3.2. Національні авіаційні організації та акти регулювання авіаційного бізнесу.

Регулюванням авіаційного бізнесу в Україні займаються такі організації, як:

• Украерорух;

• Украероцентр;

• Державіаадміністрація;

• Генеральний штаб Збройних Сил.

Перелік основних міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність авіаційного бізнесу:

• Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Варшава, 1929 р.);

• Протокол про поправки до Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Варшаві 12 жовтня 1929 року (Гаага, 1955 р.);

• Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 липня 2003 р. № 568;

• Рекомендації ІАТА [18].

Перелік основних національних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність авіаційного бізнесу:

• Конституція України;

• Цивільний кодекс України;

• Закон Україн “Про захист прав споживачів”;

• Закон Україн “Про звернення громадян”;

• Повітряний кодекс України;

• Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 липня 2003 р. № 568;

• Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 липня 2003 р. № 568;

• Інші законодавчі та нормативно-правових акти України [19].

Основними учасниками авіаційного бізнесу є:

• Авіакомпанії - організації, що виробляє пасажирські та вантажні повітряні перевезення, авіаційні роботи. У радянський період використовувався синонім авіапідприємство (авіаційне підприємство).;

• Аеропорти - комплекс інженерних споруд призначений для прийому, відправлення та технічного забеспечення повітряного транспорту а також обслуговування пасажирів та вантажу. Аеропортний комплекс повинен мати хоча б одну злітно-посадкову смугу буть-то грунтову, тверду, або водню поверхню для зліту та посадки літаків чи вертолітну площадку.;

• Обслуговуючі компанії (хендлінгові, клірингові та ін. компанії);

• Агентства з продажу авіаперевезень тощо.

Розділ 4 загальна характеристика міжнародного аеропорту «бориспіль»

4.1. Загальна характеристика ма «Бориспіль»

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» — найбільший пасажирський аеропорт в Україні, обслуговує 62% міжнародних рейсів України. Розміщений на відстані 29-ти км на південний схід від міста Києва і на відстані 6-ти км на південний захід від міста Борисполя. Аеропорт розташований на перетині між автомагістральною і залізничною мережами м. Києва. З точки зору географічного розташування аеропорт ДП "Міжнародний Аеропорт “Бориспіль" вдало розташований в зоні повітряних трас, що сполучають Європу і Азію.

Наразі має дві злітно-посадкові смуги довжиною 4000 м і 3500 м та чотири пасажирських термінали.

Взагалі, аеропорт “Бориспіль” був заснований в травні 1959 року. 7 липня того ж року був здійснений перший політ за маршрутом Київ –Москва - Київ. В 1965 році був відкритий новий термінал в аеропорту Бориспіль. В травні 1993 року аеропорт був виділений з великого авіаційного підприємства (об’єднаний авіаційний загін) і став незалежною організацією – аеропортом з державною формою власності, яка існує до сьогоденного часу.

Щорічне зростання кількості рейсів в світі, призвело до збільшення пасажиропотоку та вантажоперевезень. Тому з метою покращення виробничо-технологічної діяльності аеропорту у 1994 – 2001р.р. був проведений комплекс заходів, в якому необхідно визначити наступне:

· масштабну реконструкцію злітно-посадкової смуги (ЗПС)-1, котра працює на повну проектну потужність у 46 зліт-посадок на годину;

· встановлено комплекс сучасного обладнання на ЗПС-1, який забезпечує посадку усіх типів повітряних суден за категорією ICAO ІІІА.

Реконструкція ЗПС-1 виконана за кошти консорціуму іноземних банків в розмірі $100 млн. та власні кошти “Міжнародний Аеропорт Бориспіль” [20].

В період з 2001р. до 2005р. була проведена реконструкція терміналу «В». В результаті пропускна спроможність терміналу збільшилась до 900 пасажирів на годину (далі пас/год), а його загальна площа дорівнює 6 тисяч квадратних метрів (далі тис. кв. м).

У 2005р. значною подією для аеропорту стало будівництво і введення в експлуатацію 1-го пускового комплексу пасажирської галереї загальною площею біля 3-х тис. кв. м. з пунктом контролю на авіаційну безпеку, накопичувачем для пасажирів та 5-ма виходами на посадку. Результатом проведеної розбудови щодо збільшення пропускної здатності терміналу «В» до 1200 пас/год. Подальшого розвитку аеропорту “Міжнародний Аеропорт “Бориспіль“ передбачено реалізацією “Концепції державної програми розвитку міжнародного аеропорту „Бориспіль” на період до 2020 року” (далі Концепція), затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України та спрямованої на створення “Провідного міжнародного вузлового аеропорту Центральної та східної Європи”, в рамках якої були початі роботи з будівництва нових термінальних комплексів та реконструкції термінального комплексу «В» (будівництво галереї) й розвитку інфраструктури всього аеропорту.