Правило ххх якщо передумова

то ВИСНОВОК

оскільки ПОЯСНЕННЯ

«ПОЯСНЕННЯ» є текстом, що його дістає користувач, застосувавши це правило в момент, коли є потреба в поясненні.

Оцінка АЕС значною мірою залежить від того, наскільки тісні зв'язки вона підтримує з користувачем. Для реалізації в АЕС таких зв'язків існує модуль пояснення, завдання якого — аналізувати запитання користувачів і формувати відповіді на них. При цьому мова спілкування (взаємодії) має бути наближена до при­родної мови, а точніше — до мови предметної області.

Перетворення природної мови — складна і не до кінця розв'язана задача. Це стосується не лише синтаксису та семантики, а й прагматики природної мови. Саме тому найчастіше застосовується метод аналізу і синтезу задач природної мови — метод, який спирається на виокремлення в задачах ключових слів. Предметна область АЕС, як правило, є вузькою, що допомагає успішно долати багатозначність природної мови.

АЕС здебільшого будуються для предметних областей, в яких постає потреба актуалізувати й розширювати знання. З огляду на це автоматизовані експертні системи оснащуються модулем на­громадження знань, який дає змогу експерту «завантажувати» базу знань, а також редагувати знання, зібрані в базі.

Здобування від експерта знань — найскладніший етап конструювання АЕС. На цьому етапі потрібне співробітництво експерта з інженером знань. Перший визначає, які знання необхідно вводити до бази знань, а другий подає знання експерта так, щоб АЕС мала доступ до них.

Становить інтерес питання автоматичного здобування знань автоматизованою експертною системою (актуалізація, коригування і розширення знань АЕС через процес навчання). Проблему навчання можна звести до створення нових понять і правил та внесення їх до бази знань із забезпеченням несуперечливості останніх.

Створення АЕС — новий напрям наукових досліджень, який залежить від предметної області, експертів і середовища користувачів. Вирізняють три етапи створення АЕС.

Найважливіша проблема, яка має бути розв'язана при проектуванні АЕС, полягає у постановці цілей, визначенні кожної конкретної мети. Цілі умовно можна поділити на три типи: кінцеві, проміжні та допоміжні. Кожна мета має бути чітко поставлена, щоб проектувальник міг скласти повне уявлення про те, для чого створюється автоматизована експертна система. Кінцева мета вказує на остаточний результат функціонування АЕС. До проміжних цілей належать результати розв'язування окремих підзадач, на які розбивається початкова задача. Допоміжні цілі спрямовують проектувальників на визначення конкретних областей експертизи, необ­хідний для розв'язування поставленої проблеми.

При визначенні задач і підзадач з'ясовуються істотні особливості кожного розв'язання і встановлюється, чи доцільно його реалізувати, розробляючи АЕС, тобто порівнюються майбутні витрати на створення АЕС з очікуваним прибутком від її функціонування.

На етапі концептуалізації розв'язується низка питань. Важливе — вибір експерта. Це фахівець, знання якого в даній предметній області дають змогу вирішувати поставлені перед АЕС завдання.

Успіх функціонування АЕС залежить від того, наскільки повно подана база знань. Коли вибрано експерта, переходять до збирання знань. Роботу експерта вивчає інженер зі знань. Це дуже відповідальний момент у проектуванні АЕС, оскільки експерт часто застосовує ті чи інші знання неначе автоматично, не аналізуючи ходу розв’язування і способу виведення здобутого висновку. Інженер зі знань при опитуванні експерта має виявити прийоми, способи і шляхи, якими той користується, розв'язуючи певну проблему.

Використовувані способи здобування знань при вивченні ро­коти експертів наведено в табл. 1.1.