- •Тема 1. Основні положення теорії комунікації
- •1. Поняття комунікації
- •2. Причини винесення комунікації в окремий предмет
- •3. Дисципліни, що вивчають комунікацію.
- •4. Види, форми, типи комунікаційної діяльності
- •5. Функції комунікації та комунікативного акту.
- •Тема 2. Моделі комунікації
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •1. Модель Якобсона
- •Модель Шенона-Вівера
- •3. Модель Ньюкома
- •4. Модель Лотмана
- •5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •6.Модель знака
- •Тема 3. Групова комунікація
- •Група: ролі, лідерство, комунікація.
- •2.Організація як тип формальної групи.
- •3. Комунікаційні мережі у діловій комунікації
- •Комунікаційний стиль у діловій комунікації
- •Тема 4. Комунікативні конфлікти
- •4. Механізм та сфери виникнення комунікативних конфліктів.
- •Тема 5. Теорія переговорів.
- •1. Переговори та їх особливості при конфлікті
- •2. Підготовка до переговорів
- •Тактичний план
- •Стратегічний план
- •3. Особисті переговорні стилі
- •Переговорні стилі
- •Тема 6. Поняття про аргументації в комунікації
- •Поняття про аргументації
- •Доказ і його структура
- •Види доказу
- •Прийоми аргументації
- •Спростування. Види спростування
- •Тема 7. Семіотика в системі комунікації
- •1. Напрямки семіотики
- •2. Закони семіотики
- •3.Знаки та системи знаків
- •Символ (від грецької symbolon - "знак, прикмета, ознака") - умовна позначення предметів або явищ.
- •Правила аналізу символу
- •Тема 8. Невербальна комунікація
- •Поняття, функції та види невербальної комунікації
- •Засоби передачі інформації
- •Функції невербальних комунікацій
- •Оптико-кінетичні комунікації
- •Розуміння жестів.
- •Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
- •Ситуативні змінні невербальної комунікації
- •Організація простору
- •7.Колір та комунікація
- •Тема 5. Моделі масової комунікації
- •Модель „взаємної обумовленості” Шрама
- •Двоступенева схема Каца та Лазарфельда
- •Концепція Ноель-Нойман
- •Структурна взаємозалежність
- •Концепція засобів Маклюена
- •Тема 9. Комунікативні дискурси
- •1. Поняття дискурсу
- •2. Теле- і радіодискурс
- •3. Газетний дискурс
- •4. Театральний дискурс
- •5. Кінодискурс
- •6. Літературний дискурс
- •7. Дискурс у сфері "паблік рілейшнз"
- •8. Рекламний дискурс
- •9. Політичний дискурс
- •10. Тоталітарний дискурс
- •11. Неофіційний (позацензурний) дискурс
- •12. Релігійний дискурс
- •13. Етикетний дискурс
- •14. Фольклорний та міфологічний дискурс
Тема 2. Моделі комунікації
1. Модель Якобсона
2. Модель Шенона-Вівера
3. Модель Ньюкома
4. Модель Лотмана
5. Модель комунікації ю.М.Лотмана
6. Модель знака
1. Модель Якобсона
Роман Якобсон як дослідник починав у Росії, потім емігрував до Чехословаччини й згодом - до США. 1960 р. він виокремив шість найважливіших чинників комунікації :
Контекст Повідомлення
Адресант ———————————-Адресант
Контакт
Код
Чинники комунікації (модель Якобсона)
В ідеальній ситуації комунікації спрацьовують усі шість чинників. Реальна комунікація може виносити на перше місце якийсь один з них, водночас не втрачаючи решту. У такому випадку Р.Якобсон наголошує на шести можливих функціях комунікації.
Емотивна (при спиранні на адресанта) - це всі варіанти вираження свого "Я". К.Станіславський пропонував акторові вимовити фразу "Сьогодні ввечері" за допомогою сорока різних
інтонацій, і аудиторія могла дешифрувати всі ці інтонації. Це могли бути, наприклад, запрошення, заперечення, погроза та інші. Любовна лірика, на відміну від новин на газетних шпальтах, несе в собі велику кількість особистої інформації. У спогадах М.Джиласа згадується, як Й.Сталін сказав про лірику К.М.Симонова: її треба видати у двох примірниках - один для неї, другий для нього.
Референтна (денотативна) - при підкресленні контексту. Йдеться про той об'єкт, про який ми говоримо.
Конативпа (при спиранні на адресата) - це може бути наказ, клична форма; сюди ж віднесемо ефективність того чи іншого повідомлення.
Поетична (при спиранні на повідомлення) - це той випадок, коли важить: форма спершу, а зміст - потім. У наших хатніх розмовах, навпаки, на першому місці зміст, а вже потім форма.
Металінгвістична (при спиранні на код) - це вихід за межі бесіди при користуванні знайомими словами, коли ми запитуємо: "А що значить це слово?". Потім, відповідаючи, ми теж говоримо не так, як завжди, бо, описуючи, ми вводимо його в словник.
Фатична (при спиранні на контакт) - це функція підтримання контакту, коли важливо не те, що саме ти говориш, а те, щоби контакт не перервався. Сюди належать такі "жанри", як розмови про погоду, розмови за святковим столом. Тут головне - не нова інформація, а наявність контакту, тобто соціальність співрозмовників.
Усі ці функції разом несе кожний комунікативний акт, але подекуди одна з них виводить уперед, і тоді це буде або вишукана поезія, або військовий наказ, або "погодні" розмови.
Модель Шенона-Вівера
Один з фундаторів математичної теорії інформації В.Вівер 1949 р. запропонував свою модель. Вона мала такий вигляд:
сигнал
Джерело Передавач Сигнал Канал Одержувач Місце
Інформації призначення Джерело шуму
Модель комунікації К.Шеннона-В.Вівера
Тут цікавим елементом є включення "заважаючих" ефектів у вигляді "джерела шуму". К.Шеннон написав, що англійська мова, приміром, має передбачуваність десь на 50 %. Тобто половину літер чи слів можна зняти, й ми все одно зможемо зрозуміти, що саме було сказано. Навіщо мати такий надлишок? Справа в тому, що у нормальній обстановці ми можемо бути неуважними, нам може заважати якийсь звук, ми просто можемо не дочути, що саме нам говорять. І ось тут нас влаштовує велика передбачуваність мови. Досить передбачуваними для нас є такі людські дії, як поховання, традиційні збори, пісня має приспів. Взагалі фольклорні тексти мали великий відсоток передбачуваного матеріалу, що полегшувало їх розповсюдження в ситуації, де не було писемності.