48)Основні правила та принципи раціон. Пк.

а)правила пк. П. внутр. узгодження полягає в тому, що діяльність живих організмів в екосистемах спрямована на підтримку цих екосистем як середовища власного існування. П. обов'язкового заповнення екол. ніш - порожня екол. ніша (певне місце живого виду в природі) завжди заповнюється прир. шляхом. П. оптимальної компонентної доповнюваності - ніяка екосистема не може існувати самостійно при штучно створеному значному надлишку або нестачі одного з екол. компонентів. П. харчової кореляції - в ході еволюції зберігаються лише ті популяції, швидкість розмноження яких зкорельована з кількістю харчових ресурсів середовища їх помешкання. П. максимального «тиску життя» - організми розмножується з такою інтенсивністю, що забезпечує максимально можливу їх кількість. П. інтегрального ресурсу полягає в тому, що конкуруючі в сфері використання конкретних прир. систем галузі господарства неминуче завдають шкоди одна одній тим сильніше, чим більше вони здійснюють спільно використовуваний компонент або всю екосистему в цілому. П. міри перетворення прир. систем виявляється в тому, що в процесі їх експлуатації не можна переходити певні межі, які дозволяють цим системам зберігати властивості само підтримання.

б)наслідки раціон. пк.: 1.Одиниця відновлюваного ресурсу може бути одержана лише в певний відрізок часу, що визначається інтенсивністю функціонування систем. 2.Здійснення госп. заходів раціонально лише в межах деяких оптимальних параметрів, вихід за які знижує їх госп. ефективність. 3.Перетворююча діяльність не повинна виводити природні систему зі стану рівноваги шляхом надлишку або нестачі будь-якого екол. компоненту. 4.Перетворення природи дає локал. або регіон. виграш за рахунок погіршення певних властивостей в суміжних місцевостях або біосфері в цілому. 5.Госп. вплив зачіпає не тільки ту систему, на яку він спрямований, але також і на її надсистеми. 6.Прир. ланцюгові реакції ніколи не обмежуються змінами речовини та енергії, але зачіпають динамічні якості природних систем. 7.Вторинна екол. рівновага, яка склалась в умовах антропогенного впливу на природу, як правило більш стійка, ніж первинна. 8.Невідповідність цілей прир.-системної регуляції та цілей госп. розвитку проводить до деструкції прир. утворення. 9.Технічні системи впливу в кінцевому підсумку завжди менш ефективні, ніж природні. 10.Техн. вплив, якщо він має тенденцію до посилення та перетворення в перманентний, впритул до повної заміни саморегуляції прир. систем техногенним регулюванням в кінцевому підсумку економічно абсурдна.

в)принципи пк. Враховуючи правила пк, та виходячи зі змісту раціон. пк. сформульовані принципи раціон. пк: п. оптимальності полягає у виборі оптимального варіанту використання прир. ресурсів із множини інших. П. взаємозалежності суспільства і природи розглядає їх як складники біоеконом. системи. Спочатку людина просто брала у природи, потім вона почала активно втручатися в перебіг прир. процесів. Але, попри свою могутність, здобуту завдяки використанню досягнень науки і техніки людина лишається частиною біосфери і підпорядковується законам природи. П. екологізації виробничої діяльності у сфері пк вимагає узгодженості просторових часових вимог соц.-ек. розвитку з просторово-часовими закономірностями функціонування екосистеми. П. зумовленого природою різноманіття передбачає можливість рівномірного використання елементів регіон. прир. системи, що допомагає уникнути порушень природної рівноваги через встановлення збалансованого циклу використання і відновлення.