- •1. Правові та організаційні основи цо. Женевські конвенції про захист цивільного населення і цивільних об’єктів у нс. Закон і положення “Про цивільну оборону України”.
- •2. Завдання цо та шляхи їх реалізації.
- •3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдс і нс).
- •1. Правові та організаційні основи цо. Женевські конвенції про захист цивільного населення і цивільних об’єктів у нс. Закон і положення “Про цивільну оборону України”.
- •1.1 Короткий зміст Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів до них
- •1.2 Основні норми, спільні для чотирьох Конвенцій і Додаткових протоколів
- •1.3 І Женевська конвенція “Про покращення долі поранених і хворих в діючих арміях” від 12 серпня 1949 року.
- •1.4 Ііі Женевська конвенція “Про поводження з військовополоненими” від 12 серпня 1949 року. Додатковий протокол і (частина ііі, розділ іі)
- •1.5 Іv Женевська конвенція "Про захист цивільного населення під час війни" і Додаткові протоколи
- •1.6 Зміст Додаткових протоколів. Протокол і (міжнародні збройні конфлікти)
- •1.7 Протокол іі (збройні конфлікти неміжнародного характеру)
- •1.8 Висновок
- •1.9 Закон і Положення “Про Цивільну оборону України”
- •2. Завдання цивільної оборони та шляхи їх реалізації
- •2.1 Шляхи реалізації завдань цо
- •1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків.
- •2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення нс у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.
- •3. 3Ахист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
- •4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.
- •6. Підготовка і перепідготовка керівного складу цо, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту /зіз/ і діяти в надзвичайних ситуаціях.
- •3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •1. Система цо України та функції її органів.
- •2. Організація цо на об’єкті господарської діяльності.
- •3. Сили цо.
- •1. Система цо України та функції її органів.
- •1.1 Організаційна структура цивільної оборони України
- •1.2 Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки України.
- •1.3 Єдина державна система цивільного захисту
- •2. Організація цивільної оборони на об’єкті
- •3. Сили цо
- •1. Класифікація нс в Україні та порядок реагування і ліквідації їх наслідків.
- •2. Осередки ураження при застосуванні зброї масового ураження та звичайних засобів ураження.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •1. Класифікація нс в Україні та порядок реагування і ліквідації їх наслідків.
- •2.1 Загальна характеристика зму
- •2.1.1 Ядерна зброя
- •2.1.2 Ударна хвиля
- •2.1.3 Світлове випромінювання
- •2.1.4 Радіоактивне зараження
- •Мал.1. Вісь радіоактивного сліду
- •Мал.2. Зони зараження
- •Мал.3. Спад рівня радіації
- •2.1.5 Проникаюча радіація
- •2.1.6 Електромагнітний імпульс
- •2.2 Вторинні уражаючі фактори ядерного вибуху
- •2.3 Хімічна зброя
- •2.4 Біологічна зброя
- •2.5 Осередок ядерного ураження
- •2.6 Осередок хімічного ураження
- •Мал.4. Зона хімічного зараження
- •2.7 Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження
- •2.8 Осередки ураження при застосуванні звичайних засобів ураження
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.1.1 Осередки ураження у випадку аварій на вибухонебезпечних і пожежонебезпечних об’єктах
- •3.1.2 Осередки ураження при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •3.1.3 Осередки ураження в разі аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •3.1.4 Аварії на залізниці, газових магістралях і лініях електропередач
- •3.2 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.2.1 Осередки ураження під час землетрусів
- •3.2.2 Повені та їх наслідки. Селі
- •3.2.3 Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •3.2.4 Лісові і торф’яні пожежі
- •1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
- •2. Організація і проведення евакуаційних заходів.
- •3. Радіаційний та хімічний захист.
- •1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
- •1.1 Основні принципи та способи захисту населення і території
- •1.1.1 Використання засобів індивідуального захисту
- •1.1.2 Укриття людей в захисних спорудах
- •1.1.3 Евакуаційні заходи
- •1.1.4 Медичним захист
- •1.1.5 Інженерний захист
- •1.2 Інженерний захист робітників та службовців об’єкту
- •1.2.1 Сховища
- •1.2.2 Санітарно-технічні системи сховищ
- •1.2.3 Протирадіаційні укриття
- •2. Організація і проведення евакуаційних заходів
- •2.1 Забезпечення розосередження та евакуації
- •3. Протирадіаційний і протихімічний захист
- •3.1. Режими радіаційного захисту робітників і службовців та виробничої діяльності об’єкта
- •3.2. Дозиметричний та хімічний контроль
- •3.3. Захист продовольства та води від зараження радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами.
- •3.4. Оповіщення населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій.
