Тема 2.3. Порівняльна характеристика Полісько-Столичного, Придніпровсько-Донецького та Харківського рекреаційних районів України
Мета: сформувати у студентів знання про рекреаційний потенціал трьох районів України: Полісько-Столичний, Придніпровсько-Донецький та Харківський, продовжувати формувати вміння здійснювати порівняльний аналіз рекреаційних комплексів конкретних територій, виявляти і аналізувати проблеми і перспективи їх розвитку.
Полісько-Столичний рекреаційний район включає Волинську, Житомирську, Київську, Полтавську, Рівненську, Черкаську та Чернігівську області. Він є найбільшим за площею – 180,7 тис. км2, що складає 30 % території України. Частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель по областям різна. Найвищою (понад 50 % території області) вона є у Рівненській області; високою - 30-50 % - у Київській, Житомирській, Чернігівській, Волинській областях; середньою – 20-30 % у Полтавській, Черкаській областях. Клімат для рекреаційних цілей - помірно-комфортний. За наявністю ресурсів переважають ресурсозбалансовані території (Черкаська, Полтавська, Чернігівська області). Є ресурсонадлишкові області – Київська, Волинська та ресурсодефіцитні – Житомирська, Рівненська. Переважають курортно-лікувальний та спортивно-оздоровчий види рекреації Режим рекреації – цілорічний, екологічний стан території – від екологічно кризового до екологічно катастрофічного.
Пересічна річна кількість оздоровлених в санаторно-курортних закладах району становить близько 400 тис. осіб (12 %), кількість закладів розміщення 360 (29 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України). Кількість місць в лікувально-оздоровчих закладах неоднакова за областями. Так, м. Київ, Київська і Полтавська області належать до областей з середньою забезпеченістю (5-10 тис. одиниць); низьку забезпеченість (2-5 тис. одиниць) має Черкаська область, найнижчу (1-2 тис. одиниць) – Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська. Головні курорти: Світязь, Шацьк, Ворзель, Ірпінь, Миргород та ін.
Зважаючи на прирічкове розташування, подальшого розвитку набувають оздоровчі круїзи по Дніпру, яхтинг, водний рекреаційний туризм тощо. Інтенсивної реконструкції потребують заклади розміщення та берегові забудови.
Придніпровсько-Донецький рекреаційний район включає Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Кіровоградську, Луганську області (площа району 136,9 тис. км2, або 22,6% від площі України). Клімат для рекреаційних цілей, як і у попередньому районі, помірно-комфортний. Три області району належать до ресурсозбалансованих (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька), дві – ресурсодефіцитних (Луганська, Кіровоградська).
Частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель є низькою (менше 20 %) у межах всіх областей. Рекреаційний цикл характеризується як цілорічний, екологічний стан як кризовий (виключення становлять окремі території Кіровоградської області).
Середня річна кількість оздоровлених рекреантів у санаторно-курортних закладах району становить близько 700 тис. осіб (22,4 %); кількість закладів розміщення – 282 (22,5 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України). Кількість місць в лікувально-оздоровчих закладах неоднакова за областями: високий рівень спостерігається у Донецькій області (10-25 тис. одиниць); до областей з середньою забезпеченістю (5-10 тис. одиниць) належать Дніпропетровська і Запорізька області; низьку забезпеченість (2-5 тис. одиниць) має Луганська область, найнижчу (1-2 тис. одиниць) – Кіровоградська область. Головні лікувально-оздоровчі курорти: Слов’янськ, Ялта, Мелекине, Широкіне, Урзуф (Донецька область), Бердянськ, Кирилівка (Запорізька область). Є окремі місця і зони відпочинку й в інших областях.
Зважаючи на приморське та прирічкове розташування, подальшого розвитку набувають круїзне освоєння Дніпровського “рекреаційного коридору”, яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів).
Харківський рекреаційний район включає Харківську і Сумську області і є найменшим за розмірами. Його площа становить - 55,2 тис. км2, або 9,1 % площі території України. Цей район перебуває у стадії рекреаційного формування. Клімат району помірно-комфортний. Обидві області є ресурсодефіцитними. Стан території характеризується як екологічно кризовий і передконфліктний. Частка рекреаційних земель від загальної площі областей становить до 30 % - у Сумській області, менше 20 % - у Харківській.
Чисельність оздоровлених в санаторно-курортних закладах району становить в середньому 90 тис. осіб (3 %) на рік, кількість закладів розміщення – 105, що складає 8,4 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України) За кількістю місць низька Харківська область є низькою, а Сумська має найнижчі показники. Зважаючи на незначний рівень забезпечення району рекреаційними ресурсами, прогнозується помітна міграція рекреантів в інші більш привабливі райони. Для підвищення атракцій району планується інтенсифікація оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Харківської області.
1. Проаналізуйте рекреаційний потенціал трьох районів, користуючись текстами лекцій, додатковою літературою і картами атласу. Відмітьте наявність тих чи інших ресурсів у табл. 8 знаком +, якщо вони наявні, та знаком -, у разі їх відсутності. Поясніть, за рахунок чого можливий подальший розвиток рекреаційних комплексів у цих районах.
Таблиця 8