2. Характеристика засобів та методів фізичного виховання в днз.

Для рішення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку використовуються різні засоби: гігієнічні фактори, природні сили природи, фізичні вправи. Крім того, на фізичне виховання дітей впливають рухи, що входять у різні види діяльності. Указані засоби мають різне значення й займають певне ' місце в радянській системі фізичного виховання на різних етапах вікового розвитку людини.

У тісному зв'язку з ними використовуються також засоби морального, розумового, естетичного виховання, спрямовані на гармонійний розвиток особистос­ті.

Гігієнічні фактори с своєрідним засобом фізичного виховання. Дотримання вимог особистої й суспільної гігієни, режиму діяльності, сну, харчування ви­кликає в людини позитивні емоції, що у свою чергу поліпшує діяльність всіх органів, систем і підвищує працездатність.

Крім того, гігієнічні фактори становлять обов'язкову умову для більше ефективного впливу фізичних вправ на організм. Недотримання чистоти примі­щення, а також фізкультурного обладнання, інвентарю, іграшок, одягу, взуття може привести до різних захворювань дітей і знизити позитивний вплив фі­зичних вправ на їхній фізичний розвиток.

Природні сили природи (сонце, повітря, вода) є важливим засобом зміцнення здоров'я, а також підвищення працездатності: вода очищає шкіру від забруд­нення; сонячні промені вбивають різні мікроби, сприяють відкладенню під шкірою вітаміну 3 и охороняють людину від захворювань; повітря садів, парків, лісів, що містить особливі речовини (фитонциди), сприяє знищенню мікробів, збагачує кров киснем. Використання природних сил природи в сполученні з фізичними вправами найбільше сприятливо для дитячого організму.

Сонце, повітря, вода використовуються і як самостійні засоби загартовування організму людини. Вони виробляють пристосовність організму до підвищеної й зниженої температури повітря, води, до різких і швидких змін метеорологічних факторів. Для різнобічного загартовування варто застосовувати всі приро­дні сили природи, найбільше доцільно сполучаючи їх. Загартовування має й інше значення: воно сприяє вихованню вольових якостей (сміливості, витримки й ін.).

Фізичні вправи - основний специфічний засіб фізичного виховання. Це рухові дії, а також складні види рухової діяльності, відібрані для рішення завдань фізичного виховання. Руховою діяльністю називають усяку діяльність, характерним компонентом якої є активність рухового апарата людини; до складної рухової діяльності належить рухлива гра.

Поняття «вправа» застосовується й для позначення кількаразового виконання рухових дій.

При правильній методиці проведення фізичні вправи сприяють здійсненню фізичного, морального, розумового, естетичного й трудового виховання, розви­тку всіх психічних процесів.

Рухи, що входять у різні види діяльності (праця, ліплення й ін), можуть впливати на фізичний розвиток дитини.

Ефективність використання засобів фізичного виховання підвищується при правильному сполученні їх на різних вікових етапах. Так, у перші місяці життя дитини найбільше значення мають гігієнічні фактори й природні сили природи. Надалі збільшується роль фізичних вправ, а також різних видів діяльності, що включають різноманітні рухи.

Сонце, повітря, вода використовуються і як самостійні засоби загартовування організму людини. Вони виробляють пристосовність організму до підвищеної й зниженої температури повітря, води, до різких і швидких змін метеорологічних факторів. Для різнобічного загартовування варто застосовувати всі приро­дні сили природи, найбільше доцільно сполучаючи їх. Загартовування має й інше значення: воно сприяє вихованню вольових якостей (сміливості, витримки й ін.).

Фізичні вправи - основний специфічний засіб фізичного виховання. Це рухові дії, а також складні види рухової діяльності, відібрані для рішення завдань фізичного виховання. Руховою діяльністю називають усяку діяльність, характерним компонентом якої є активність рухового апарата людини; до складної рухової діяльності належить рухлива гра.

Поняття «вправа» застосовується й для позначення кількаразового виконання рухових дій.

При правильній методиці проведення фізичні вправи сприяють здійсненню фізичного, морального, розумового, естетичного й трудового виховання, розви­тку всіх психічних процесів.