2.6 Осередок хімічного ураження
При вибуху хімічних боєприпасів чи виливі ОР із допомогою ВАП утворюється первинна хмара аерозолю ОР. Аерозольні частки та краплі ОР, осаджуючись, заражають місцевість, водосховища, техніку, людей і тварин.
В результаті випаровування аерозольних часток та крапель ОР із зараженої місцевості утворюється вторинна хмара ОР, складена з випарів даної ОР.
Первинна та вторинна хмари, розповсюджуючись за напрямом вітру, здатні викликати зараження повітряного простору та місцевості на великих площах з утворенням зони хімічного зараження (ЗХЗ) та осередків хімічного ураження (ОХУ). Зоною хімічного зараження називається територія, яка містить в собі район використання ХЗ та територію над якою розповсюдилась хмара зараженого повітря з уражаючою концентрацією.
Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається територія у межах якої в результаті застосування хімічної зброї сталися масові ураження людей, тварин та рослин.
Мал.4. Зона хімічного зараження
L - довжина району застосування ХЗ;
Ш - ширина;
Г - глибина поширення хмари зараженого повітря;
- площа району застосування ХЗ;
- площа зони хімічного зараження;
, ,- площі осередків хімічного ураження.
Глибиною поширення хмари зараженого повітря Г називається відстань від зовнішньої границі району застосування ХЗ до межі, де ще можливе ураження людей без засобів індивідуального захисту.
Як випливає з мал. 4, площа зони хімічного зараження визначається за формулою
,
де: l – величина розсіювання хмари зараженого повітря
l = 0,05 Г - при інверсії;
l = 0,1 Г - при конвекції;
l = 0,08 Г - при ізотермії.
Значення Г та L наводяться у довідкових таблицях.
Вони залежать від кількості та типу літаків носіїв ХЗ, кількості та виду ОР, засобів застосування ХЗ, рельєфу місцевості, наявності лісових масивів, швидкості приземного вітру та ступеню вертикальної стійкості повітря (інверсія, ізотермія, конвекція).
Таблиця 2.
Глибина зони хімічного зараження при застосуванні ХЗ стратегічними бомбардувальниками (СБ) та тактичними винищувачами (ТВ) при середніх метеоумовах (ізотермія, швидкість вітру 3м/с, температура повітря та ґрунту С)
Засіб застосування та тип ОР |
Кількість та тип літака |
Глибина ЗХЗ, км |
Поливання Ві-екс |
1 СБ1 СБЛанка СБ1 ТВ2 ТВЛанка ТВ |
888444 |
Бомбометання зарин |
1 СБ2 СБЛанка СБ1 ТВ2 ТВЛанка ТВ |
246124 |
Таблиця 3.
Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря на відкритій місцевості при застосування ОР літаками, км (при ізотермії)
Тип ОР |
Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря на відкритій місцевості при застосуванні ОР літаками, км (при ізотермії) | |
1-2 |
2-4 | |
ЗаринВі-ексІприт |
505-824 |
408-1215 |
Примітка: 1. При ясній сонячній погоді (в умовах конвекції) глибина розповсюдження хмари зараженого повітря зменшується приблизно у 2 рази, а в умовах інверсії вона збільшується приблизно у 1,5-2 рази.
2. При нестійкому вітрі глибина розповсюдження зарину у 3 рази, а іприту у 2 рази менше.
3. В населених пунктах де суцільна забудова і лісові масиви глибина розповсюдження зменшується у 3,5 рази.
Таблиця 4.
Приблизний час підходу хмари зараженого повітря, хв.
Відстань від району застосування ХЗ, км |
Час підходу хмари при швидкості вітру в приземному шарі , м/с | |||
1 |
2 |
3 |
4 | |
12468101215202530 |
153066100135150180240300360420 |
81533506080100120160200240 |
510223045556085110140160 |
4815253035506080105120 |
Характер та ступінь ураження людей, що опинилися у ЗХЗ залежить від виду застосованої ОР та токсодози - кількісної характеристики токсичності ОР, що відповідає певному ефекту ураження.
При ураженні людини через органи дихання токсодоза ОР дорівнює
Де - середня концентрація ОР у повітрі, г/м3;
t - час перебування в зараженій атмосфері, хв.
Так, наприклад, смертельною токсодозою ОР Ві-екс (VX) є токсодоза, рівна 0.01, а токсодозою, що виводить з ладу - 0,005.
Розрахунки показують, що у випадку застосування ХЗ розміри ЗХЗ можуть бути значно більше розмірів ЗХЗ, що утворюється при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах.
До того ж, якщо врахувати, що бойові ОР у багато разів токсичніші найбільш розповсюджених в промисловості НХР, то можна зробити висновок про невідповідність кількості уражених у випадку застосування ХЗ.