12. Методика навчання дітей старшого дошкільного віку метання. Добір ігор для вправляння дітей в метанні.

. Метання – рух ациклічного типу. У дошкільному віці дитині доступне метання в гору, вперед, вниз. Завданням вправ є оволодіння правильними способами метання. Воно може проводитися на дальність і у ціль. Перше повинне передувати другому, тому що при метанні на дальність основне зусилля спрямовується на оволодіння правильними прийомами, одночасно здійснюється вправа силі кидка відповідно до відстані. При метанні у ціль увага дитини зосереджується на влученні предмета в указану ціль. У цьому випадку вольове зусилля полягає в зібраності уваги, зосередженості, цілеспрямованості й координації руху при обов’язковій окомірній оцінці відстані. При метанні верхня частина корпуса - рухливі. При метанні в гору (кидання м’яча) передпліччя встановлюється в горизонтальному положенні, що знаходиться під прямим кутом із плечем, долоня звернена догори. При цьому сильний поштовх кистю забезпечується зміщенням передпліччя. При розмаху знизу збільшується сила кидка. При метанні вперед передпліччя займає вертикальне положення й утворить досить гострий кут із плечем, долоня звернена вперед. Метання вперед може бути виконане з більшим або меншим розмахом. Малий розмах забезпечується рухом у ліктьовому суглобі, великий – у плечовому й між плечовим і тулубом: рука йде в напрямку – знизу й позаду нагору й над головою. У метанні розрізняють кілька фаз: 1) – підготовча, при якій зусилля направляються на створення попередніх швидкості поступального руху предмета. Якщо метання проводиться з місця, тоді підготовча фаза виражається переміщенням тулуба, його поворотом у бік руки, що метає. Завдання даного руху є створення сприятливих умов роботи провідних м’язів – розтягнення м’язів плеча, плечового пояса, груди й попереки. Це забезпечує достатнє скорочення зазначених м’язів у момент поштовху. 2) – основна виражається в доданні предмету максимальної швидкості сильним поштовхом і правильному напрямку. Рух руки – знизу й позаду нагору й над головою вперед. 3)заключна фаза – збереження рівноваги після виконання метання. Вихідне положення при метанні правою рукою: от ставлення правої ноги назад з опорою на неї, поворот лівим боком у бік кидка. Метання лівою рукою здійснюється аналогічно. У середніх і старших групах різноманітні вправи в метанні повинні бути щодня а м’яч наданий дітям у вільне користування. Чим більше різних вправ буде застосовуватися, тим краще діти опанують прийоми цього складного руху, що вимагає розвиненого окоміру, координації рухів і спритності. Різні прийоми метання викликають інтерес у дітей і стимулюють їх до оволодіння ними. Так при метанні в горизонтальну ціль використовуються прийоми – знизу однією або двома руками, метання предмета від плеча й через голову. При метанні у вертикальну ціль дітям показують прийоми, описані вище..У приміщенні і на ділянці дітям повинні надаватися кільцеброси, м’ячеброси, кеглі, серсо, городки, батмінтони, сітки, м’ячі, кошики, ключки, (у зимку) для оволодіння елементами гри у волейбол, баскетбол, хокей.