3.2.2 Повені та їх наслідки. Селі

Повінь – тимчасове затоплення суші водою в результаті розливу річок вище звичайного горизонту внаслідок танення снігів, зливних дощів, льодових заторів або обвалу, руйнування дамб і гребель та інше. В приморських районах затоплення може бути внаслідок гравітаційних хвиль підводного землетрусу – цунамі (в перекладі з японської – “велика хвиля в гавані”).

За кількістю людських жертв і матеріальних збитків, що припадають на одиницю площі, повені посідають друге місце після землетрусів.Уражаючим фактором повені є руйнуюча дія мас води.

Основними параметрами повені є: глибина затоплення, максимальна швидкість потоку води, тривалість затоплення.

Глибина затоплення визначається за формулою:

,

де h – висота підйому води, м;

h_M – висота місця об’єкта, м.

При великій швидкості прибуття води руйнуюча дія потоку визначається величиною швидкісного натиску - динамічними навантаженнями потоку води, кПа

,кПа

де - густина води, г/см³;

V – швидкість потоку води, м/с.

При руйнуванні греблі вражаюча дія хвилі затоплення визначається її швидкістю (швидкістю потоку) V₃  (м/с) і висотою хвилі h₃ (м).

               Ступінь руйнування будинків і споруд залежно від глибини затоплення (висоти хвилі) h₃і максимальної швидкості потоку води V_maxнаведені в таблиці 2.

 

Таблиця 2. Наслідки дії води при руйнуванні греблі.

Тип будинків	Ступінь руйнувань
	Слабкі			Середні			Сильні
	h3, м	Vmax, м/с	h3, м		Vmax, м/с	h3, м		Vmax, м/с
Дерев’яні будинки (1 – 2 поверхи)	1	1	2,5		1,5	3,5		2
Цегляні малоповерхові	2	1	3		2	4		2,5
Промислові з легким металевим каркасом	2	1,5	3,5		2	5		2,5
Промислові з важким металевим каркасом	3	1,5	6		3	8		4

 

Швидкість руху хвилі прориву в середньому від 3 до 25 км/год, для гірських районів – до 100 км/год.

Залежно від часу, за який відбувається затоплення території t_з , і міри загрози життю людей та знищення матеріальних цінностей, розрізняють такі зони затоплення:

Зона катастрофічного затоплення (t_з< 1 год.);

Зона надзвичайно небезпечного затоплення (1 год. < t_з< 4 год.);

Зона сильного затоплення (t_з> 4 год.);

У середині зони затоплення утворюються осередки ураження (у місцях знаходження населених пунктів, об’єктів, сільськогосподарських угідь).

Найбільш ефективним способом захисту від повені є евакуація людей і матеріальних цінностей з можливої зони затоплення. Перед евакуацією необхідно відключити в будинках електроенергію і газ, підготувати запаси продуктів, медикаментів, документи і відбути за зазначеним маршрутом. При раптовій повені терміново залишити будинки, залізти на горище або дах, вивісити біле або кольорову полотнину і чекати рятівників.

На території Тернопільської області існує загроза населеним пунктам, які знаходяться в зоні підтоплення, що може призвести до вилучення із сівозміни сільськогосподарських угідь, передчасної деформації споруд і підземних комунікацій, забруднення ґрунтових вод, погіршення екологічної ситуації. Внаслідок повеней і дощових паводків в області найбільш складна обстановка може скластися: в Монастирському районі – підтоплюється 4, затоплюється 3 населені пункти (села Коропець, Вістря, Задарів); в Заліщицькому районі – підтоплюється – 6, затоплюється – 1 населений пункт (с.Устечко); в Борщівському районі – підтоплюється – 6, затоплюється – 1 населений пункт (с.Худиківці).

Сель -  стрімкий потік великої руйнівної сили в басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід. Причини виникнення: сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водою, а також землетруси.

Процес утворення і розвитку селів проходить у три етапи: перший – накопичення в руслах селевих басейнів сипкого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії; другий – переміщення сипких гірських матеріалів по гірських руслах з височин у низовини;третій – розосередження селевих виносів у гірських долинах.

Рух селів – це суцільний потік з бруду, каміння та води. Вони містять тверді матеріали (10 – 75% від усього об’єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об’єми селевого потоку можуть досягати сотні тисяч чи мільйонів м³, а розміри уламків – до 3–4 м у поперечнику і масою до 100–200 т. Передній фронт селевої хвилі утворює “голову”, висота якої іноді сягає 25 метрів.

Повторюваність селів у районах з підвищеною кількістю снігу та злив – декілька  разів на рік, але періодичністю - не частіше один раз на 2-4 роки. Дуже великі селі виникають один раз на 10–12 років.

Найбільшого поширення селеві процеси набули у гірських районах Карпат та Криму. Ураження селевими потоками в Криму поширюється на 90% території, в Закарпатті на 40%, в Івано–Франківській області – 33%, в Чернівецькій – 15%.