- •1. Правові та організаційні основи цо. Женевські конвенції про захист цивільного населення і цивільних об’єктів у нс. Закон і положення “Про цивільну оборону України”.
- •2. Завдання цо та шляхи їх реалізації.
- •3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдс і нс).
- •1. Правові та організаційні основи цо. Женевські конвенції про захист цивільного населення і цивільних об’єктів у нс. Закон і положення “Про цивільну оборону України”.
- •1.1 Короткий зміст Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів до них
- •1.2 Основні норми, спільні для чотирьох Конвенцій і Додаткових протоколів
- •1.3 І Женевська конвенція “Про покращення долі поранених і хворих в діючих арміях” від 12 серпня 1949 року.
- •1.4 Ііі Женевська конвенція “Про поводження з військовополоненими” від 12 серпня 1949 року. Додатковий протокол і (частина ііі, розділ іі)
- •1.5 Іv Женевська конвенція "Про захист цивільного населення під час війни" і Додаткові протоколи
- •1.6 Зміст Додаткових протоколів. Протокол і (міжнародні збройні конфлікти)
- •1.7 Протокол іі (збройні конфлікти неміжнародного характеру)
- •1.8 Висновок
- •1.9 Закон і Положення “Про Цивільну оборону України”
- •2. Завдання цивільної оборони та шляхи їх реалізації
- •2.1 Шляхи реалізації завдань цо
- •1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків.
- •2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення нс у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.
- •3. 3Ахист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
- •4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.
- •6. Підготовка і перепідготовка керівного складу цо, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту /зіз/ і діяти в надзвичайних ситуаціях.
- •3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •1. Система цо України та функції її органів.
- •2. Організація цо на об’єкті господарської діяльності.
- •3. Сили цо.
- •1. Система цо України та функції її органів.
- •1.1 Організаційна структура цивільної оборони України
- •1.2 Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки України.
- •1.3 Єдина державна система цивільного захисту
- •2. Організація цивільної оборони на об’єкті
- •3. Сили цо
- •1. Класифікація нс в Україні та порядок реагування і ліквідації їх наслідків.
- •2. Осередки ураження при застосуванні зброї масового ураження та звичайних засобів ураження.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •1. Класифікація нс в Україні та порядок реагування і ліквідації їх наслідків.
- •2.1 Загальна характеристика зму
- •2.1.1 Ядерна зброя
- •2.1.2 Ударна хвиля
- •2.1.3 Світлове випромінювання
- •2.1.4 Радіоактивне зараження
- •Мал.1. Вісь радіоактивного сліду
- •Мал.2. Зони зараження
- •Мал.3. Спад рівня радіації
- •2.1.5 Проникаюча радіація
- •2.1.6 Електромагнітний імпульс
- •2.2 Вторинні уражаючі фактори ядерного вибуху
- •2.3 Хімічна зброя
- •2.4 Біологічна зброя
- •2.5 Осередок ядерного ураження
- •2.6 Осередок хімічного ураження
- •Мал.4. Зона хімічного зараження
- •2.7 Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження
- •2.8 Осередки ураження при застосуванні звичайних засобів ураження
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.1.1 Осередки ураження у випадку аварій на вибухонебезпечних і пожежонебезпечних об’єктах
- •3.1.2 Осередки ураження при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •3.1.3 Осередки ураження в разі аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •3.1.4 Аварії на залізниці, газових магістралях і лініях електропередач
- •3.2 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.2.1 Осередки ураження під час землетрусів
- •3.2.2 Повені та їх наслідки. Селі
- •3.2.3 Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •3.2.4 Лісові і торф’яні пожежі
- •1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
- •2. Організація і проведення евакуаційних заходів.
- •3. Радіаційний та хімічний захист.
- •1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
- •1.1 Основні принципи та способи захисту населення і території
- •1.1.1 Використання засобів індивідуального захисту
- •1.1.2 Укриття людей в захисних спорудах
- •1.1.3 Евакуаційні заходи
- •1.1.4 Медичним захист
- •1.1.5 Інженерний захист
- •1.2 Інженерний захист робітників та службовців об’єкту
- •1.2.1 Сховища
- •1.2.2 Санітарно-технічні системи сховищ
- •1.2.3 Протирадіаційні укриття
- •2. Організація і проведення евакуаційних заходів
- •2.1 Забезпечення розосередження та евакуації
- •3. Протирадіаційний і протихімічний захист
- •3.1. Режими радіаційного захисту робітників і службовців та виробничої діяльності об’єкта
- •3.2. Дозиметричний та хімічний контроль
- •3.3. Захист продовольства та води від зараження радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами.
- •3.4. Оповіщення населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій.
1.8 Висновок
Женевські Конвенції 1949 року та Додаткові Протоколи до них 1977 року є основними документами світового рівня, якими повинні користуватися всі люди Землі. Особливо ті держави, що підписали ці документи, але часто не виконують їх положень тому, що немає юридичних міжнародних актів, відповідно до яких було б можливо притягати до кримінальної відповідальності осіб, що винні в невиконанні положень цих документів. Перед сучасними юристами стоїть завдання створити такі міжнародні юридичні акти. Тоді б війни та збройні конфлікти були б не можливі на нашій планеті, а кошти які звільнилися можна було б кожній державі залучити для поліпшення життя людей та на захист від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
1.9 Закон і Положення “Про Цивільну оборону України”
У лютому 1993 року (3.02.93 м.) Верховною Радою був ухвалений Закон "Про цивільну оборону України". Цей закон є правовим актом, що проголосив право громадян України на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха та права вимагати від уряду України, а також від інших органів державної влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій не залежно від форм власності гарантій по забезпеченню цього права.
10 травня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів України №299 затверджено Положення "Про цивільну оборону України", в якому деталізовані основні положення, викладені в Законі "Про цивільну оборону України".
У Законі та Положенні дане визначення ЦО, розкриті її зміст і організаційна структура, визначені функціональні обов'язки керівного складу всіх рангів, склад сил ЦО та їх функції, викладена організація підготовки керівного і викладацького складу по ЦО. Навчання населення всіх категорій, а також порядок здійснення матеріального, транспортного, технічного і фінансового забезпечення.
Розглянемо більш детально задачі ЦО та шляхи їх реалізації.
2. Завдання цивільної оборони та шляхи їх реалізації
Згідно з Законом " Про цивільну оборону України", завданнями ЦО є:
1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків.
2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.
3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження.
4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій , катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.
5. Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів.
6. Підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил , навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в НС.
2.1 Шляхи реалізації завдань цо
1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків.
З метою реалізації цього завдання проводяться наступні заходи. Завчасно проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення імовірності виникнення НС.
Готуються науково-обгрунтовані прогнози наслідків можливих НС.
Здійснюється постійне спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнім середовищем.
Підтримується у готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи сповіщення про місця зараження.
Створюються спеціалізовані формування, і здійснюється їх підготовка.
Проводиться забезпечення робітників і службовців засобами індивідуального захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд.
З метою ліквідації наслідків НС організуються і проводяться рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР.