45. Історичні етапи становлення політичних партій (аристократичні угрупування, партії-клуби, всеохоплюючі партії, картельні партії).

Ще в стародавньому Римі виділяються угрупування прихильників того чи іншого політика, а частіше - того чи іншого аристократичного роду. Саме вони стали першими формами політичних об’єднань, протопартіями. Дістали вони в літературі назву “родових партій”. Спочатку організаційно-політичний поділ громадської думки на різноманітні ідейно-політичні течії відбувався по лінії боротьби між феодалізмом та капіталізмом. В міру того як нові соціальні класи та верстви почали приймати участь в політичному житті виникають прокапіталістичні партійно-політичні утворення. Початковою їх метою було не стільки здійснення влади, скільки здійснення впливу на неї з метою розширення своїх політичних прав та свобод.

В міру розвитку буржуазії відбувається і зміна характеру самих політичних партій, їх діяльності, функціональної спрямованості, ідеологічної орієнтації, організаційної структури. На цьому етапі має місце поступовий перехід від “елітарних” партій до “класичних”, а згодом і до “сучасних” політичних партій, які почали з’являтися з 70-х років ХІХ ст. Поява на політичній арені партій пролетаріату робить протистояння між буржуазними та пролетарськими партіями основою політичного протистояння.

Перемога соціалістичної революції в Росії мала також відчутний вплив на розвиток політичних партій. Під її впливом в ряді держав виникають комуністичні партії, відбувається піднесення масового революційного руху.

Прийняті в сучасній політичній науці етапи розвитку політичних партій розроблені М.Вебером. М.Вебер виділяв три основні етапи розвитку політичних партій. Перший етап – аристократична група, другий – політичні клуби, третій – сучасні масові партії.

Таким чином в світовому контексті загальними причинами виникнення політичних партій можна вважати наступні: 1) появу загального виборчого права, 2) політичну активізацію мас (в першу чергу пролетаріату), 3) пробудження національної свідомості в колоніальних державах.

46. Політичні партії: сутність та основні підходи до класифікації.

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ – добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади. В розумінні сутності партії виокремились такі три основних підходи:1) партія — це ідеологічна спільність людей, їх добровільне об'єднання навколо якоїсь ідеології. 2) партія — це організація певного суспільного класу чи соціальної групи. 3) партія — це громадська організація, інститут політичної системи, головним завданням якого є завоювання, утримання й використання державної влади. Узагальнивши ці підходи, вирізнили чотири основних елементи, які конституюють політичну партію. СУТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ: Носій певної ідеології, або особливого бачення світу і людини. Об’єднання людей на різних рівнях політики – від місцевого до міжнародного Націленість на завоювання, утримання політичної влади, здійснює вплив на неї. Представляє і захищає у політиці інтереси певних верств і груп суспільства. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ – продиктована їх різноманіттям, багатогранністю та тією роллю, які вони відаграють у політичному житті суспільства. Соціальне середовище діяльності(моносередні, проміжні, загальні). Відношення до соц. діяльності(революційні,реформістські, реакційні, консервативні). Ідеологічна спрямованість(соціал-демократичні, комуністичні, ліберальні, консервативні, конфесіональні, монархістські, націоналістичні, фашистські, прагматичні). Відношення до політичної влади(правлячі, опозиційні, легальні, напівлегальні, нелегальні). Політичний темперамент(праві, центристські, ліві) Соціальна база(класові, міжкласові; прошаркові, соціальних груп; за статтю, віковими, професійними ознаками) Характер організаційних структур(кадрові, масові, аморфні, централізовані, децентралізовані, демократичні, недемократичні) Особливість статусу і ролі у політичній системі(едині,партії-гегемони, партії-союзники, міжнародні, загальнонаціональні, регіональні, локальні, авангардистські, парламентські).