекти технічного рішення, згруповані у так звані фасети, що утворюють повний опис всієї тематики визначеної галузі. Основні розділи позначені (аналогічно МПК) великими літерами латинської абетки: A, B, C, D, E, F, G, H. Кожний розділ містить від двох до восьми класів. Кожний клас позначено арабською цифрою, що стоїть після букви розділу. Класи складаються з підкласів, які позначаються великими ліьерами латинської абетки, наприклад В1С. Англійська система класифікації винаходів відрізняється великою кількістю змін, які вносяться кожні два роки.

Японська система класифікації винаходів достатньо деталізована, містить більш ніж 130 класів, близько 1000 підкласів, біля 23 тис. рубрик. Кожний клас охоплює, як правило, окрему галузь техніки або виробництва та групуються за способами та пристроями. Згруповані таким чином класи утворюють сім серій. З 1972 р. патентне відомство Японії внесло зміни в розподіл галузей промисловості за тематичними рубриками. Класифікуються всі суттєві ознаки винаходу. Тому на одному описі винаходу інколи проставлено 8 –10 індексів.

Окрім наведених, існують також інші національні системи класифікації винаходів.