- •Міністерство освіти України
- •Розділ1.
- •1.2. Класифікація управлінських інформаційних систем
- •1.3. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •1.4. Інтелектуальні інформаційні системи
- •1.5. Автоматизовані експертні системи (аес)
- •Правило ххх якщо передумова
- •Способи здобування знань Таблиця 1.1
- •1.6. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи
- •Розділ 2 Економічна інформація як об’єкт автоматизації і її обробка
- •2.1.Поняття про інформацію. Економічна інформація
- •2.2. Властивості еі: функціонування і перетворення еі, її рух
- •2.3. Структура еі
- •2.4. Класифікація еі
- •2.5. Системи кодування економічної інформації
- •2.7. Проектування вхідних (первинних) і вихідних) документів
- •2.8. Ідентифікація одиниць інформації
- •3.1.Проектування первинного документа
- •3.2. Описати структуру і характеристики реального первинного документу
- •3.3.Спроектувати автоматизоване робоче місце (арм) економіста
- •3.4. Обробка табличних документів засобами бд excel .
- •Лiтература
1.3. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
Першість у розв'язуванні проблем автоматизації процесу прийняття рішень належить США, де з початку 70-х років почалися дослідження, в результаті яких створені й успішно функціонують автоматизовані інформаційні системи, відомі за кордоном під назвою Decision Sypport Systems, а в нашій країні як системи підтримки прийняття рішень (СППР).
Ці системи використовуються для підтримки різних видів діяльності у процесі прийняття управлінських рішень (при виборі загальної стратегії дій, оцінюванні результатів діяльності, ініціюванні змін у напрямах господарювання тощо).
СППР можна визначити як інтерактивну комп'ютерну систему, призначену для підтримки різноманітних видів діяльності при прийнятті рішень зі слабо-структурованих і неструктурованих проблем.
Процес розвитку СППР можна розбити на декілька етапів. Сучасні СППР акумулюють новітні досягнення в галузі обчислювальної техніки та інформаційної технології.
Від інших автоматизованих інформаційних систем СППР відрізняються такими характеристиками:
* СППР надає керівникові допомогу у процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні розв'язуваних економічних задач. Тобто розум людини та інформація, що генерується комп'ютером, утворюють єдине ціле для прийняття управлінського рішення;
* СППР підтримує та посилює оцінки керівника. Ситуацію контролює людина, яка й приймає остаточне рішення, а система їй у цьому допомагає;
* на відміну від адміністративних систем, у СППР акцент робиться на максимальній ефективності процесу прийняття управлінських рішень;
* СППР здійснює інтеграцію моделей та аналітичних методів зі стандартним доступом до даних та їх вибором. Для надання Допомоги при прийнятті рішення активізується одна або кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, комбінованих);
* СППР є дружніми для користувачів, не потребують практично жодних глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують діалогову документацію, умонтовані засоби навчання, просте пересування по системі та інші атрибути програмних інтерфейсних систем;
* СППР будуються за принципом інтерактивного розв'язування задач, тобто такого, коли користувач у цьому процесі підтримує активний діалог з ЕОМ, а не обмежується поданням окремих команд з наступним очікуванням результатів;
* СППР зорієнтовані на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін середовища чи підходів до розв'язування задач, які приймає користувач;
* СППР не нав'язує нікому певного процесу прийняття рішень. Проте користувач повинен мати набір можливостей для використання їх у формі і послідовності, що відповідають його пізнавальному стилю «умовних моделей».
Мета і призначення сучасних СППР — надати допомогу при з'ясуванні проблеми, яка потребує вирішення, при її розв'язуванні та під час аналізу розв'язків. У загальному випадку — це структуризація проблеми, генерування постановки задачі, виявлення переваг, формування критеріїв, генерування і вибір моделей та методів, збирання та підготовка даних, оформлення і видача результатів, проведення аналізу типу «що..., якщо..?», пояснення розв'язку задачі, пошук і видача аналогічних розв'язків у минулому та їх наслідків.
Отже, СППР — це інструмент інформатики, що являє собою відповідну комбінацію комп'ютера, програмного забезпечення, а також бази даних і бази моделей. Це дуже складні системи. В методологію їх побудови зробили внесок різні за фахом учені, причому найвагоміший — представники трьох наукових галузей: інформатики, теорії організації та управління, психології. На початку 80-х років визначилися три основних підходи до побудови СППР: організаційний, управлінський, інструментальний.
Представники організаційного підходу акцентують увагу на побудові СППР, сумісної з реальними процесами та особами, які приймають рішення, з відповідною стратегією і тактикою об'єкта управління тощо. Такі системи мають на меті удосконалення праці управлінців і є специфічними СППР. Адже йдеться не про типове застосування результатів обробки даних, а про те, що вони дають змогу відповідальній особі або колективу впоратися зі специфічною сукупністю проблем. Прикладом такої системи є фінансування інвестицій в банках країн Заходу.
Управлінський підхід полягає в тому, що першочергове значення надається характеру розв'язуваних проблем (стратегічні, тактичні, операційні тощо) у процесах прийняття рішень.
Для створення СППР застосовуються пакети пов'язаних між собою «м'яких» програмних продуктів (генераторів). Наприклад, інформаційна система керівництва складається з різноманітних елементів: підготовка звітів, пошук інформації, мова моделювання, засоби проекції графічних образів, а також сукупності моделей фінансового та статистичного аналізу. Базу такого типу генераторів становлять мови специфічного призначення. Мови планування і мови моделювання, які оснащені також засобами підготовки звітів і графічного проектування результатів, - це приклади генераторів СППР.
Заключна фаза процесу проектування СППР — оцінювання використання і формулювання потреб (по змозі) щодо подальших змін як у процесі прийняття рішень, так і у функціях СППР.
Створення СППР потребує певного апаратного та програмного середовища, в якому діятимуть автоматизовані інформаційні системи об'єктів господарювання (підприємства, організації, установи тощо).
Досвід створення СППР показує, що у великих і середніх економічних організаціях використовують системи ієрархічні, які відповідають концепції IBM, і горизонтальні, які відповідають стандарту 8802.3. Що ж до вибору конкретного рішення, то він залежить від досвіду суб'єкта у використанні комп'ютерної техніки, а також кадрових і фінансових можливостей. Під час дослідних і впроваджувальних робіт встановлюється оптимальна структура системного програмного забезпечення комп'ютерів, яка відповідає стандартам IBM. Програмне забезпечення мають становити операційні системи: VS2 (VKS), а також VM370 або VM /SP; методи доступу до файлів і програмне забезпечення телеобробки — VSAM, WTAM разом з NCP для телепроцесора; програмне забезпечення управління даними — IMS /VS, DB2; програмне забезпечення, яке допомагає складати спеціальні програми; компілюючі, редагуючі, пускові засоби, допомога для тестування програм (наприклад, SPM, VOLLIE, QQ2). Програмне забезпечення, створене для комп'ютерів фірми IBM, є вельми розвиненим і складним. Воно має обслуговувати складні обчислювальні системи, які охоплюють різноманітні елементи устаткування. Отже, досягнення бездоганної та продуктивної роботи устаткування пов'язане з продуманим добором окремих елементів програмного забезпечення і надзвичайно старанним настроюванням.
Кількість систем підтримки прийняття рішень, що використовуються в економіці передових країн світу, постійно зростає. Так, для корпоративного планування призначена СППР «Сімплан», для фінансового планування — СППР «Прожектор», для загального планування — СППР «Джі-план» тощо.
У Великобританії в «центрах зайнятості» для надання допомоги у виборі можливого місця роботи на підставі особистих уявлень клієнтів про бажаний характер майбутньої (можливої) діяльності поширена СППР індивідуального призначення MAUD (Multi Attribute Utility Decomposition). Підтримка щодо прийняття рішень у цій специфічній ситуації (ситуація індивідуального вибору) забезпечена завдяки інтерактивності та гнучкості СППР: система працює разом із користувачем, розвиваючи і змінюючи його уявлення про проблему, структура і зміст якої мають бути описані в термінах багатокритеріальної оцінки альтернативних варіантів.
Робота із системою розпочинається з короткого опису альтернатив (об'єктів), між якими проводитиметься вибір. Користувачеві засобами звичайної мови пропонується дати багатокритеріальну оцінку кожного з розглянутих варіантів. Далі система перевіряє узгодженість інформації, поданої людиною, виявляє суперечності та визначає цінність інформації, що надходить. Після цього інформація вводиться до системи і на основі концепції багатокритеріальної теорії корисності видаються пріоритети користувача, що дає змогу ран-жирувати об'єкти вибору. Впорядкований таким чином список варіантів супроводжується даними про важливість кожного з критеріїв оцінки. Під час роботи із системою можна вносити корективи, включати і виключати об'єкти і критерії, змінювати власні оцінки та пріоритети. Якщо система виявить суперечності в дії користувача, то вона відсилає його до тієї процедури, де ця суперечність виникла. Важливою характерною особливістю системи MAUD є те, що вона дає змогу перервати роботу із системою в будь-якому місці, причому поновлення перерваної роботи можливе в зручний для користувача час без проведення додаткового настроювання.