Питання лекційного заняття:

1. Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

2. Основні положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

3. Правовий статус міжнародного комерційного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Скласти термінологічний словник до теми.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Правовий механізм арбітражного вирішення міжнародних зовнішньоекономічних спорів.

2. Розгляд справ Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

3. Загальна характеристика Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Практичні завдання:

1. Які спори передаються на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України? Відповідь оформіть у вигляді письмової доповіді.

2. Які спори передаються на вирішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України? Наведіть конкретні приклади судової практики.

3. Дайте загальну письмову характеристику правового статусу Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

4. До Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України звернулися представники Румунії з проханням розглянути їх зовнішньоекономічний спір із Російською Федерацією з приводу використання Чорноморського економічного простору. Охарактеризуйте основні варіанти розвитку даної ситуації. Відповідь оформіть письмово в зошит, посилаючись на чинне законодавство.

Тестові завдання для самоконтролю:

1. Угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні – це:

а) демпінгова угода;

б) арбітражна угода;

в) ухвала арбітражного суду;

г) ухвала третейського суду.

2. У разі недосягнення згоди сторонами стосовно призначення арбітрів для вирішення спору, 1 арбітра згідно чинного законодавства України зобов’язаний призначити протягом 30 днів:

а) Президент України;

б) Голова Верховного Суду України;

в) Прем’єр-міністр України ;

г) Президент Торгово-промислової палати України .

3. Арбітражне провадження у справах про мирне врегулювання зовнішньоекономічних спорів, складається з :

а) однієї стадії;

б) двох стадій;

в) трьох стадій;

г) чотирьох стадій.

4. Постійним місцезнаходженням Міжнародного комерційного арбітражного суду в Україні є:

а) м. Київ;

б) м. Севастополь:

в) м. Дніпропетровськ;

г) м. Полтава.

Джерела і література: Нормативно-правові акти:

1. Унифицированные правила по договорным гарантиям (редакция 1978 г.). // Международное частное право: Учебное пособие / Сост. Д.В.Задыхайло. – Х.: Фирма «Консум», 1998. – С. 82-94.

2. Европейская конвенция о внешнеторговом арбитраже (Женева, 21.04.1961 г.) // Законодательство Украины о внешнеэкономической деятельности / Сост. С.П.Погребняк. – Х.: Ксилон, 1996. – С. 47-53.

3. Конвенция о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений (Нью-Йорк, 10.06.1958 г.) // Законодательсто Украины о внешнеэкономической деятельности / Сост. С.П.Погребняк. – Х.: Ксилон, 1996. – С. 63-69.

4. Соглашение о порядке разрешения споров, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности (Киев, 20.03.1992 г.) // Законодательсто Украины о внешнеэкономической деятельности / Сост. С.П.Погребняк. – Х.: Ксилон, 1996. – С. 69-71.

5. Соглашение об общих условиях поставок товаров между организациями стран-участниц СНГ (Киев, 20.03.1992 г.) // Законодательство Украины о внешнеэкономической деятельности / Сост. С.П.Погребняк. – Х.: Ксилон, 1996. – С. 148-150.

6. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності: Закон України від 23 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5–6. – Ст. 44.

7. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25. – Ст. 199; 2003. – № 30. – Ст. 247.

8. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.; 2003. – № 30. – Ст. 247.

9. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж, 1961.

10. Європейська конвенція про мирне врегулювання спорів, 1957.

11. Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, 1958.

12. Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів, 1982.

13. Конвенция о мирном решении международных столкновений от 18 октября 1907 года // Международное публичное право: Сб. док. – Т. 1. – М..- БЕК, 1996. –С. 414-419.

14. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 року // Офіційне видання – Закони України. Міжнародні договори України / Редкол.: В. Ф. Опришко, М. Ф. Верменчук та ін. – Т. 14. – 1998. – 806 с.

15. Конвенція про створення ради митного співробітництва від 15 грудня 1950 року // Офіційне видання – Закони України. Міжнародні договори України / Редкол.: В. Ф. Опришко, М. Ф. Верменчук та ін. – Т. 14. –1998. –806 с.

16. Конвенція з примирення і арбітражу в рамках НБСЄ від 26 вересня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 37. – Ст. 2017.

17. Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 3004; // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1960. – № 31.

18. Соглашение о третейском суде //Сборник торгових договоров и соглашений по торгово-экономическому сотрудничеству СССР с иностранными государствами. – Т. 1. (на 1 января 1965 года). – М.: Внешторгиздат, 1965. – С. 808–817; Т. 2. (на 1 января 1977 года). – М.: Экономика, 1977. – С. 356–360.