Варіант 2

Теоретичні питання

1. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства (XVI – XVIIІ ст.). Зрушення у розвитку продуктивних сил Європи.

2. Дослідження основних проблем функціонування ринкового господарства у працях А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.Мілля, Т.Мальтуса та Ж.Б.Сея.

3. Особливості розвитку змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарювання провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)

4. Монетарна концепція чиказької школи монетаризму та її зв'язок з висновками М.Фрідмена та «конструкцією кривої Філліпса»

Розкрити зміст категорій і понять

Фабричне виробництво; промисловий переворот; централізація капіталу; циклічна криза; „християнський комунізм”; суспільство справедливості; фаланга; центрально-керована економіка; політика “воєнного комунізму”; нова економічна політика; технологічний уклад; державний соціалізм; “дирижизм”.

Тести

1. Центральною ідеєю канонічної доктрини Середньовіччя було:

а) вчення про “справедливу ціну”, як встановлену Богом;

б) впровадження ідеї “справедливої ціни”, під якою розуміли ціну, що дорівнювала витратам праці, а привласнення торгівельного прибутку і відсотку розглядалось як порушення обміну по “справедливій ціні”;

в) дотримання античної традиції, пов’язаної з поглядами Арістотеля;

г) спрямування діяльності людей на отримання прибутку та нагромадження багатства у формі грошей.

2. На думку меркантилістів основним джерелом багатства країни є:

а) сільськогосподарське виробництво;

б) промислове виробництво;

в) зовнішня торгівля;

г) внутрішня торгівля.

3. Позитивна оцінка змісту та економічних наслідків політики меркантилізму була дана:

а) А. Смітом;

б) представниками класичної школи;

в) представниками утопічної школи;

г) Дж. М. Кейнсом.

4. Що з нижче перерахованого не відповідає принципам меркантилізму:

а) заохочення експорту готових товарів;

б) заборона вивозу золота та срібла;

в) заборона імпорту сировини;

г) заохочення пріоритетного розвитку виробничих галузей.

5. Суть економічної політики пізнього меркантилізму зводилась до:

а) активного “торгового балансу”;

б) активного “грошового балансу”;

в) обмеження імпорту;

г) обмеження експорту готової продукції.

6. Представниками віденської школи граничної корисності були

а) К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер;

б) Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, В. Зомбарт;

в) А. Маршалл, В. Парето, Дж. Б. Кларк;

г) К. Менгер, Г. Шмоллер, Е. Дюринг.

7. На думку економістів віденської школи, вартість засобів виробництва визначається:

а) граничними витратами факторів виробництва;

б) граничною корисністю граничного продукту виробництва;

в) витратами праці у виробництві;

г) суб’єктивною оцінкою їх корисності у споживанні.

8. А. Маршалла вважають засновником неокласичної традиції в її сучасному вигляді тому, що він:

а) поєднав теорії граничної корисності та факторів виробництва в моделі попиту і пропозиції;

б) запровадив граничний аналіз економічних змінних;

в) створив теорію загальної ринкової рівноваги;

г) впровадив в економічний аналіз оцінку еластичності попиту.

9. Спільним для засновників всіх шкіл неокласичного нап-рямку було:

а) визнання трудової теорії вартості;

б) пояснення вартості товарів витратами факторів виробництва;

в) застосування методу граничного аналізу змінних;

г) використання економіко-математичні теорії економічної поведінки споживача.

10. Автором теорії економічної статики та динаміки є:

а) Дж. М. Кейнс;

б) Дж. Б. Кларк;

в) Р. Харрод;

г) Дж. Хікс.

Література: [1, с. 9-53, 85-112, 131-145, 185-217,]; [2, с. 25-84, 119-123, 139-194, 217-228, 276-291, 309-336, 407-412]; [3, с. 30-146, 270-543, 560-570]; [4]; [5, с. 21-78, 103-111, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 208-290, 596-696]; [8, с. 38-194, 226-250, 313-331, 393-473, 548-564, 606-614, 616-651]; [9, с. 28-74, 176-271, 410-426, 479-565]; [10, с. 12-85, 97-106, 129-158, 223-278, 352-381]; [11, с. 75-89, 111-173, 275-287, 533-612]; [12, с. 11-74, 113-146, 255-299, 308-330]; [13, с. 47-250, 326-358, 487-600, 708-723, 936-1059]; [14, с. 14-88, 153-174, 238-265, 371-453, 530-556]; [15, с. 10-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-245, 298-301]; [16, с. 73-87, 117-186, 257-328]; [17, с. 19-60, 87-93, 121-138, 196-216, 246-254]; [18, с. 7-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 15-148, 164-295, 303-365]; [20, с. 22-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-399]; [21, с. 21-308]; [22, с. 7-150, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-177, 233-250]; [24, с. 18-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 13-40, 134-142, 150-189, 200-211, 226-244].