Міністерство освіти і науки України
Технічний коледж
Тернопільського національного технічного університету
імені Івана Пулюя
|
«Затверджую» |
|
Заступник директора з НР
__________В.Н.Волошин
«___»___________2011р. |
Методичні рекомендації
з дисципліни “Бухгалтерський облік”
до вивчення теми:
“Облік праці і заробітної плати”.
Для спеціальності
№ 5.03060101 "Організація виробництва"
Методичні рекомендації з дисципліни «Бухгалтерський облік» до вивчення теми: «Облік праці і заробітної плати» для студентів спеціальності 5.03060101 «Організація виробництва».
Методичні вказівки та завдання розробила викладач Павлик А.Й.
Рецензент: к. е. н., доцент кафедри
аграрного бізнесу і обліку ТНЕУ Костецький І.І.
Затверджено на засіданні циклової комісії економічних дисциплін
Протокол №______ від «____»_________________2011 р.
Голова ЦК ________________ Семчишин Є.В.
Розглянуто і схвалено методичною радою ТК ТНТУ імені Івана Пулюя
Протокол № _______від «____»_________________2011 р.
Голова методичної ради ________________ Шевчук Я.Д.
ВСТУП.
Облік праці та заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві.
Найважливішими задачами обліку праці та заробітної плати є:
у встановлені строки здійснювати розрахунки з персоналом підприємства по оплаті праці (нарахування заробітної плати та інших виплат, сум по утриманню та видачі на руки ;
своєчасно та правильно відносити на собівартість продукції (робіт, послуг) суми нарахованої заробітної плати та відрахувань органам соціального страхування, Пенсійному фонду;
збирати та групувати показники по праці та заробітної плати для складання необхідної звітності, а також для розрахунків з органами соціального страхування, Пенсійним фондом, соціального страхування на випадок безробіття.
Організація оплати праці на підприємствах визначається діючими формами оплати праці (погодинною та відрядною), а також законодавством про працю.
У діловодстві підприємства мають бути нормативні документи, що регулюють порядок нарахування заробітної плати:
штатний розклад – документ, в якому встановлено перелік посад і окладів на певний період;
розцінки і норми;
договори підряду (на виконання разових робіт);
інші трудові договори (контракт);
накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, матеріальної допомоги);
колективний договір.
Відповідно до закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
При вивченні даної теми студенти повинні набути теоретичні знання щодо порядку оплати праці та її обліку, соціального страхування, а також практичні навички щодо документального оформлення обліку розрахунків з оплати праці та зі страхування.
Облік праці і заробітної плати. План.
1.Облік використання робочого часу.
2.Форми, системи і види заробітної плати.
3.Порядок нарахування заробітної плати та відрахувань від неї. Розрахунково- платіжна відомість.
4.Порядок видачі заробітної плати.
5.Організація виплати заробітної плати через банкомати за допомогою пластикових карток.
6.Облік заробітної плати в системі рахунків.
7.Контрольні питання.
8.Перелік посилань.
Теоретичні відомості
1. Облік використання робочого часу
Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється табельним обліком (ф.П-12; ф. П-13; ф.П-14).
При прийомі на роботу кожному працівнику присвоюється табельний номер, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.
На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особисту картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія кожному працівникові відкриває особову картку.
У табель включають всіх постійних і тимчасових працівників, що знаходяться у списковому складі підприємства. Табель складається в одному екземплярі табельним майстром, підписується керівником підрозділу і передається у розрахунковий відділ бухгалтерії.
Ведеться табель окремо по кожному цеху і відділу. Відмітки у табелі про кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листки непрацездатності, листки простоїв, довідки про виконання державних і громадських обов’язків, наказ про відрядження та інші). Для заповнення табеля звичайно вводяться умовні позначення: К-відрядження, В-відпустка, ВШ-вихідний, ПР-прогул, Х-хвороба, Р-робочі дні, А-відпустка без збереження заробітної плати (додаток 1).
На деяких підприємствах табельний облік спрощений, і у табель відзначають лише відхилення від нормального продовження робочого дня (запізнення, прогули), неявки на роботу із зазначених причин (відпустка, відрядження), понаднормові роботи та інші.
У цьому випадку по закінченню місяця підраховують загальний календарний фонд робочого часу, часу невиходів та інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують усі витрати і отримують фактично відпрацьований час. Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах і відділах і передаються до бухгалтерії. Ці дані необхідні для контролю за використанням робочого часу, для нарахування заробітної плати працівникам за звітний період, для складання звіту з праці.
Норма робочого часу (40 годин на тиждень) розповсюджується на всі категорії працівників, крім тих, для яких законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу незалежно від того, чи є вони постійними, сезонними або тимчасовими працівниками.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для визначених категорій працівників:
-у віці від 16 до 18 років-36 годин на тиждень;
-у віці від 15 до 16 років та учнів від 14 до 15 років, що працюють під час канікул -24 години на тиждень;
- зайнятих на роботах з небезпечними умовами праці - не більше 36 годин на тиждень та інші.
При скороченій тривалості робочого часу оплата здійснюється як за повний робочий час.
Для окремих категорій працівників може встановлюватися ненормований робочий день, при якому у випадку виробничої необхідності допускається виконання роботи зверх нормативної тривалості робочого часу без додаткової оплати або компенсації відгулом. Ненормований робочий день може встановлюватися для керуючого, адміністративно-управлінського, технічного персоналу; для осіб робочий час яких у зв’язку з особливостями умов їх праці не піддається точному обліку. Ненормований робочий день не повинен розповсюджуватися на робочих.
Тривалість робочого дня, дні відпочинку передбачаються графіком виходу на роботу.