Варіант 6 Теоретичні питання

1. Процес індустріалізації наприкінці ХІХ ст. та його вплив на структурні зрушення у національних господарствах Європи.

2. К.Маркс про матеріальну основу економічних криз та особливості їх прояву у ХХ - ХХІ ст.

3. Сутність та основні шляхи структурної перебудови економіки України у 90-х роках ХХ – на початку ХХІ ст.

4. Формування економічної теорії у незалежній Україні та її спорідненість із інституціональною та неоліберальною школами.

Розкрити зміст категорій і понять

Мануфактура; національний дохід; «природна ціна»; додаткова вартість; система оподаткування; економічний лібералізм; трудова теорія вартості; феодально-кріпосницький лад; соціально-економічна перебудова; феодальна монополія; боргове господарство; робочий соціалізм; «перехідний час» до соціалізму.

Тести

1. Що, на Вашу думку, здійснив промисловий переворот у Франції та Німеччині у ХІХ ст.?

а) остаточно знищив залишки феодальних відносин;

б) завершив формування промислового пролетаріату;

в) сприяв вибуху циклічної кризи, яка охопила майже всі галузі економіки;

г) сприяв перетворенню їх на основну паливно-металургійну базу Західної Європи.

2. Усі соціалістичні концепції об’єднувала різка критика капіталістичного ладу і не сприйняття його основи:

а) експлуатації людини людиною;

б) найманої праці;

в) приватної власності;

г) поділу суспільства на багатих і бідних.

3. Прибутки С.А. Сен-Сімон визначав як:

а) відрахування від прибутку праці робітника;

б) отримуваний дохід відносно до праці і вкладеного капіталу;

в) винагороду за утримання від споживання;

г) дохід, який продавець отримав від усіх товарів за мінусом видатків.

4. Ш. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідно:

а) зростання та розвиток економіки;

б) зростання продуктивності праці яка збільшує успіх для всіх;

в) створити велике виробництво;

г) планомірно застосувати досягнення науки і техніки.

5. Виділіть сформульований Р. Оуеном основний принцип соціалізму:

а) «від кожного – за здібностями, кожному - за його внеском»;

б) «від кожного – за здібностями, кожному – за потребою»;

в) «від кожного за здібностями, кожному - за працею»;

г) «від кожного за здібностями, кожному – за рівнем освіти».

6. Сутність соціального ринкового господарства проявляється в:

а) поєднанні ринкових принципів організації господарства;

б) розвинутій системі соціальних гарантій;

в) утворені нових форм господарювання;

г) «поєднанні банківського капіталу і промислового».

7. Неолібералізм на відміну від кейнсіанства передбачає:

а) державні заходи пов’язані з інвестуванням збиткових і низькорентабельних галузей економіки;

б) лібералізацію економіки;

в) зростання об’ємів держаних закупок і позик;

г) вільне ціноутворення;

д) переваги приватної власності.

8. Фрайбурзька школа неолібералізму в концепції соціального ринкового господарства дотримується принципів:

а) конкуренція скрізь де можливо, регулювання там, де необхідно;

б) автоматичне функціонування вільного ринкового господарства;

в) синтез між вільним і соціально обов’язковим суспільним ладом;

г) концентрація влади і колективізм;

д) соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу.

9. Для сприяння ринкової стабілізації держава, на думку М. Фрідмена, може скористатися лише одним інструментом впливу на економіку:

а) грошовою емісією;

б) процентною ставкою;

в) рівнем заробітної плати;

г) валютним курсом;

д) обліковою ставкою;

є) державним регулюванням.

10. Методологічною основою вчення німецького неолібералізму стала концепція:

а) економічної системи як сукупності виробничих відносин і продуктивних сил;

б) економічного (природного) порядку;

в) ідеальних типів господарських систем;

г) сформованого суспільства;

д) природного рівня безробіття.

Література: [1, с. 31-53, 73-84, 185-202]; [2, с. 58-94, 119-134, 196-214, 276-291, 320-334]; [3, с. 30-146, 214-267]; [4]; [5, с. 39-77, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-117, 124-171, 183-207, 697-720]; [8, с. 147-153, 158-172, 194-210, 226-250, 313-327, 337-344, 616-652]; [9, с. 42-74, 95-135, 567-638]; [10, с. 48-85, 97-119, 223-278, 303-351]; [11, с. 75-89, 111-147]; [12, с. 48-74, 107-112, 179-200, 255-289]; [13, с. 171-250, 325-403, 936-1062]; [14, с. 55-88, 153-215, 266-292, 371-453]; [15, с. 47-73, 87-97, 116-140, 227-251]; [16, с. 88-200, 207-212]; [17, с. 43-60, 87-107, 139-150, 196-216]; [18, с. 15-34, 51-77, 130-157]; [19, с. 164-236, 318-365, 437-462]; [20, с. 50-103, 138-183, 309-389, 399-422]; [21, с. 21-106, 168-308, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-116, 233-250, 306-321]; [24, с. 58-98, 121-138, 230-246, 291-323, 457-466]; [25, с. 30-75, 97-110, 134-142, 200-211, 226-244].