Варіант 1

Теоретичні питання

1. Періодизація, умови, форми господарювання та основні риси господарств первісної доби.

2. Особливості розвитку меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIIІ ст.

3. Завершення формування світового господарства та його вплив на економіку провідних країн Європи і США у першій третині XX ст.

4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Посткейнсіанствто.

Розкрити зміст категорій і понять

Акціонерне товариство; економічна криза; додаткова вартість; капітал; теорія відтворення; теорія цінності; економічна система; соціально справедливе суспільство; трансформація капіталізму; картелізована економіка; теорія “ультраімперіалізму”; демократичний соціалізм.

Тести

1. Що є предметом дослідження дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень”?

а) історичний процес виникнення, розвитку та зміни економічних ідей і концепцій, що домінують у суспільстві в певний історичний період характерних для різних економічних систем;

б) дослідження особливостей розвитку світової економічної науки;

в) аналіз і висвітлення теоретичної спадщини економічної науки і моделей ринкової економіки;

г) зародження економічної думки і розвиток національних господарств.

2. Практичне значення “Економічної історії та історії економічних учень” полягає у тому, що:

а) сучасна економічна теорія як певний симбіоз різних еконо-мічних концепцій становить основу економічної політики;

б) можна визначити модуль побудови ринкової економіки;

в) допомагає вирішити проблеми, що виникають в економіці;

г) координує діяльність різних суб’єктів економіки.

3. Який підхід до періодизації дисципліни використовується при її вивченні у навчальних закладах?

а) оснований на вивченні розвитку відносин обміну діяльністю і її результатами;

б) оснований на технологічному підході до можливостей задоволення потреб;

в) оснований на аналізі зміни формацій;

г) цивілізаційний, оснований на поступальному розвитку суспільства.

4. Якщо економічні узагальнення основуються на фактах, то такий метод аналізу називається:

а) основним;

б) гіпотетичним;

в) логічним;

г) наукової абстракції;

д) аналітичним;

е) дедуктивним;

є) індуктивним.

5. Економічна модель є:

а) інструментом для економічних прогнозів;

б) комплексом економічних принципів;

в) відображенням того, як функціонує економіка і її конкретні сфери;

г) тим конкретним якісним і кількісним рівнем розвитку економіки, до якого слід прямувати.

6. Важливу роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла:

а) реформа по звільненню селян в сільському господарстві від кріпосної залежності і перехід на капіталістичний шлях розвитку;

б) будівництво залізничних доріг;

в) часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу;

г) кредитна система і мобілізація капіталів.

7. У своїх працях Ф. Ліст стверджував, що система А. Сміта і його послідовників була:

а) “системою національної економіки”;

б) “системою приватної економіки”;

в) “системою державної економіки”;

г) “системою індустріальної економіки”.

8. На якій стадії економічного розвитку за Ф. Лістом треба застосовувати політику протекціонізму?

а) скотарській;

б) аграрно-землеробський;

в) аграрно-промисловій;

г) найвищого розвитку промисловості і індустріалізації.

9. Яка з нижче вказаних цих фаз в історії господарського розвитку за Б. Гільдебрандом, є зайвою?

а) натуральне господарство;

б) грошове господарство;

в) товарне господарство;

г) кредитне господарство.

10. Історична школа Німеччини розглядає в якості предмету економічного аналізу:

а) сферу виробництва;

б) сферу виробництва і сферу обігу;

в) економічні і неекономічні фактори;

г) сільське господарство;

д) економічні закони і продуктивні сили.

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 113-121, 172-184]; [2, с. 15-57, 96-105, 116-119, 261-273, 293-305]; [3, с. 23-29 546-559, 584-624,]; [4]; [5, с. 14-74, 103-111]; [6, с. 40-132]; [7, с. 9-12, 14-171, 183-207]; [8, с. 11-157, 277-281, 332-337, 353-373, 572-615]; [9, с. 12-41, 138-159, 359-383, 479-566]; [10, с. 11-40,120-128, 176-223]; [11, с. 15-58, 234-249]; [12, с. 11-33, 81-85, 105-107, 147-161, 225-254]; [13, с. 19-165, 308-322, 407-483, 823-934]; [14, с. 30-54, 140-152, 216-237, 338-370, 498-529]; [15, с. 5-46, 98-103, 114-115, 203-226]; [16, с. 3-84, 138-145, 207-253]; [17, с. 15-42, 79-86, 108-120, 180-195, 236-245]; [18, с. 5-14, 47-51, 110-129]; [19, с. 9-148, 168-236, 247-287]; [20, с. 9-49, 131-137, 184-202, 250-279]; [21, с. 3-144, 222-308]; [22, с. 5-129]; [23, с. 9-40, 119-126, 178-196]; [24, с. 8-56, 119-120, 139-144, 247-290]; [25, с. 7-29, 112-133, 143-149, 213-224].