Тематичний план навчальної дисципліни

№ пор.	Назва теми	Обсяг навчальних занять
		Усього	Лекції	Практ	СРС	Індив. робот.
Модуль №1 «Географічні аспекти рекреаційної діяльності. Рекреаційно-ресурсні регіони світу»
1.1	Рекреаційна географія як наука і навчальна дисципліна	5	2	1	2
1.2	Географічні аспекти рекреаційної діяльності	6	2	1	2	1
1.3	Рекреаційне господарство, чинники, що впливають на його розвиток і розміщення, галузі.	7	2	2	2	1
1.4	Рекреаційне господарство світу.	16	2	3	10	1
1.5	Модульна контрольна робота №1	2		1	1
Усього за модулем №1		36	8	8	17	3
Модуль №2 «Рекреаційне районування території України. Основні рекреаційні райони країни»
2.1	Ресурсно-рекреаційне районування території України	9	2	2	4	1
2.2	Розвиток рекреації у рекреаційних районах України.	16	4	4	7	1
2.3	Стратегічні напрями розвитку рекреаційного господарства в Україні	9	3	2	3	1
2.4	Модульна контрольна робота №2	2		1	1
Усього за модулем №2		36	9	9	15	3
Модуль №3 Курсова робота
3.1	Виконання та захист курсової роботи	36			36
Усього з дисципліни		108	17	17	68	6

Модуль 1. «Географічні аспекти рекреаційної діяльності. Рекреаційно-ресурсні регіони світу»

Тема 1.1. Теоретичні основи рекреаційної географії

Мета: сформувати у студентів знання про рекреаційну географію як науку і навчальну дисципліну, про специфіку рекреаційного освоєння території, навчити складати схему структурних зв’язків рекреаційної географії з іншими географічними дисциплінами; аналізувати джерела рекреаційної інформації.

НОТАТКИН

Рекреаційна географія – це складова суспільно-географічних наук, яка вивчає рекреаційний простір. Під рекреаційним простором розуміють ту частину географічного простору світу, в якій відбувається рекреаційна діяльність, орієнтована на відновлення фізичних і духовних сил людей у відповідності з їхніми потребами і стандартами певної соціокультурної системи.

Рекреаційна географія вивчає об’єкти і суб’єкти рекреації. В свою чергу об’єктами рекреації є усі рекреаційні ресурси (матеріальна частина рекреації), а також процеси і явища, які виступають умовами реалізації різноманітної рекреаційної діяльності людини. Суб’єктами рекреації є люди, які займаються рекреаційною діяльністю.

Предметом рекреаційної географії до 90-х років ХХ ст. були територіальні рекреаційні системи (ТРС). Нині рекреаційна географія, крім ТРС, вивчає просторові закономірності і особливості поведінки людей у процесі рекреаційної діяльності і розміщення рекреаційних об’єктів (ресурсів).

Рекреаційна географія тісно зв’язана як із суспільно-географічними, так і з природничими географічними науками і розвивається лише у поєднанні з іншими науковими і прикладними дисциплінами, які вивчають різні аспекти рекреації. Окремі галузі географічної науки є для рекреаційної географії базовими, наприклад, суспільна географія. Інші ж виступають як супутні та супідрядні дисципліни. Серед таких, наприклад, рекреалогія, географія населення, містобудування, районне планування та ін.

Рекреаційна діяльність як вид суспільної діяльності, що належить до сфери послуг, тісно пов’язана з географічним простором, конкретною територією чи акваторією. Приналежність об’єктів і суб’єктів рекреації до певної території чи акваторії є найважливішою географічною специфікою рекреаційної діяльності.

