2.2. Система управління безпекою польотів та заходи забезпечення безпеки польотів

Управління безпекою польотів ПС повинно вимагати виконання таких основних завдань:

- створення нормативно-правової бази щодо безпеки польотів;

- сертифікація та ліцензування експлуатантів;

- контроль діяльності експлуатантів за виконанням авіаційних правил та нормативно-правових актів;

- нагляд за безпекою польотів;

- інформаційно-аналітична діяльність щодо безпеки польотів;

- організація підготовки, забезпечення та виконання польотів;

- професійна підготовка та підтвердження кваліфікації авіаційних фахівців із урахуванням людського фактора;

- збереження і підтримка льотної придатності ПС;

- організація повітряного руху;

- аеродромне забезпечення польотів;

- метеорологічне забезпечення;

- забезпечення паливно-мастильними матеріалами [8].

Функції підприємств, які здійснюють управління повітряним рухом:

- організовують безпеку повітряного руху в підконтрольному повітряному просторі;

- дають екіпажам ПС об'єктивну достовірну інформацію про умови і місцеві правила виконання польотів;

- попереджують зіткнення ПС між собою та з літальними апаратами інших типів.

Для організації роботи з безпеки транспорту на всіх рівнях управління створюються відповідні служби.

У Міністерстві транспорту України організацію роботи у цій сфері покладено на Управління безпеки транспорту.

На підприємствах цивільної авіації та в авіакомпаніях відповідальність за безпеку польотів несуть перші керівники.

Інспектори експлуатантів з безпеки польотів оперативно взаємодіють з Головною інспекцією з безпеки польотів. Головна інспекція координує роботу інспекторів експлуатантів та здійснює методичне забезпечення.

Інформування про авіаційні події в ЦА України здійснюється в порядку і терміни, встановлені Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні (ПРАПУ-2001).

Аварійно-рятувальні роботи. Проведення аварійно-рятувальних робіт у цивільній авіації здійснюється згідно з вимогами Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України, затверджених наказом Міністерства транспорту України. Для оперативного реагування на можливі авіаційні події та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні наказами в Міністерстві транспорту України та Укравіатрансі вводиться чергування відповідальних працівників.

Розслідування авіаційних подій. Розслідування авіаційних подій на авіаційному транспорті здійснюється згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.

Розслідування АП з ПС України і ПС іноземних держав на території України організовує і проводить Укравіатранс за участю експлуатантів та інших причетних організацій України. Відповідно до цього Укравіатранс формує і призначає комісію з розслідування АП.

Пропаганда безпеки польотів є важливим фактором формування правильного сприймання як самих питань безпеки польотів і попередження авіаційних подій, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.

Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення. Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.

Контроль стану безпеки включає такі основні етапи:

- вибір об'єктів, що перевіряються, та параметрів контролю;

- обстеження вибраних об'єктів;

- оцінка відповідності фактичних даних нормативним вимогам;

- визначення необхідності прийняття рішень, заходів з усунення невідповідностей, відхилень від норм.

Основна мета нагляду (інспектування) - суворе дотримання законодавства з безпеки польотів.

Нагляд у системі державного регулювання цивільної авіації визначається як система постійного контролю за діяльністю експлуатантів щодо виконання ними авіаційних правил, сертифікаційних та нормативних вимог з метою забезпечення безпеки польотів.

Нагляд за діяльністю експлуатантів здійснюється з метою дотримання експлуатантами вимог авіаційних правил за такими напрямами:

- видача та продовження терміну дії свідоцтв авіаційного персоналу;

- експлуатація повітряних суден;

- льотна придатність повітряних суден [8].

З питань авіаційної безпеки Україна співпрацює з іноземними державами та міжнародними організаціями. У рамках співробітництва Україна надає на запит іноземної держави інформацію.

Керівники аеропортів разом із заінтересованими орендарями аеропорту визначають контрольовані та стерильні зони і зони обмеженого доступу, де виконуються важливі роботи для забезпечення безпечної діяльності цивільної авіації в аеропорту. Розміщення цих зон позначається на плані-схемі аеропорту, що є частиною програми забезпечення авіаційної безпеки аеропорту. Керівники кожної із сторін подають керівнику аеропорту список осіб для оформлення перепусток, за якими надається дозвіл на перебування у відповідній зоні аеропорту.

Допуск до контрольованої території регламентується пропускним та внутрішнім об'єктовим режимами в авіаційних суб'єктах та на об'єктах радіонавігаційного забезпечення.

Експлуатанти несуть відповідальність за забезпечення безпеки своїх повітряних суден.

Якщо повітряні судна не використовуються і не обслуговуються, їх двері мають бути зачинені, а обладнання для посадки прибране. У разі, якщо повітряне судно не здано під охорону службі авіаційної безпеки аеропорту, експлуатант призначає особу, яка несе відповідальність за доступ до нього сторонніх осіб.

Перед початком підготовки повітряного судна до вильоту експлуатант повинен здійснити його передпольотну перевірку з метою виявлення зброї, вибухових чи інших небезпечних предметів та пристроїв.

Експлуатанти повинні вживати заходів для виключення можливості залишення пасажирами будь-яких предметів і речей на борту повітряного судна, у тому числі під час транзитних зупинок.

Захист об'єктів радіонавігаційного забезпечення засобів і служб здійснюється шляхом:

• встановлення огорожі за периметром об'єктів радіонавігації;

• введення пропускного режиму на об'єктах радіонавігації;

• використання технічних засобів охорони;

• здійснення охорони працівниками служби охорони;

• використання службових собак.

Керівник Украероруху:

• визначає перелік об'єктів радіонавігаційного забезпечення, що підлягають охороні;

• визначає дублюючі об'єкти радіонавігаційного забезпечення на випадок виходу з ладу основних;

• відповідає за стан доріг до віддалених об'єктів радіонавігації для забезпечення оперативного прибуття групи реагування в разі надходження інформації про спробу проникнення сторонніх осіб до цих об'єктів.

В аеропортах України для забезпечення безпеки використовується таке обладнання:

1. для захисту від проникнення до контрольованої зони та об'єктів аеропорту - захисні огорожі, пропускні пункти, автоматизовані системи контролю за доступом, кодові замки тощо;

2. для виявлення та індексації випадків проникнення до контрольованої зони - сигналізація за периметром, охоронна сигналізація, замкнута телевізійна система спостереження тощо;

3. захисні укриття з насипом для знешкодження вибухонебезпечних предметів і речовин, транспортні засоби для перевезення вибухонебезпечних предметів і речовин тощо;

4. засоби зв'язку - телефонні апарати з функцією визначення номера абонента, інші засоби;

5. для проведення контролю на безпеку - рентгенотелевізійні інтроскопи, стаціонарні металошукачі, портативні (ручні) металодетектори, детектори вибухових речовин, інші засоби виявлення зброї і вибухових речовин [8].

Отже, технічні засоби контролю на безпеку повинні мати сертифікат, визнаний спеціально уповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації.