2.8. Ідентифікація одиниць інформації

Ідентифікатори - це умовні позначення інформації, які характеризують її місце, рівень і взаємозв`язок в загальній системі. При обробці ЕІ часто використовують наступні способи ідентифікації (позначень): системна, структурна і процедурна.

При системній ідентифікації всім позиціям номенклатури присвоюється

умовне позначення (ідентифікатор), а конкретні позиції (назви) наводяться в дужках. Наприклад, квітень має позначення М(4), місяці першого кварталу року -М(1-3) тощо. Тут М - ідентифікатор місяця, в дужках приводиться повний перелік потрібних місяців (позицій).

При структурній ідентифікації кожній одиниці інформаційної сукупності присвоюють ідентифікатор (букву, декілька букв, букву і цифру) з двома індексами, наприклад, Сij, де і-номер рівня, j-порядковий номер в середині і-го рівня. Приклад структурної ідентифікації наведений в таблиці 2.

Процедурну ідентифікацію використовують в межах окремих програм, підпрограм, блоків. Це локальна ідентифікація.

Розділ 3

Приклади розв’язку завдань

3.1.Проектування первинного документа

Спроектувати 25-и рядкову накладну на основі заданих реквізитів:

номенклатурний номер (6 знаків), назва матеріалу (16 знаків), бригада (2 зн.), номер документу (5 зн.), кількість планова і фактична (по 6 зн.), зміна(1 зн.), дата (6 зн.),ціна (6 зн.), підприємство (шифр -6 зн, назва – 19 зн), типова форма документу (3 зн.), вид операції (2 зн.), сума планова і фактична (по 7 зн.), одиниця виміру (3 зн.). Документ містить три підписи.

Розв’язок

Розмістимо задані реквізити у таблиці

Таблиця 3.1

Назва реквізиту	Довж. р-ту	№ зони докум.	Ознака увед. В ПК (+-так, --ні)
номенклатурний номер	6	5	+
назва матеріалу	16	5	-
бригада	2	3	+
номер документу	5	4	+
кількість планова	6	5	+
кількість фактична	6	5	+
зміна	1	3	+
дата	6	4	+
ціна	6	5	+
шифр підприємства	6	1	+
назва підприємства	19	1	-
вид операції	2	3	+
сума планова	7	5	-
сума фактична	7	5	-
одиниця виміру	3	5	+

Стовпець перший і другий заповнюємо із умови задачі. Третій стовпець заповнюємо на основі структури первинного документу. Тут може бути декілька варіантів розв’язку задачі.

Користувач вибирає свій варіант при виборі зони для кожного реквізиту. Останній стовпець заповнюють на основі вимоги, що в комп’ютер вводять мінімальну кількість інформації. Наприклад, із двох реквізитів підприємство шифр і підприємство назва вводять тільки перший (менший за довжиною).

Після заповнення таблиці необхідно нарисувати ескіз документу в першому наближені. На ескізі необхідно виділити реквізити, які будуть вноситись в комп’ютер. Необхідно також визначити ширину і висоту документу в міліметрах і присвоїти йому стандартний формат. При визначенні ширини документа враховують його ліве (наприклад 25 мм) і праве (10 мм) поля. До цих величин додають сумарну кількість знаків і інтервалів між реквізитами рядка (із п’ятої зони документа), що множиться на ширину одного знаку (наприклад, 2,2 мм). Отже ширина документу буде

Ш=25+(6+16+6+6+6+3+7+7+7)2,2+10=199,3мм.

При визначені висоти документу враховують його верхнє і нижнє поля (наприклад по 25 мм), заголовкову частину (50 мм), змістовну частину (шапку таблиці – 20 мм і кількість рядків (25), що множаться на висоту одного рядка (5 мм)) і оформляючу частину (20 мм). Одержимо

Д=25+50 +20+255+20+25=265 мм.

Отже, наш документ матиме розміри 265199,3 мм. Тому стандартним форматом документу буде формат А4 (210297).

На основі даних таблиці і вимог до структури документу ескіз документу матиме наступний вигляд

Підприємство шифр______(6) Тип.форма____(3)

назва____________________(19)

Вид опер-ї	Бригада	Зміна
(2)	(2)	(1)

Накладна №______(5) Дата____________(6)

Номен. номер	Назва матеріалу	Один. виміру	Кількість		Ціна	Сума
			Пл.	Факт.		Пл.	Факт.
(6)	(16)	(3)	(6)	(6)	(5)	(7)	(7)
…	…	…	…	…	…	…	…

Здав_________ Дозволив__________ Прийняв______________

Задача розв’язана.