9. Поняття рухових умінь та навичок. Етапи навчання дітей фізичним вправам.

Під керівництвом педагога дитина в процесі фізичного виховання опановує руховими вміннями й навичками відповідно до вимог програми для кожної вікової групи. Рухові вміння й навички забезпечують виконання різноманітних рухових дій. У теорії фізичного виховання рухове вміння визначається як придбана на основі знань і досвіду здібність неавтоматизовано керувати рухами в процесі рухової діяльності. Розрізняють два різновиди рухових умінь: одні виражаються в умінні здійснювати цілісну рухову діяльність, а інші - в умінні виконувати окремі, різні по складності рухи. Уміння першого різновиду пов'язані з необхідністю вирішувати зненацька виникаючі рухові завдання в умовах, що змінюються, гри, боротьби й ін. У цьому випадку рухова діяльність завжди усвідомлена й характерна творчим застосуванням уже заучених дій і фізичних якостей. Що стосується інших рухових умінь, то вони поступово переходять у навичку, при цьому розвиток уміння йде від початкового оволодіння технікою руху до все більшого його вдосконалювання. Рухова навичка з фізіологічної точки зору являє собою руховий стереотип. У цілісному руховому акті - це автоматизований спосіб керування рухами.

Облік закономірностей формування рухових умінь і навичок визначає практичні завдання навчання дітей на кожному етапі окремо. На першому етапі початкового навчання ставляться наступні завдання: 1) ознайомити дітей з новими рухами; 2) створити цілісне уявлення про весь руховий акт й 3) почати його розучувати, виконуючи загалом.

Для здійснення поставлених завдань варто забезпечити дитині всебічне сприйняття завдання, вплинути на всі основні аналізатори - зоровий, слуховій, рухо­вий, активізувати його свідомість, створити уявлення про руховий акт у цілому. Виходячи із цих завдань, вихователь користується сукупністю різних при­йомів приблизно в такій послідовності. 1. Правильний бездоганно чіткий показ зразка. Він виконується вихователем у належному темпі, від початку до кінця, що дає можливість дітям сприйняти цілісний образ руху в його динаміку. 2. Розчленований показ рухової ті в більш повільному темпі з поясненням всіх елементів, що складають рух

Послу цього діти самостійно відтворюють дію, слухаючи вказівки вихователя, тобто перевіряють практично сформований у них образ руху, а вихователь стежить за тим, як діти зрозуміли завдання.

Зазначені прийоми застосовуються починаючи із середньої групи. Що стосується двох молодших груп дитячого саду, то в навчанні дітей цього віку пере­важно використовуються ігрові прийоми або показ зразка з одночасним поясненням вихователя й одночасним включенням у такі ж дії дітей. На другому етапі поглибленого розучування рухів завдання полягають у тому, щоб уточнити правильність виконання деталей техніки дії, поступово виправити наяв­ні помилки й домогтися правильного виконання рухової дії в цілому. У ході навчання вихователь звертає увагу дітей на правильність виконуваних ними дій і заохочує їх. Щоб краще бачити виконання рухів кожною дитиною, вихователь перевіряє їх по колонах. У такому випадку він може підходити до окремим дітям і словом, і м'яким виправленням пози дитини допомогти кожному індивідуально. Діти, що стоять в інших колонах, теж слухають вказівки вихователя Й бачать практично, до чого треба прагнути. З огляду на, то що на другому етапі навчання рухові дії бувають завжди дітям знайомі, вихователь при виборі прийомів повинен брати до уваги ступінь складності кожного даного руху. Так, прості по змісту й структурі рухи, які легко пояснити, доцільно нагадати дітям кількома словами, не користуючись наочним показом. Таке нагадування викличе в уявленні дітей образ руху у всій його послідовності, і діти зможуть його виконати без показу вихователя. Якщо рух більше складне, доцільно використати конкретне нагадування - показ руху з поясненням. На третьому етапі навчання завданням є закріплення й удосконалювання придбаної техніки рухової дії, стимулювання дітей до самостійного виконання руху в цілому й створення можливостей застосування його в іграх й у житті. На третьому етапі навчання дитина свідомо сприймає завдання, цілеспрямова­но діє, але спосіб виконання руху вже автоматизований, тому увага його зосереджується головним чином на якості. Однак, якщо на третьому етапі вихова­тель виявляє в дітей неточності рухів, він може виправляти їх будь-яким прийомом, що відповідає даному завданню (наочний показ, пояснення, вказівки). У дітей по одній тільки назві знайомої їм дії у свідомості й уявленні виникає вся її послідовність, і вони виконують її швидко й чітко.