32. Особливості формування політичних систем в Україні.

Новый этап в развитии политической системы Украины наступил с принятием Конституции Украины 28 июня 1996 Основной Закон государства определил основы формирования и развития политической системы, закрепил фун фу ее отдельных элементов, раскрыл содержание и особенности деятельности государства в политической системе Сегодня в нашем государстве происходит активный процесс становления нового типа политической системы, е дображаеться в формировании системы органов местного самоуправления, введение института президентской власти, разделении политической власти и наличия механизма сдержек и противоаг.

Для политической системы Украины характерны:

- переход от неправового к правовому типа;

- легитимная для большинства населения;

- миролюбивая, неагрессивная;

- лишенная собственной глобальной (общепланетарной) системы - обеспечение национальных интересов;

- система, которая пока не способна обеспечить рост уровня и качества благосостояния всех основных слоев населения, но которая сохраняет элементы \"социального государства\";

- светская (в отличие от религиозной или атеистической);

- етатизована (огосударствленная);

- система с недостаточно высоким интеллектуальным уровнем политики;

- система с политическим доминированием определенных социальных слоев \"реформированной традиционной номенклатуры\", новой \"номенклатуры\", \"нуворишей\" и др.;

Основными направлениями формирования и развития политической системы Украины на современном этапе являются:

- построение демократического социально-правового государства

- утверждение гражданского общества;

- дальнейшее развитие и совершенствование политических отношений, политических принципов и норм;

- рост политического сознания и политической культуры общества и личности;

- совершенствование деятельности средств массовой информации

33. Держава: ґенеза, ознаки, функції.

Держава являє собою найвищу форму організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження групових, загальносуспільних та індивідуальних інтересів за допомогою права на певній території. Суть держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання, без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби зв’язку і транспорту, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші.

Функції держави — це роль, яку вона виконує щодо суспільства, це основні напрями її діяльності. У функціях держави виражається її сутність та призначення.

Загалом, функції держави можна поділити на такі групи:

За соціальним значенням

— на основні та неосновні.

Залежно від територіальної спрямованості

— внутрішні та зовнішні.

За часом здійснення

— постійні та тимчасові.

За сферами суспільного життя

— гуманітарні, економічні та політичні.

За принципом розподілу влади

— законодавчі, управлінські(виконавчі), судові.

Теорії походження держави

• Теологічна теорія

• Патріархальна теорія

• Договірна теорія

• Психологічна теорія

• Теорія насильства

• Органічна теорія

• Теорія технократизму

• Історико-матеріалістична теорія