Рухи, що входять у різні види діяльності (праця, ліплення й ін), можуть впливати на фізичний розвиток дитини.

Ефективність використання засобів фізичного виховання підвищується при правильному сполученні їх на різних вікових етапах. Так, у перші місяці життя дитини найбільше значення мають гігієнічні фактори й природні сили природи. Надалі збільшується роль фізичних вправ, а також різних видів діяльності, що включають різноманітні рухи.

Характеристика методів фізичного виховання дошкільників.

Методи, використовувані при навчанні дітей рухам, відбираються відповідно до визначальних їхніх джерел До них належать об'єкти навколишньої дійсності, слово й практична діяльність.

У зв'язку із цим у навчанні використовуються: наочний метод, що забезпечує яскравість почуттєвого сприйняття й рухових відчуттів, необхідних для ви­никнення в дитини найбільш повного й конкретного уявлення про рух, що активізує розвиток його сенсорних здібностей; словесний метод, звернений до свідомості дітей, що допомагає осмислюванню поставленого перед ними завдання й у зв'язку із цим свідомому виконанню рухових вправ, що грає велику роль у засвоєнні змісту й структури вправ, самостійному їхньому застосуванню в різних ситуаціях; практичний метод, пов'язаний із практичною руховою діяльністю дітей, що забезпечує діючу перевірку правильності сприйняття рухів на власних м'язово-моторних відчуттях

Практичні методи характеризуються повною або частковою регламентацією, проведенням вправ в ігровий (образної) формі, використанням елементів змагання.

Регламентація вправ необхідна при багаторазовому повторенні рухових дій або їхніх окремих елементів Вона характерна конкретною послідовністю рухів, дотриманням нормування навантаження й відпочинку, їхнім певним чергуванням

Ігровий метод, близький до провідної діяльності дітей дошкільного віку, найбільш специфічний й емоційно-ефективний у роботі з ними, що враховує еле­менти наочно-образного й наочно-діючого мислення. Він дає можливість одночасного вдосконалювання різноманітних рухових навичок, самостійності дій, швидкої відповідної реакції на умови, що змінюються, прояви творчої ініціативи

У процесі ігрових дій у дітей формуються морально-вольові якості, розвиваються пізнавальні сили, здобувається досвід поведінки й орієнтування в умовах дії колективу. '

У молодших групах при навчанні дітей рухам широко застосовуються ігрові прийоми, що сприяють емоційно-образному уточненню уявлень про характер рухів (наприклад, «Будете бігати легко й тихо, як мишки», «Потрібно стрибати, як зайчики»).

Соревновательный метод у процесі навчання дітей дошкільного віку може застосовуватися за умови педагогічного керівництва Цей метод використову­ється переважно в старших групах дитячого саду з метою вдосконалювання вже придбаних рухових навичок (але не змагання й боротьби за першість). Обо­в'язкова умова змагання - відповідність фізичним силам дітей, виховання морально-вольових якостей, а також правильна оцінка своїх досягнень й інших дітей на основі свідомого відношення до вимог. Особливо важливим є виховання колективних почуттів, що обумовлюють можливість радуватися успіхам інших, що виключають заздрість і недоброзичливість. Отже, застосовуючи указані вище методи навчання дітей різним рухам, ми спираємося на їхні почуттєві сприйняття (першу сигнальну систему), на розумо­ву діяльність (другу сигнальну систему) і на практичну діяльність (виконання конкретних вправ) У практичній роботі з дітьми методи навчання переплітаються

З огляду на зміст вправ, вікові можливості й індивідуальні особливості дітей, вихователь в одному випадку вихідним моментом у навчанні використовує наочність - сприйняття дитиною зразка руху в сполученні з поясненнями, в іншому - слово, пояснення змісту й структури вправи Однак у другому випадку педагог спирається, на вже наявні в дітей життєвий досвід і конкретні уявлення про рухи Слідом за наочними або словесними методами неодмінно повинні іти практичні дії дітей - самостійне виконання рухів під керівництвом вихователя

Таким чином, застосування методів навчання будується на взаємодії перших і другий сигнальних систем, що забезпечує найбільш повні, достовірні знання й правильні практичні навички.