З розвитком суспільного виробництва, його інтенсифікацією зростає роль організації рекреаційної діяльності. Тому кожна держава прагне створити та краще розвинути умови для відпочинку, лікування, відновлення працездатності своїх громадян. Завдяки вдалому поєднанню умов рекреації в окремих країнах і в світі в цілому склалися потужні комплекси відпочинку, курортного лікування і туризму. Такі комплекси нині називають територіально-рекреаційними системами (ТРС) або кластерами. Їх розглядають як частину світового господарства, пов’язану з освоєнням територій для потреб рекреації: для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування і туризму, яка об’єднує суб’єкти господарювання з різних секторів економіки. В окремих країнах рекреаційний господарський комплекс дає чималі прибутки у загальній економічній діяльності, випереджаючи іноді галузі матеріального виробництва - промисловість і сільське господарство (Наприклад, у США землі, зайняті під рекреаційний комплекс за площею менші у 10 разів, ніж сільськогосподарські, дають щорічний прибуток у тричі більший). Тому в останні роки в країнах світу відбувається розширення площ земель під рекреацію і формування рекреаційних кластерів.

Рекреаційні комплекси відрізняються багатофункціональністю, що обумовлено їх структурою та різним ступенем рекреаційного освоєння території. За основними функціями рекреаційні кластери поділяють на туристичні, санаторно-курортні, оздоровчо-рекреаційні та культурно-рекреаційні. Кожний з них забезпечує можливість здійснення певних видів рекреаційної діяльності.

Формування рекреаційних комплексів залежить, в першу чергу, від ступеня рекреаційного освоєння території. Рекреаційне освоєння характеризується насиченістю території елементами рекреаційної інфраструктури, рекреаційним навантаженням, ступенем розвитку галузей рекреаційного господарства, його зв’язками з іншими галузями економіки.

Виділяють три стадії розвитку рекреаційних функцій на певній території, а саме, стадії формування, стабілізації та деградації. Наприклад, рекреаційне освоєння островів Океанії, які екзотичні ландшафти, багатокілометрові пляжі, унікальне життя та побут аборигенів нині забезпечують лише першу стадію рекреаційного освоєння території, інші ж стадії – це найближча перспектива. Така ж ситуація з рекреаційним освоєнням території Антарктиди. Навпаки, в давно рекреаційноосвоєних територіях Європи наступає стадія деградації).

Для рекреаційноосвоєних територій характерні різні види рекреаційної діяльності: впорядкована і невпорядкована, стаціонарна, напівстаціонарна, мобільна, лікування, оздоровлення і дозвілля, туризм. В межах цих територій формуються такі функціональні типи рекреаційних закладів: лікувально-оздоровчі, культурно-пізнавальні і спортивні.

Ступінь рекреаційного освоєння території країн світу неоднакова і нерівномірна внаслідок, в першу чергу, відмінностей в рекреаційно-ресурсній базі та в попиті на рекреаційні послуги.

1. Поясніть суть рекреаційної географії як сучасної фундаментальної і прикладної науки.

2. Визначте об’єкт і предмет рекреаційної географії, пояснити їх зміни у часі, користуючись літературними джерелами.

3. Обґрунтуйте приналежність рекреаційної географії до системи географічних наук. Складіть структурно-логічну схему зв’язків рекреаційної географії з іншими географічними дисциплінами.

4. Поясніть суть основоположних понять рекреаційної географії: “рекреація”, “рекреаційний простір”, “рекреаційний потенціал”, “рекреаційні ресурси”, “рекреант”, “рекреаційна освоєність території”, “територіальна рекреаційна система”; скласти схему супідрядності вказаних понять.

5. Поясніть суть методів дослідження в рекреаційній географії. Який з методів дає наочне уявлення про розміщення ТРС?

6. Розкрийте значення дисципліни “Рекреаційна географія” для професійного становлення спеціалістів в галузі туризму.

7. Проаналізуйте дані табл. 1 і визначить можливість розширення територій курортно-рекреаційного призначення. Поясніть, перспективи розширення цієї категорії земель у різних регіонах України і виділіть найбільш перспективні з них.

Таблиця 1