3.1.4 Аварії на залізниці, газових магістралях і лініях електропередач

На території Тернопільської області можуть статися аварії на залізниці. За добу по залізницях області перевозяться до 40-60 вагонів із хімічно, пожежо- та вибухонебезпечними речовинами, аварійна ділянка розташована біля с. Біла Чортківського району. На аварійність  залізниці впливає те, що 21% колій мають прострочений термін капітального ремонту і потребують заміни 16% стрілкових поворотів, більше 35% дерев’яних шпал. Терміновому списанню підлягають більше 50% магістральних і маневрових локомотивів, дизельних і електропоїздів, пасажирських і вантажних вагонів.

Аварії на магістральних газопроводах, нафтопроводах що проходять по території області (КЗУ-1, КЗУ-2, “Союз”, “Уренгой-Ужгород”, “Прогрес”, “Одеса-Броди”) можуть мати місце як наслідок порушення охоронних зон, розукомплектування і розкрадання обладнання, відключення електроенергії на газорозподільних станціях.

 

3.2 Надзвичайні ситуації природного характеру

 

Надзвичайні ситуації природного характеру виникають внаслідок прояву небезпечних природних явищ – подій природного походження, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть порушити життєдіяльність населення.

За походженням природні явища надзвичайного характеру поділяються на:

·         геологічні (землетруси, обвали, зсуви);

·         метеорологічні (бурі, урагани, смерчі, зливи, сильні снігопади, ожеледь);

·         гідрологічні (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та інше);

·         природні пожежі лісових, торф’яних і хлібних масивів;

·         масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії).

Антропогенний вплив розповсюджується і на прояв природних небезпек. Порушення рівноваги в природі в результаті діяльності людини призводить до зростання ймовірнсті небезпечних подій. Так, близько 80% зсувів пов’язано з діяльністю людини.

За наявними оцінками, число небезпечних природних подій на  Землі з часом не зростає або майже не зростає, але людські жертви і матеріальні збитки збільшуються. Щорічно ймовірність загибелі жителя планети від природних небезпек орієнтовано становить , тобто на кожні 100 тис. жителів гине 1 людина.

Таким чином, запобігання виникненню НС природного характеру, зниження їх наслідків і ефективний захист людей від природних небезпек є актуальною проблемою. Передумовою цьому є глибоке вивчення причин і механізмів прояву природних небезпек, що дозволяє передбачити їх, прогнозувати наслідки і впроваджувати як активні (будівництво інженерних споруд і т. ін.), так і пасивні заходи щодо захисту життєдіяльності в районах лиха.

 

3.2.1 Осередки ураження під час землетрусів

Землетрус – підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Вони бувають тектонічні, вулканічні, обвальні, при падінні метеоритів та інше. Найчастіше відбуваються тектонічні землетруси, пов’язані з горотворними процесами і розривами земної кори, у результаті чого утворюється енергія величезної сили.

Щорічно на Землі відбувається більше 100 тис. тектонічних землетрусів, але не всі вони небезпечні. До десятка землетрусів на рік мають катастрофічний характер з утворенням складних осередків ураження. За кілька секунд руйнуються і затоплюються міста, руйнуються і деформуються будинки і споруди, комунально-енергетичні мережі, виникають пожежі, люди опиняються під завалами.

Основний вражаючий фактор землетрусу – сейсмічна хвиля (пружні коливання земної кори).

Осередок землетрусу (відповідний об’єм у товщі Землі, що є джерелом землетрусу) називається гіпоцентром (гіпо – “глибоко”). Прямо над ним на поверхні землі знаходиться епіцентр (епі – “мілко”), навколо якого знаходиться область, що зазнає найсильніших поштовхів. Від осередку по твердому тілу землі розходяться сейсмічні хвилі: повздовжні, поперечні й поверхневі.

Основні параметри землетрусу:

1. Магнітуда (М) – це міра оцінки загальної енергії землетрусу. Вимірюється за шкалою Ріхтера (в межах від 0 до 9 балів), запропонована американським вченим Ч. Ріхтером у 1935 р. Магнітуда являє собою десятковий логарифм максимальної амплітуди зміщення земної кори () за сейсмографом (в мікронах) на відстань 100 км від епіцентру землетрусу:

 

 2. Глибина осередку землетрусу – положення центру осередку (гіпоцентру) відносно поверхні Землі. Може бути в межах від 0 до 700 км. Чим більше глибина, тим на більшу відстань розповсюджуються сейсмічні хвилі.

3. Сила землетрусу (інтенсивність енергії) – енергія коливань на поверхні землі. Вимірюється за міжнародною шкалою MSK-64 в балах від 1 до 12.

