- •1. Правові та організаційні основи цо. Женевські конвенції про захист цивільного населення і цивільних об’єктів у нс. Закон і положення “Про цивільну оборону України”.
- •2. Завдання цо та шляхи їх реалізації.
- •3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдс і нс).
- •1. Правові та організаційні основи цо. Женевські конвенції про захист цивільного населення і цивільних об’єктів у нс. Закон і положення “Про цивільну оборону України”.
- •1.1 Короткий зміст Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів до них
- •1.2 Основні норми, спільні для чотирьох Конвенцій і Додаткових протоколів
- •1.3 І Женевська конвенція “Про покращення долі поранених і хворих в діючих арміях” від 12 серпня 1949 року.
- •1.4 Ііі Женевська конвенція “Про поводження з військовополоненими” від 12 серпня 1949 року. Додатковий протокол і (частина ііі, розділ іі)
- •1.5 Іv Женевська конвенція "Про захист цивільного населення під час війни" і Додаткові протоколи
- •1.6 Зміст Додаткових протоколів. Протокол і (міжнародні збройні конфлікти)
- •1.7 Протокол іі (збройні конфлікти неміжнародного характеру)
- •1.8 Висновок
- •1.9 Закон і Положення “Про Цивільну оборону України”
- •2. Завдання цивільної оборони та шляхи їх реалізації
- •2.1 Шляхи реалізації завдань цо
- •1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків.
- •2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення нс у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.
- •3. 3Ахист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
- •4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.
- •6. Підготовка і перепідготовка керівного складу цо, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту /зіз/ і діяти в надзвичайних ситуаціях.
- •3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •1. Система цо України та функції її органів.
- •2. Організація цо на об’єкті господарської діяльності.
- •3. Сили цо.
- •1. Система цо України та функції її органів.
- •1.1 Організаційна структура цивільної оборони України
- •1.2 Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки України.
- •1.3 Єдина державна система цивільного захисту
- •2. Організація цивільної оборони на об’єкті
- •3. Сили цо
- •1. Класифікація нс в Україні та порядок реагування і ліквідації їх наслідків.
- •2. Осередки ураження при застосуванні зброї масового ураження та звичайних засобів ураження.
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •1. Класифікація нс в Україні та порядок реагування і ліквідації їх наслідків.
- •2.1 Загальна характеристика зму
- •2.1.1 Ядерна зброя
- •2.1.2 Ударна хвиля
- •2.1.3 Світлове випромінювання
- •2.1.4 Радіоактивне зараження
- •Мал.1. Вісь радіоактивного сліду
- •Мал.2. Зони зараження
- •Мал.3. Спад рівня радіації
- •2.1.5 Проникаюча радіація
- •2.1.6 Електромагнітний імпульс
- •2.2 Вторинні уражаючі фактори ядерного вибуху
- •2.3 Хімічна зброя
- •2.4 Біологічна зброя
- •2.5 Осередок ядерного ураження
- •2.6 Осередок хімічного ураження
- •Мал.4. Зона хімічного зараження
- •2.7 Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження
- •2.8 Осередки ураження при застосуванні звичайних засобів ураження
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.1.1 Осередки ураження у випадку аварій на вибухонебезпечних і пожежонебезпечних об’єктах
- •3.1.2 Осередки ураження при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •3.1.3 Осередки ураження в разі аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •3.1.4 Аварії на залізниці, газових магістралях і лініях електропередач
- •3.2 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.2.1 Осередки ураження під час землетрусів
- •3.2.2 Повені та їх наслідки. Селі
- •3.2.3 Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •3.2.4 Лісові і торф’яні пожежі
- •1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
- •2. Організація і проведення евакуаційних заходів.
- •3. Радіаційний та хімічний захист.
- •1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
- •1.1 Основні принципи та способи захисту населення і території
- •1.1.1 Використання засобів індивідуального захисту
- •1.1.2 Укриття людей в захисних спорудах
- •1.1.3 Евакуаційні заходи
- •1.1.4 Медичним захист
- •1.1.5 Інженерний захист
- •1.2 Інженерний захист робітників та службовців об’єкту
- •1.2.1 Сховища
- •1.2.2 Санітарно-технічні системи сховищ
- •1.2.3 Протирадіаційні укриття
- •2. Організація і проведення евакуаційних заходів
- •2.1 Забезпечення розосередження та евакуації
- •3. Протирадіаційний і протихімічний захист
- •3.1. Режими радіаційного захисту робітників і службовців та виробничої діяльності об’єкта
- •3.2. Дозиметричний та хімічний контроль
- •3.3. Захист продовольства та води від зараження радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами.
- •3.4. Оповіщення населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій.
1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
2. Організація і проведення евакуаційних заходів.
3. Радіаційний та хімічний захист.
