15)Соціально-економічні чинники.

а)соціально-економічні чинники регіонального розвитку охоплюють: рівень розвитку соц. інфраструктури, що задовольняє потреби населення в освіті, охороні здоров'я, сфері послуг та житл.-комун. обслуговуванні; стан навк. середовища і природоохоронну діяльність; санітарно-гігієнічні умови праці.

б)чинник робочої сили. Його дія пов'язана з демографічним потенціалом регіону і залежить від чисельності трудових ресурсів, їхньої кваліфікації, статевовікової структури. Треба зазначити, що з розвитком НТП, який супроводжується зростанням науко місткості та ускладненням виробництва, роль трудового фактора збільшується. Вплив трудового чинника визначається обсягом витрат праці на виробництво одиниці продукції. Найбільш працемісткими виявляються такі галузі: електроніка, приладобудування, оптико-механічне, інструментальне виробництво, автомобілебудування, верстатобудування, швацька, бавовняна, вовняна, шовкова, взуттєва промисловість.

в)споживчий чинник. До соц.-ек. чинників відносять спож. чинник, який діє протилежним сировинному та енергетичному і направлений насамперед на обслуговування населення. Через це, до населених пунктів тяжіють переважно ті галузі, що зайняті обслуговуванням населення. Спож. чинник співпадає також з чинником роб. сили.

16)Науково-технічний прогрес.

а)складові НТП та їх вплив на РР. Особливе значення для регіонального розвитку має науково-технічний чинник. Його складові можуть справляти суттєвий вплив на зміну традиційних та появу нових потреб, нова техніка та нові прогресивні технології можуть змінити господарську, соціальну і культурну структуру регіонів. Складові частини НТП - це система науки, техніки, технології, виробництва і управління. НТП впливає на зміни в розміщенні господарства регіону - на його галузеву та територіальну структуру.

б)форми територіальної організації. В наш час виникають технополіси - техніко-впроваджуючі центри і зони як сучасна форма територіальної інтеграції науки, освіти та високотехнологічних виробництв. Вони включають капітало і наукомісткі дослідницькі, інформаційні, посередницькі організації. Ще раніше стали з’являтися спеціалізовані наукові центри, в тому числі й включаючи проектно-конструкторські і дослідно-виробничі структури - наук. містечка.

в)зв'язок чинників НТП з інноваціями. Близько до науково-технічного прогресу слід розглядати чинник інновацій, знань та навичок, здатних якісно змінити стан регіональної економіки. Безпосереднім результатом НТП є інновації чи нововведення. Це зміни техніки і технології, у яких реалізуються наукові знання. Створення наукомісткої продукції, формування ринку збуту, розширення виробництва – до розв'язання цих проблем виявилися готові ті колективи, які вирішуючи конкретні наук.-техн. завдання, освоїли складний процес впровадження нових технологій у виробництво.

17)Чинники розвитку регіональної економіки.

а)інноваційний. Інноваційній діяльності потрібна підтримка держави як у вигляді прямих державних інвестицій, так і у вигляді податкових пільг. У цьому полягає чинник державної підтримки інновацій. Відсутність коштів та стимулів до запровадження перспективних наукових розробок, спрямованих на використання альтернативних факторів рег. розвитку призвело економіки окремих регіонів України до інноваційної відсталості. У підсумку, сьогодні регіональні економіки не в змозі задовольнити внутрішній попит, у країні збільшується залежність від імпорту, збільшується регіональна диференціація щодо рівня розвитку регіонів.

б)фінансовий. Його сутність полягає у пільгових умовах інвестування та оподаткування, низькому позичковому відсотку, наявності відповідної інфраструктури, банківсько-кредитного замовлення та інвестиційних інститутів. Особливу роль фін. чинник відіграє у міжнародних зв'язках регіонів. Завдяки створеним свого часу фін. пільгам для іноземних інвестицій стався бурхливий розвиток таких країн і регіонів, як Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг. Важливу роль він відіграв у розвитку постсоціалістичних країн. В регіонах України окремою проблемою є створення організаційної структури фін. механізму та фін. автономії місцевого самоврядування.

в)транспортний і інфраструктура. Транспортний чинник - для багатьох видів виробництва відіграє вирішальну роль і тісно пов'язаний з ЕГП. В залежності від транспортних витрат виробництво тяжіє або до сировини, або до споживачів. Транспортна складова у собівартості продукції впливає на розміщення будь-якого виробництва. Транспорт - найважливіший чинник підприємництва, оскільки регіон з точки зору інвестора може оцінюватися за характеристикою рег. транспортної системи. Важливе місце займає також чинник інфраструктури. Інфраструктура - це сукупність галузей, підприємств, організацій, видів діяльності, які забезпечують і створюють умови для нормального функціонування РЕ та життєдіяльності людей.