Землетрус силою: 1 бал – непомітний, 2 – дуже слабкий, 3 – слабкий, 4 – помірний, 5 – досить сильний, 6 – сильний, 7 – дуже сильний, 8 – руйнівний, 9 – спустошуючий, 10 – знищуючий, 11 – катастрофічний, 12 – сильно катастрофічний.

Осередки ураження при землетрусах утворюються при силі 5 балів і більше. Залежно від сили землетрусу за ступенем руйнування в осередку умовно можна виділити 4 зони: слабких, середніх, сильних і повних руйнувань.

  

Таблиця 1. Характеристика зон руйнувань в осередку ураження під час аварій і стихійних лих

Зони руйнувань	Сила землетрусу, бали	Бурі, ураган, смерчі			Надмірний тиск при вибухах , кПа		Збитки від руйнування будівель, %
		Сила вітру	Швидкість вітру, м/с
Слабких	V - VI	9	18 – 22	10 – 20		10 – 30
Середніх	VII	11	22 – 30	20 – 30		30 – 50
Сильних	VIII – X	12 – 13	30 – 50	30 – 50		50 – 90
Повних	X - XII	13 - 17	> 50	> 50		90 - 100

 

Наведені в таблиці 1 співвідношення наслідків землетрусів і інших стихійних лих з наслідками вибухів в залежності від надмірного тиску дозволяє аналогічно прогнозувати можливу обстановку і вести роботи щодо підвищення стійкості будинків і споруд, організації захисту людей і рятувальних робіт, підвищенню безпеки життєдіяльності в умовах НС, використовуючи табличні дані для ударної хвилі.

Примітка:

При землетрусах утворюються повздовжні, поперечні й поверхневі хвилі, що розповсюджуються від гіпоцентру. Повздовжні сейсмічні хвилі мають найбільшу швидкість (6–8 км/с) і відчуваються на поверхні землі в першу чергу. Поперечні хвилі здійснюють коливання у напрямку, перпендикулярному до повздовжніх, і мають  швидкість у 2–3 рази меншу. Повздовжні й поперечні хвилі викликають руйнування на середніх відстанях від епіцентру. Поверхневі хвилі визначають руйнуючі дії в дальній зоні від епіцентру. Швидкість розповсюдження поверхневих хвиль 1–1,2 км/с.

Інтенсивність (сила) землетрусу на поверхні землі (І), що характеризує ступінь руйнування, залежить від глибини осередку h, магнитуди М, складу ґрунту і визначається за формулами:

·         в епіцентрі , балів;

·         на відстані , балів

де h – глибина гіпоцентру, км;

R – відстань до епіцентру, км;

М – магнітуда, в балах за шкалою Ріхтера (0-9) балів.

Енергія землетрусу визначається за формулою:

, Дж.

Прояви наслідків землетрусу поділяються на дві фази:

Перша фаза – час прибуття повздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи  і будинки одержують незначні руйнування.

Друга фаза – час приходу поверхневих сейсмічних хвиль. Друга фаза головна, вона визначає ступінь руйнування об’єкта. Інтервал між 1 і 2 фазами становить 30–60 с, що дозволяє провести екстрені заходи захисту.

Заходи щодо захисту від наслідків землетрусів  поділяють на попередні і дії під час землетрусу.

Попередні заходи захисту від землетрусів:

- сейсмостійке будівництво;

- нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;

- підготовка служб рятування і ліквідації наслідків землетрусу;

- наявність в кожному будинку запасів продуктів, води на 3–5 діб, аптечок;

- навчання населення правилам поведінки під час землетрусів.

 З початком землетрусу люди, які знаходяться в будинках до 2-го поверху, повинні терміново залишити приміщення і вийти на відкрите місце (за 25- 50 с). У разі неможливості покинути будинок – стати в прорізі дверей або капітальних внутрішніх стін. Вимкнути світло, газ, воду. Після припинення підземних поштовхів покинути приміщення (ліфтом користуватись заборонено). Знаходячись на вулиці, відійти подалі від будинків і споруд, стовпів і ліній електропередач. Знаходячись в автомобілі, негайно зупинитись у безпечному місці та перечекати поштовхи.

Тернопільщина входить в область можливих землетрусів з 5-6 бальним значенням по шкалі Ріхтера. В зоні можливих землетрусів силою більше 6 балів знаходиться територія Теребовлянського, Монастирського, Бучацького, Чортківського, Густинського, Борщівського і Заліщицького районів площею 2,77 тис. кв. км. і населенням 232,4 тис. чол. Так, 3 січня 2002 року в Теребовлянському та Тернопільському районах стався землетрус силою 6 балів, епіцентр якого знаходився в районі смт Микулинці та с.Лучка. Внаслідок вказаного землетрусу практично у всіх будинках з’явилися тріщини різної товщини в штукатурці на стиках стін зі стелею, вздовж та поперек стін. В деяких будинках утворилися наскрізні тріщини у стінах, населення охопила паніка.