1. Основні принципи та способи захисту населення і території. Інженерний захист робітників та службовців об’єкту.
Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози і виникнення НС є одним з найважливіших завдань держави і здійснюється відповідно до законів України: “Про цивільну оборону України”, „Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру”, “Про правові засади цивільного захисту”.
Комплекс підготовчих захисних заходів є однаковим як для мирного , так і воєнного часу, оскільки враховує поєднання впливу уражаючих факторів НС і можливого застосування агресором сучасних засобів ураження.
1.1 Основні принципи та способи захисту населення і території
Захист населення і територій від НС здійснюються на відповідним принципах, що забезпечують максимально ефективне вирішення проблеми. Ними є:
пріоритетність завдань спрямованих на захист людей, збереження їх здоров'я і довкілля;
обов’язковість завчасного планування і реалізації заходів щодо захисту населення і територій з урахуванням економічних, природних та інших особливостей регіону і ймовірності виникнення НС;
комплекс не використання способів і засобів захисту і надання переваги раціональності при виборі способу захисту;
вільний доступ населення до інформації щодо захисту населення від НС;
особиста відповідальність керівників органів ЦО і піклування громадян про власну безпеку, неухильне дотримання ними правил поведінки та дій у НС.
Основними способами захисту населення від уражаючих дій факторів, що створюються в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу є.
1.1.1 Використання засобів індивідуального захисту
Суть цього способу полягає у своєчасному використанні спеціальних індивідуальних засобів, що забезпечують захист органів дихання, шкіри, підвищують захисні властивості організму від дії отруйних речовин (ОР), радіоактивних речовин (РР), бактеріальних засобів (БЗ).
Для повного і ефективного здійснення способу потрібне виконання таких умов: заздалегідь забезпечити населення засобами індивідуального захисту; своєчасно видати людям засоби захисту (при загрозі виникнення надзвичайної ситуації); своєчасно оповістити населення про небезпеку і постійно інформувати його про стан радіоактивної, хімічної та бактеріологічної обстановки.
1.1.2 Укриття людей в захисних спорудах
Суть способу полягає у своєчасному укритті людей в спеціальних інженерних спорудах, які здатні захистити людей від дій уражаючихфакторів або послабити їх дії.
За захисними властивостями захисні споруди (ЗС) поділяють на типи:
сховища;
протирадіаційні укриття (ПРУ);
найпростіші захисні споруди.
Сховище - герметична споруда і забезпечує захист від усіх уражаючих факторів на відповідному рівні.
Захисні властивості сховища характеризуються граничним значенням надмірного тиску ударної хвилі, що витримує споруда – ΔРсх.. За цим показником сховища для захисту людей поділяють на 4 класи: 1-ий клас - сховище витримує до 500 кПа; 2-ий клас - 400 кПа; 3-ий клас - 300 кПа; 4-ий клас - 200 кПа.
Другий показник захисних властивостей сховища - це коефіцієнт ослаблення радіації Косл.сх, який залежить не тільки від огороджуючих конструкцій сховища, але і від місця розташування сховища (Косл сховища більший в районі забудови міста, якщо сховище розташоване в підвалі будинку в порівнянні із розтушуванням на відкритій місцевості).
Протирадіаційне укриття забезпечує захист від зовнішнього радіаційного опромінення і послаблює дії деяких інших уражаючих факторів. Це не герметична споруда і тому в ПРУ треба знаходитися в засобах індивідуального захисту. Захисні властивості ПРУ характеризуються Косл. За цим показником ПРУ поділяють на групи: до 1 групи відносяться ПРУ, які мають Косл – від 100 до 200; до II - від 50 до 100.
Будівництво захисних споруд і їх утримання потребує багато часу і коштів. Тому ведеться накопичення фонду захисних споруд. Шляхи накопичення:
будівництво сховищ одночасно з будівництвом нових підприємств, розрахованих на укриття робітників найбільшої працюючої зміни;
будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів;
використання метрополітену підземного про лягання;
обладнання сховищ в підземних та інших заглиблених приміщеннях існуючих будівель і споруд;
пристосування і використання частини приміщень освоєного підземного простору міст для захисту населення;
використання гірничих виробок і природних порожнин; - масове будівництво найпростіших сховищ і укриттів в період загрозивиникнення надзвичайних ситуацій за скорочені терміни (3-6 діб).
Наявний фонд захисних споруд в повсякденних умовах життєдіяльності використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, який забезпечує використання їх за прямим призначенням в установлений короткий термін.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом ЗС ЦО та їх утримання незалежно від їх форм власності визначено Державними будівельними нормами ДБН А. 3. 1 – 9 – 2000, а також Інструкцією щодо утримання захисних споруд ЦО у мирний час, затвердженої наказом МНС України від 9 жовтня 2006 року №653, зареєстровано в Мін’юсті України 2 листопада 2006 року за №1180/13054.