Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання

1. Позначте на контурній карті України основні рекреаційні райони та ресурсно-рекреаційні угрупування за О.О. Бейдиком.

2. Опишіть географічні закономірності розташування рекреаційних територій у межах України (скористайтеся даними табл.1)

3. Схарактеризуйте ресурсну базу одного з рекреаційних районів України (на власний вибір), користуючись картами атласу .

Питання для самоконтролю:

1. Чому виникла необхідність рекреаційного районування території України?

2. Чому з часом відбувалися суттєві зміни у рекреаційному районуванні території України?

3. Які принципи покладені в основу рекреаційного районування?

4. Які чинники сприяли розвитку рекреаційного галузі в Україні?

5. Чому рекреаційна галузь розвивається більш динамічно саме в останні роки?

[3], [4], [8], [19], [23].

Тема 2.2. Порівняльна характеристика Причорноморського та Карпатсько-Подільського рекреаційних районів України

Мета: навчити студентів складати порівняльну характеристику рекреаційних районів України, користуючись тематичними картами, статистичними даними та іншими інформаційними матеріалами.

Причорноморський рекреаційний район включає Одеську, Миколаївську, Херсонську області та АР Крим. Площа 113, 4 тис. км², 18, 8 % від площі країни. Чисельність рекреантів у санаторно-курортних закладах складає пересічно на рік 1, 5 млн. чол. або 48,6 % від загальної кількості оздоровлених в Україні, кількість закладів розміщення 256 (20,4% від загальної кількості підприємств готельного господарства країни). Показник кількості місць в установах організованої рекреації – санаторіях і пансіонах з лікуванням, будинках відпочинку показує, що він є найвищим в АР Крим (понад 99 тис. одиниць), високим (25-10 тис. одиниць) в Одеській і Херсонській областях, середнім (10-5 тис. одиниць) – у Миколаївській області.

Найбільш сприятливі умови для ведення рекреаційного господарства пов’язані з приморським розташуванням та надлишковістю рекреаційних ресурсів. Основні курорти: Саки, Євпаторія, Ялта, Алушта, Феодосія, Очаків, Коблеве, Парутине, Скадовськ, Лазурне, Генічеськ, Куяльник, Сергіївна. Однак, поки що переважає сезонний туристичний цикл. Екологічний стан території району характеризується – від кризового до перед конфліктного і екологічно умовно-нормального. У районі частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель коливається від 30 % у Херсонській області до менше 20 % у АР Крим, Миколаївській та Одеській областях.

Серед дестабілізуючих факторів розвитку рекреації виділяються дислокація військового флоту Російської Федерації, невирішеність прикордонних питань, національно-етнічний відносини у Криму; несприятливі природні процеси і явища – пилові бурі, зсуви, смерчі, шквальні вітри тощо; дефіцит води.

Рекреаційна галузь має стратегічні пріоритети розвитку у районі.

Зважаючи на приморське розташування, подальшого розвитку набуває інтенсифікація використання “актуальної смуги”, зокрема, її забудова сучасними і комфортабельними закладами розміщення, поліпшення рівня обслуговування, подальший розвиток сучасних методів лікування і оздоровлення.

Карпатсько-Подільський ресурсно-рекреаційний район включає Вінницьку, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернівецьку області (площа 117,5 тис. км² або 19,5 % площі України).

Основними видами рекреації у районі є курортно-лікувальний, культурно-розважальний, та спортивно-оздоровчий. Як і у попередньому районі переважає сезонний в тому числі зимовий рекреаційний цикл. Екологічний стан території району оцінюється в межах від передконфліктного до екологічно умовно-нормального.

Частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель є дуже високою (понад 50 % у Закарпатській області) і високою (30-50 % у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій), середньою – 20-30 % у Хмельницькій області, низькою (менше 20 %) – у Тернопільській та Вінницькій областях.

Середня кількість рекреантів, що отримують послуги у санаторно-курортних закладах району становить 450 тис. осіб (14,2 %), кількість закладів розміщення – 251 або 20 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України. За кількістю місць у лікувально-оздоровчих установах області району належать до різних груп: Львівська область має високий рівень (10-25 тис. місць), Вінницька, Закарпатська та Івано-Франківська області – низький, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька – дуже низький.

Зважаючи на гірське та передгірське розташування, особливості гідрографічної мережі, наявність спелеологічних об’єктів світового значення (печера Оптимістична) та значну закарстованість території (площа 27,4 тис. км²), подальшого розвитку набувають спелеологічна рекреація, гірськокліматична рекреація у зимовий період, що є дуже актуальним для даного району. Зокрема, досить швидкого розвитку і удосконалення потребують гірськолижні траси (спорудження підйомників, бугельних трас, закладів розміщення).

1. Користуючись текстами лекцій, додатковою літературою і комплексом тематичних карт, складіть рекреаційні образи двох основних рекреаційних районів України – Причорноморського і Карпатсько-Подільського. Позначте райони і їх центри на контурній карті.

2. Побудуйте діаграми кількості закладів розміщення і кількості рекреантів в кожному з районів, користуючись статистичними даними.

3. Складіть порівняльну характеристику рекреаційних ресурсів двох районів. Вкажіть, які з них є найбільш перспективними для використання у майбутньому. Оцініть вплив рекреаційної діяльності на довкілля цих районів.

4. Розробіть детальні рекомендації щодо використання рекреаційних комплексів вказаних районів для потреб міжнародної рекреації, враховуючи сучасні стандарти світового відпочинку.

5. Оберіть декілька курортів, що сформовані у Причорноморському і Карпатсько-Подільському районах і порівняйте їх спеціалізацію. Обґрунтуйте можливість їх використання для потреб міжнародної рекреації у майбутньому.

6. Опишіть найголовніші перспективні напрямки розвитку рекреації в кожному з вказаних рекреаційних районів.