Змістовий модуль і. Загальнотеоретичні аспекти правового регулювання зед

Тема 1: Зовнішньоекономічна діяльність як об’єкт правового регулювання

Основні терміни та поняття: зовнішньоекономічна діяльність, господарюючий суб'єкт, зовнішньоекономічні зв'язки, зовнішньоекономічне право, експорт, імпорт, режим найбільшого сприяння, національний режим, спеціальний режим, державне регулювання.

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Зовнішньоекономічна діяльність — різновид діяльності вітчизняних суб'єктів господарської діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на договірних (контрактних) взаємовідносинах між ними, що має місце на території України та за її межами.

Основним законодавчим актом, що регулює відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991 р.). Важливу роль у цьому відіграють також правові акти про режим іноземного інвестування, митне і валютне регулювання, квотування та ліцензування, оподаткування, страхування, кредитування, експортно-імпортні операції, антидемпінгові процедури та ін.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є: фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на її території; юридичні особи, які зареєстровані в Україні і мають постійне місцезнаходження на її території; структурні одиниці (філії, відділення тощо) або представництва іноземних суб'єктів господарювання, які постійно перебувають на території України. До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності належить і власне Україна як держава в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, керуючись при цьому принципами: свободи зовнішньоекономічного підприємництва, верховенства закону, юридичної рівності і недискримінації, захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, еквівалентності обміну та неприпустимості демпінгу при ввезенні і вивезенні товарів та ін.

До основних видів зовнішньоекономічної діяльності належать: експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили; надання різних послуг суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України іноземним суб'єктам господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами; підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, торговельних марок та інших об'єктів інтелектуальної власності з боку іноземних фірм, а також аналогічна діяльність вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України; організація та здійснення діяльності в галузі проведення комерційних виставок, аукціонів, торгів, семінарів тощо; різноманітні торговельні, товарообмінні (бартерні), орендні, валютні, банківські операції та інші види зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на основі зовнішньоекономічного договору (контракту), що є письмово оформленою угодою двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямованою на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Форма угоди визначається правом місця її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються законодавством країни, обраної сторонами при укладенні договору або в результаті подальшого погодження. У разі відсутності такого погодження до зовнішньоекономічних договорів застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка передає майно, виконує роботи чи надає послуги для контрагента.

Оподаткування результатів зовнішньоекономічної діяльності, митне і валютне регулювання, ведення розрахунків та кредитування, страхування, ліцензування і квотування, облік, звітність та аудит, заборона окремих видів експорту та імпорту, а також застосування спеціальних імпортних процедур та антимонопольних заходів до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на території України визначаються її відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами або міжнародними договорами України.

Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності, розглядаються судами або арбітражними органами України, іншими органами вирішення спорів за вибором сторін спору (наприклад, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України), якщо це прямо не суперечить чинному законодавству або передбачено міжнародними угодами України. Міждержавні спори, які можуть виникнути в результаті дій України при застосовуванні її законів про зовнішньоекономічну діяльність, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає систему державних органів, які мають здійснювати функції державного регулювання у зазначеній сфері. До таких органів належать: законодавчий орган — Верховна Рада України, а також ряд органів виконавчої влади — Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України та ін.

Питання лекційного заняття:

1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності.

2. Загальна характеристика зовнішньоекономічних правовідносин.

3. Методи правового регулювання ЗЕД.

4. Об’єкти ЗЕД.

Питання семінарського заняття:

1. Предмет, метод та структура навчальної дисципліни «Правове регулювання ЗЕД».

2. Зовнішньоекономічні відносини – поняття, класифікація, зміст.

3. Обсяг правосуб’єктності на здійснення ЗЕД.

4. Суб’єкти ЗЕД в Україні.

Скласти термінологічний словник до теми¹.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Місце курсу в системі юридичних дисциплін.

2. Особливості правовідношення в ЗЕД.

3. Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин.

4. Причини, що зумовлюють необхідність зовнішньоекономічного співробітництва.

Практичні завдання:

1. Зробіть бібліографічний довідник наявних видань, які можна використати при вивченні «Правове регулювання ЗЕД». Вкажіть авторів, назву праці, рік видання, де опублікована, кількість сторінок.

2. У чому полягає динамічність системи правового регулювання ЗЕД?

3. Назвіть міжнародні зовнішньоекономічні організації, повноправним членом яких є Україна.

4. Назвіть причини, що зумовлюють необхідність правового регулювання ЗЕД

5. Назвіть зовнішньоекономічні організації, де Україна виступає як спостерігач, асоційований член.

6. Дослідіть співвідношення міжнародного приватного права та правового регулювання ЗЕД в Україні і підготувати доповідь.