- •Загальна хімічна технологія
- •Охорона праці та техніка безпеки в хімічних лабораторіях
- •Основні вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •Отримання гідроксиду натрію
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис лабораторної установки
- •Аналіз технічної соди на вміст Na2co3 таNaHco3
- •Приготування робочого розчину соди
- •Розрахунок кількості вапна
- •Каустифікація содового розчину
- •Аналіз лужного розчину на вміст NaОНтаNa2co3
- •Матеріальний баланс процесу каустифікації за натрієм
- •Розрахунок ступеня каустифікації та використання натрію
- •Експериментальна частина
- •Опис лабораторної установки і порядок виконання роботи
- •Методика хімічного аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Пом’якшення води
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Визначення загальної твердості заданої проби води
- •Визначення карбонатної твердості води
- •Пом’якшення води іонообмінним способом
- •Пом’якшення води реагентним способом
- •Визначення залишкової твердості
- •Обробка і представлення результатів
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Аналіз проби технічного хлориду натрію (метод Мора)
- •Аналіз аміачної води (водного розчину аміаку)
- •Приготування амонізованого розсолу заданої концентрації
- •Визначення NаClв амонізованому розсолі
- •Карбонізація амонізованого розсолу
- •Фільтрування суспензії гідрокарбонату натрію
- •Визначення вмісту NaHco3в отриманому осаді
- •Результати хімічного аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Каталітичне окиснення оксиду сульфуру (IV)
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис експериментальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення концентрації so2 у вихідній газовій суміші
- •Визначення концентрації so2 у газовій суміші після реактору
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Каталітичне окиснення аміаку
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика аналізу газових сумішей
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Коксування кам’яного вугілля
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Одержання вапна
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Випалювання вапняку (крейди), визначення об’єму со2 та його вмісту
- •Визначення активного СаО у вапні
- •Визначення температури та часу гасіння вапна
- •Техніка безпеки
- •8.4 Контрольні запитання
- •3 3
Визначення концентрації so2 у газовій суміші після реактору
Визначення вмісту SO2у газовій суміші після контактного апарата здійснюють таким самим чином, як і до контактування (див. п. 5.2.3). КількістьSO2 обчислюють за тими самими формулами, але з урахуванням того, що до склянки Дрекселя (поз. 19) залито 10 см3розчину йоду, тобто= 10 см3.
Розчин із склянки (поз. 19) злити до конічної колби і титрувати так, як це описано вище. Розрахувати за результатами титрування масу SO2, що не прореагував (), г:
. (5.13)
Об’єм SO2, що не прореагував (), складає, дм3:
. (5.14)
Об’ємна частка залишкового SO2в газовій сумішіпісля контактування складає:
, (5.15)
де =+. При цьомурозрахувати за формулою (5.9) з урахуванням=./1000 . Остання формула є приблизною: не враховується об’єм кисню, що прореагував зSO2.
Обробка і представлення результатів
Ступінь перетворення SO2вSO3, нехтуючи зменшенням об’єму суміші у ході реакції, розраховується за формулою:
. (5.16)
Інтенсивність Iгетерогенного каталітичного процесу характеризується його об’ємною швидкістю, тобто об’ємом газової сумішіVгвих , дм3, що проходить через одиницю об’єму каталізатораVкат, дм3, за одиницю часу,год (розмірність об’ємної швидкості «год-1»):
I = Vгвих / ( Vкат ), (5.17)
де Vгвих =;=2/60 ,Vкaт= 0,03 дм3 .
Як оцінку активності каталізатора використовують питому продуктивність каталізатора G, що визначається кількістю продукту каталітичної реакції (масаSO3, г), що одержують з 1 дм3каталізатора за 1 годину:
. (5.18)
Величина Gтакож характеризує інтенсивність процесу.
Техніка безпеки
1. Слідкувати за герметичністю установки. В разі виявлення викидів SO2(різкий та неприємний запах) повідомити про це викладача або навчально – допоміжний персонал і припинити подачуSO2 на установку.
2. Для запобігання перекиду рідини у реометрі, розриву з’єднувальних шлангів обережно відкривати вентилі на балоні з SO2(тільки під контролем персоналу лабораторії!).
3. При потраплянні сульфатної (сірчаної) кислоти на шкіру видалити кислоту спочатку тампоном (рушником, носовичком), потім змити сильним струменем води, ретельно промити вражені місця слабким розчином соди, потім ще раз водою і обробити маззю проти опіку. Звернутися до лікаря для надання подальшої допомоги.
Контрольні запитання
Допуск до роботи:
1. Мета роботи. Назвіть стадії виробництва сульфатної кислоти контактним методом.
2. Схема лабораторної установки, порядок і правила безпечної роботи на ній.
3. Методика йодометричного визначення складу газової суміші на вміст SO2.
Захист роботи:
1. Вимоги до промислових каталізаторів. Температура запалювання каталізатора. Об’ємна швидкість як міра інтенсивності процесу.
2. Принцип Ле-Шательє. Графічна залежність рівноважного ступеня перетворення від температури і тиску для реакції, що розглядається.
3. Конструкції реакторів для контактного окиснення SO2 доSO3. Організація теплообміну. Лінія оптимальних температур (ЛОТ). ГрафікиХ=(T).
Каталітичне окиснення аміаку
Мета роботи:ознайомитись з основними закономірностями процесу окиснення аміаку, засвоїти методику хімічного аналізу і визначити вплив технологічного режиму (температура, концентрація аміаку) на ступінь перетворення аміаку в оксид азоту (ІI).