Тема 6. Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи:

бронхоектатична хвороба; інфекційні деструкції легень.

Бронхоектатична хвороба

МКХ–10: J 47

Бронхоектатична хвороба — це хронічне захворювання, що характеризується, як правило, локалізованим хронічним процесом у незворотно змінених (розширених, деформованих) і функціонально неповноцінних бронхах переважно нижніх відділів легень.

Серед хворих бронхоектатичною хворобою переважають чоловіки близько 60-65%. Захворювання починається переважно у віці від 5 до 25 років.

Морфологічним субстратом бронхоектатичної хвороби є, як правило, первинні бронхоектази, які є вродженими або розвиваються у дитячому віці внаслідок гострих інфекцій бронхолегеневої системи на фоні генетично детермінованої неповноцінності бронхіального дерева.

До бронхоектатичної хвороби не відносяться вторинні бронхоектази, що розвиваються як ускладнення ХОЗЛ, туберкульозу тощо, якщо в них не виявляють явних ознак нагноєння.

Етіологія.

Етологічні і сприяючі фактори при бронхоектатичній хворобі:

3.Природжені бронхоектази як наслідок аномалії розвитку бронхів.

Сприяючі фактори

92

1.Тютюнопаління і вживання алкоголю вагітними.

2.Вірусні інфекції в період вагітності.

3.Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів у дітей.

Патогенез бронхоекатичної хвороби в різних випадках неоднаковий, у зв'язку з чим розрізняють ателектатичні, деструктивні та рстенційні бронхоектази. У патогенезі захворювання важливе місце належить обструкції бронха в'язким харкотинням, бронхоспазмом, збіль-шеними лімфатичними вузлами. Нижче обтурації скупчується слизовий, а потім і гнійний ескудат. Унаслідок нагноєння стінка бронха руйнується, втрачає еластичність, розтягується під час кашлю, оскільки при цьому підвищується внутрішньо бронхіальний тиск. Обструкція бронха може призвести до ателектазу у відповідній ділянці легені. Слід пам'ятати, що навіть часткова обтурація бронха сприяє утворенню бронхосктазів і скупченню ексудату.

Порушення нервової регуляції, кровота лімфообігу в стінці бронха призводить до дистрофічних і деструктивних змін у ній, виникнення бронхосктазів. Подібні зміни спостерігаються при хронічних бронхітах, пневмосклерозі, емфіземі легень.

Іноді вроджені зміни бронхіальної стінки сприяють затримці слизу, поширенню інфекції і розвитку бронхоектазів.

Патологічна анатомія.

Розрізняють циліндричне, веретеноподібне та мішкоподібне

розширення бронхів. Для бронхоектатичної хвороби характерне переважання мішкоподібних бронхоектазів, формування яких пов'язане не так з розширенням, як з деструкцією бронхів. Внаслідок ураження стінки бронха відбуваються значні структурні зміни в слизовій оболонці, атрофія та загибель м'язових і еластичних волокон, дистрофія хрящової тканини.

Частіше бронхоектази локалізуються в нижніх ділянках легень, але в процесі розвитку хвороби можуть поширюватися на нові ділянки легені. Поширення запального процесу на навколишні тканини поступово призводить допневмосклерозу ураженого сегмента. При онхоектатичній хворобі нерідко виявляють зміни в інших органах — амілоїдоз, метастатичні абсцеси, зміни пальців і нігтів рук тощо.

Класифікація бронхоектатичної хвороби (за М. В. Путовим і співавт., 1984 р.; О. М. Кокосовим, 1999 р.)

I. За формою розширення бронхів:

1.Циліндричні.

2.Мішкоподібдні.

3.Веретеноподібні.

4.Змішані.

ІІ. За клінічним перебігом:

А.1. Легкий.

93