- •Загальна хімічна технологія
- •Охорона праці та техніка безпеки в хімічних лабораторіях
- •Основні вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •Отримання гідроксиду натрію
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис лабораторної установки
- •Аналіз технічної соди на вміст Na2co3 таNaHco3
- •Приготування робочого розчину соди
- •Розрахунок кількості вапна
- •Каустифікація содового розчину
- •Аналіз лужного розчину на вміст NaОНтаNa2co3
- •Матеріальний баланс процесу каустифікації за натрієм
- •Розрахунок ступеня каустифікації та використання натрію
- •Експериментальна частина
- •Опис лабораторної установки і порядок виконання роботи
- •Методика хімічного аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Пом’якшення води
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Визначення загальної твердості заданої проби води
- •Визначення карбонатної твердості води
- •Пом’якшення води іонообмінним способом
- •Пом’якшення води реагентним способом
- •Визначення залишкової твердості
- •Обробка і представлення результатів
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Аналіз проби технічного хлориду натрію (метод Мора)
- •Аналіз аміачної води (водного розчину аміаку)
- •Приготування амонізованого розсолу заданої концентрації
- •Визначення NаClв амонізованому розсолі
- •Карбонізація амонізованого розсолу
- •Фільтрування суспензії гідрокарбонату натрію
- •Визначення вмісту NaHco3в отриманому осаді
- •Результати хімічного аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Каталітичне окиснення оксиду сульфуру (IV)
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис експериментальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення концентрації so2 у вихідній газовій суміші
- •Визначення концентрації so2 у газовій суміші після реактору
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Каталітичне окиснення аміаку
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика аналізу газових сумішей
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Коксування кам’яного вугілля
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Одержання вапна
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Випалювання вапняку (крейди), визначення об’єму со2 та його вмісту
- •Визначення активного СаО у вапні
- •Визначення температури та часу гасіння вапна
- •Техніка безпеки
- •8.4 Контрольні запитання
- •3 3
Експериментальна частина
Опис лабораторної установки
Каустифікація содового розчину проводиться на лабораторній установці (рисунок 1.1), до складу якої входять каустифікатор (поз. 1) з електричним нагрівачем (поз. 2). Перемішування в каустифікаторі здійснюється за допомогою мішалки (поз. 4), що приводиться в дію електродвигуном (поз.3). Каустифікатор являє собою порцеляновий стакан з пласкою кришкою (поз. 6), через яку проходять мішалка (поз. 4) та термометр (поз. 5). Каустифікатор за структурою потоків наближається до моделі реактора ідеального змішування періодичної дії.
1 – каустифікатор; 2 – електричний нагрівач; 3 – електродвигун;
4 – мішалка; 5 – термометр; 6 – кришка.
Рисунок 1.1 Схема лабораторної установки.
Аналіз технічної соди на вміст Na2co3 таNaHco3
Вибір індикатора для титрування.
Технічна кальцинована сода містить окрім Na2CO3певну кількістьNaHCO3та інші домішки. Визначення складу суміші проводять методом який ґрунтується на тому, що реакція між карбонатом натрію і хлоридною (соляною) кислотою відбувається у дві стадії. Спочатку хлоридна (соляна) кислота нейтралізуєNa2CO3«наполовину» за реакцією:
. (1.8)
Потім гідрокарбонат натрію, який утворився та той, що міститься в технічній соді , реагує з хлоридною (соляною) кислотою:
. (1.9)
Крива титрування карбонату натрію хлоридною (соляною) кислотою має два стрибки, тобто реакція характеризується двома точками еквівалентності. Перша точка еквівалентності встановлюється після того, як весь карбонат натрію нейтралізований соляною кислотою за рівнянням (1.8); у цей момент розчин містить тільки гідрокарбонат натрію і хлорид натрію. Для правильного вибору індикатору необхідно знати значення рНу точці еквівалентності ().Найкращим індикатором для титрування до першої точки еквівалентності є фенолфталеїн, для якого інтервалрНпереходу знаходиться в межах 8,2÷10,0.
Друга точка еквівалентності встановлюється після того, як весь гідрокарбонат натрію нейтралізується соляною кислотою за рівнянням (1.9). Розчин у другій точці еквівалентності насичений оксидом вуглецю (IV) і містить тільки хлорид натрію. Числове значеннярНдорівнює 3,9.
Для титрування до встановлення другої точки еквівалентності доцільно застосувати як індикатор метиловий оранжевий (інтервал рНпереходу знаходиться в межах 3,1÷4,4).
Методика проведення аналізу.
Перед проведенням аналізу необхідно зробити розрахунок наважки заданої проби соди для приготування розчину об’ємом 250 см3з молярною концентрацією еквівалента С(½Na2CO3) = 0,1 моль/дм3 (див. п. 1.2.3) Розраховану наважку проби соди зважують на аналітичних терезах, кількісно переносять до мірної колби об’ємом 250 см3, розчиняють у дистильованій воді, доводять об’єм розчину до позначки та відбирають піпеткою для титрування дві аліквотні частини по 25 см3.
Титрування проводять розчином HClз молярною концентрацією еквівалента С(HCl) = 0,1 моль/дм3.
Першу аліквотутитрують у присутності фенолфталеїну (увага!при титруванні за фенолфталеїном розчин не повинен знебарвитися повністю, у нього має залишитися ледь помітне рожеве забарвлення). Титрування повторюють 2 ÷ 3 рази, розраховують середні значення об’ємів.
За титруванням в присутності фенолфталеїну (реакція 1.8)можна визначити кількість в технічній соді, згідно з законом еквівалентів:
, (1.10)
де кількість моль-еквв аліквоті (25 см3);,молярна концентрація еквіваленту, моль-еквдм3,об’єм соляної кислоти, який пішов на титрування,см3;об’єм аліквоти, 25 см3.
Тоді:
, (1.11)
Маса , що міститьсяв пробі технічної соди, г:
, (1.12)
демолярна маса еквіваленту–гмоль,об’єм мірної колби, в якій розчинено наважку.
Другу аліквотну частинутитрують в присутності індикатора метилового оранжевого до зміни забарвлення з жовтого на оранжеве.
Під час титрування кислота витрачається на утворення за реакцією 1.8 (),далі утворена кількістьреагує з кислотою за реакцією 1.9 () також кислота реагує з, що міститься в технічній соді.
Кількість в технічній соді можна визначити, згідно з законом еквівалентів:
, (1.13)
де кількість моль-еквв аліквоті (25 см3) утворена за реакцією 1.8;кількість моль-еквщо потрапила в аліквоту з технічної соди;молярна концентрація еквіваленту, моль-еквдм3,об’єм соляної кислоти, який пішов на титрування,см3.
Кількість моль-екв в аліквоті (25 см3), що утворена за реакцією (1.8), можна визначити за рівнянням:
, (1.14)
тоді:
. (1.15)
Маса , що міститьсяв наважці технічної соди, г:
, (1.16)
демолярна маса еквіваленту–84 гмоль,об’єм мірної колби з розчиненою наважкою технічної соди.
Якщо 2V(фф)більше, ніжV(мо), розчин вважається перетитрованим за фенолфталеїном і титрування в присутності цього індикатора слід повторити.
Різниця між масою наважки та сумою розрахованих мас карбонату та гідрокарбонату натрію є масою невідтитрованих домішок.
, (1.17)
де маса наважки технічної соди для аналізу, г.
Масові частки компонентів технічної соди визначають за формулами:
, (1.18)
, (1.19)
(1.20)