Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MV_ZKhT_LB_KhTF7.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
3.21 Mб
Скачать
    1. Обробка і представлення результатів

Таблиця 7.1 – Експериментальні дані

Маса вугільної шихти, г

Маса отриманого коксу, г

Об’єм отриманого коксового газу, см3

Об’єм проби коксового газу, що взятий на аналіз, см3

Атмосферний тиск Р і температура t в лабораторії на момент проведення аналізу коксового газу, Па іоС

Зауваження: барометр вказує тиск у гПа, тобто у гектопаскаль.

Приклад розрахунку визначення об’ємної частки СО2, ненасичених вуглеводнів, водню таСОв отриманому коксовому газі представлений нижче.

1) Об’ємні частки СО2і ненасичених вуглеводнів у коксовому газі визначають безпосереднім поглинанням розчинамиКОНіКMnO4у посудинах (поз. 25) та (поз. 24), відповідно.

Приклад 1. У поглинаючій посудині з гідроксидом калію (поз. 25) із 100 см3коксового газу поглинулося 5 см3. Це означає, що у досліджуваній газовій пробі міститься 5 см3СО2, причому його об’ємна частка складає 5 %[CO2]=5%. Об’єм газу, що залишився після поглинання,см3.

Приклад 2. У поглинаючій посудині з перманганатом калію (поз. 24) поглинулося 8 см3коксового газу. Це означає, що у досліджуваній газовій пробі міститься 8 см3ненасичених вуглеводнів, об’ємна частка яких дорівнює 8% (по відношенню до об’єму вихідного коксового газу, що дорівнює 100 см3). У подальших розрахунках приймаємо, що ненасичені вуглеводні представлено етиленом[С2Н4]=8%. Об’єм газу, що залишився після поглинання у посудині (поз. 24), складаєсм3.

2) Об’ємні долі Н2таСОв коксовому газі визначають послідовним каталітичним спалюванням та поглинанням у посудинах із водою (поз. 21) та розчином гідроксиду калію (поз. 25).

Приклад 3. Для спалювання з 87 см3коксового газу було залишено

см3 та розбавлено повітрям до 100 см3. Після каталітичного спалювання об’єм газу зменшився і складав 81 см3. Зміна об’єму газу становиласм3. Об’єм оксиду вуглецю (IV), що утворився при спалюванніСОта поглинувся у посудині ізКОН(поз. 25), становивсм3.

Співвідношення між Н2таСОвстановлюють на підставі реакцій горіння, що описуються рівняннями:

; (7.1)

. (7.2)

Згідно реакції (7.1) з трьох газових об’ємів (2 об’єми Н2і 1 об’ємО2) на частку водню доводиться 2/3 об’єму (об’єм сконденсованої води не враховується). Оскільки паралельно реакції (7.1) перебігає реакція (7.2), то в загальне значення зміни об’єму (К) входить ще кисень, витрачений на утворенняСО2. Отже, для визначення об’єму водню зКнеобхідно відняти об’єм кисню, який буде дорівнювати, оскільки за реакцією (7.2) на утворення 2 мольCO2витрачається 1 мольО2. Тоді об’єм водню розраховують за формулою:

; (7.3)

см3.

Враховуючи, що 10,37 см3Н2міститься в 30 см3газу, об’ємна частка водню у 100 см3первинної проби коксового газу складає:

; (7.4)

%.

Об’ємна частка СОв коксовому газі становить:

; (7.5)

%.

Об’ємна частка метану визначається за різницею:

; (7.6)

%.

3) Розрахувати середню молярну масу коксового газу на основі його об’ємної частки і молярних мас компонентів за правилом адитивності:

. (7.7)

4) На основі отриманих експериментальних даних скласти матеріальний баланс процесу коксування. Результати зведіть у таблицю 7.2.

Масу отриманого коксу визначають зважуванням (по різниці мас човника з коксом та без нього).

Масу коксового газу розраховують за формулою, г:

; (7.8)

де – об’єм коксового газу, що отриманий в роботі та приведений до нормальних умов, дм3,

,(7.9)

де V– об’єм газу в умовах досліду, дм3;Р – барометричний атмосферний тиск, Па;РН2О– парціальний тиск водяної пари у коксовому газі при температуріt, Па (таблиця 7.3).

Масу продуктів коксування (смола, сирий бензол, NH3 та інші), що поглинені в елементах(поз. 4, 5, 6)установки, знаходять за різницею мас приходу та статей витрат 1 і 2.

Таблиця 7.2 – Матеріальний баланс коксування

Прихід

Витрати

Найменування статті

Маса, г

%

Найменування статті

Маса, г

%

1. Вугільна шихта

1. Кокс

2. Коксовий газ

3. Поглинені компоненти коксового газу

Разом

Разом

Таблиця 7.3 – Тиск насиченої водяної пари

Температура, ºС

Тиск, Па

Температура, ºС

Тиск, Па

10

1227,56

21

2486,04

11

1312,20

22

2642,34

12

1402,05

23

2808,36

13

1497,09

24

2982,85

14

1597,87

25

3166,67

15

1704,64

26

3360,36

16

1817,41

27

3564,31

17

1936,85

28

3778,92

18

2063,08

29

4004,73

19

2196,38

30

4242,14

20

2337,55

31

4491,54

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]