2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
Рис. 2.39 Пам'ять типу «стек»
В лічильнику зберігається інформація – адреса вершини стека. Стек буває нормальний та перевернутий. В перевернутому при запису в лічильник додається 1, при читанні - -1. В нормальному – початкова адреса в лічильнику відповідає першій комірці.
Це ЗППД, в якому порядок запису обернений до порядку читання. Стек може бути програмним або апаратним. Апаратний стек складається з групи реверсивних регістрів зсуву. Запис та читання інформації в цей стек виконується через верхній регістр Рг1. При запису стек піднімається, при читанні – опускається. Програмний стек – группа комірок пам'яті та программно сформований реверсивний лічильник.
Рис. 2.40 Програмний стек
2.5. Асоціативна пам'ять
Асоціативну пам'ять (АП) зручно використовувати в інформаційних пошукових системах. Пошук інформації відбувається не по адресі, а по деяким ознакам шуканого числа, припускаючи, що в якості такої ознаки може слугувати співпадіння одного розряду, групи розрядів або всіх розрядів.
Структура АП приведена на рис. 2.41.
Рис. 2.41 Структура АЗУ
В АП входять: ЗМ, який містить р n-разрядных комірок, регістр ознаки опитування (РгОО), в Рг ОО записується слово або його частина як ознака пошуку інформації, регістр індикації адреси (РгІА), р елементів порівнювання (ЕП). Зручно припустити, що ми обрали одиничний стан Рг ІА, то кожен ЕП повинен виконувати операцію логічної нерівнозначності, тобто на виході ЕП буде високий потенціал при неспувпадінні інформації на його входах.
При цьому якщо за допомогою АП вирішується задача пошуку числа рівного заданному, аналіз розрядів РгІА дає відповідь на поставлене запитання. Якщо в РгІА залишилось декілька одиниць, в пам'яті є число рівне заданному. Запис інформації в АП відбувається аналогічно запису в адресну пам'ять. При чому інформація записується в першу вільну комірку. Для полегшення процедури пошуку вільних комірок достатньо часто в таких пристроях додається 1 чи 2 розряди. Один з розрядів позначається z та містить ознаку зайнятості комірки, другий позначається t та містить ознаку активності комірки. В z записується 1, коли в комірку заноситься інформація. В другу комірку записується 1 кожен раз, коли до неї звертаються. Якщо всі комірки зайняті, то необхідно аналізувати ознаку активності.
2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
2.6.1. Типи зп
В сучаних комп’ютерах поруч з ОП високої швидкодії та обмеженого об’єму використовуються різноманітні типи ЗП майже необмеженої міскості.
Типи ЗП приведені на рис. 2.42.
Рис. 2.42 Види зовнішньої пам'яті
2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
В основу роботи ЗМП покладено принцип взаємодії рухомих відносно один одного магнітного середовища та магнітних головок. Запам'ятовувальне середовище представляє собою шар магнітного матеріалу (феромагнетика), який наноситься на інертний в магнітному відношенні носій. Магнітна головка представляє собою мініатюрний електромагніт підковоподібної форми, який має обмотку запису та обмотку зчитування. Магнітний потік, який створюється за рахунок струму в обмотці зчитування, намагнічує магнітне середовище, а стан намагніченого середовища потім буде визначатись щляхом зчитування відповідного сигналу в обмотці зчитування. В магнітних носіях застосовуються як контактний, так і безконтакний спосіб запису.
Основні характеристики: загальна місткість, швидкодія (видачі даних, часу доступу), щільність запису – поверхнева, поперечна, подовжня.
Поверхнева щільність s=eg
Подовжня щільність (e) – кількість двійкових розрядів, яка приходиться на одиницю довжини.
Поперечна щільність (g) – кількість доріжок на одиницю ширини.
Швидкість передачі інформації -vпи= e vн
Введемо поняття бітового інтервалу (проміжку) – це ділянка поверхні магнітного носія, на якому розміщується 1 біт інформації.