Розділ 3 регулювання у сфері авіаційного бізнесу

3.1. Загальна характеристика міжнародних авіаційних орагнізацій

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО). Заснована на підставі ч. ІІ Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року. Статутними цілями ІКАО, що існує з 1947 року, є забезпечення безпечного і упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації в усьому світі, а також інші аспекти організації й координації міжнародного співробітництва з всіх питань діяльності цивільної авіації, у тому числі міжнародних авіаперевезень [27].

Вищим органом є Асамблея, у якій представлені всі держави-члени. Збирається Асамблея не рідше одного разу в три роки.

Постійним органом ІКАО є Рада, відповідальна за свою діяльність перед Асамблеєю. У Раді представлені 33 держави, що обираються Асамблеєю. СРСР був членом Ради з 1971 року. У цей час Україна входить до складу Ради. Радою керує президент, що обирається на три роки. Сесії Ради звичайно проводяться три рази в рік.

Рада здійснює свої функції за допомогою п'яти спеціалізованих управлінь (комітетів):

1. Аеронавігаційне управління - займається питаннями безпеки польотів, розглядає питання з вироблення рекомендацій і стандартів компаніям.

2. Авіатранспортне управління - займається питаннями забезпечення ефективності перевезень на міжнародних повітряних лініях.

3. Юридичне управління - займається питаннями з вироблення стандартів і рекомендацій в області повітряного права, проводить консультації по правовому тлумаченню й розумінню основних положень Чиказької конвенції, готовить проекти нових рішень.

4. Управління технічної допомоги - розробляє пропозиції щодо надання фінансової й технічної допомоги, створення аеровокзальних комплексів і оснащення повітряних трас у важкодоступних ділянках місцевості й океанічних просторів.

5. Адміністративне управління - займається питаннями кадрів, перекладів, оформлення й розсилання документів.

У структурі ІКАО передбачені регіональні бюро: Європейське (Париж), Африканське (Дакар), Близькосхідне (Каїр), Південно-Американське (Ліма), Азіатсько-Тихоокеанське (Банкок), Північної Америки й Карибського басейну (Мехіко), Східно-Африканське (Найробі).

Постійним обслуговуючим органом ІКАО є секретаріат на чолі з генеральним секретарем - головною виконавчою посадовою особою. Штаб-квартира ІКАО знаходиться в Монреалі (Канада).

Європейська конференція цивільної авіації (ЕСАС). Заснована в 1954 році. Статутні цілі - вивчення проблем європейського повітряного транспорту, сприяння його координації й розвитку в регіоні, взаємодія з ІКАО. Функції – консультативні [23].

Членами ЕСАС є більша частина європейських країн, а також Туреччина.

Вищий орган ЕСАС - Пленарна комісія. Виконавчий орган - Координаційний комітет. ЕСАС тісно співробітничає з ІКАО, штаб-квартира Регіонального бюро якої, як і штаб-квартира ЕСАС, перебуває в Парижі. До того ж, більшість функцій адміністративного й технічного характеру для ЕСАС виконує Регіональне бюро ІКАО, оплачуючи також непрямі витрати ЕСАС.

Європейська організація по забезпеченню безпеки аеронавігації (EUROCONTROL). Заснована в 1960 році. Статутні цілі - забезпечення безпеки польотів цивільних і військових повітряних судів.

Вищий орган - Постійна комісія з забезпечення безпеки аеронавігації. Виконавчий орган - Агентство з безпеки аеронавігації. Штаб-квартира організації знаходиться в Брюсселі (Бельгія) [24].

Європейська об'єднана авіаційна влада (JAA) і європейське агентство з авіаційної безпеки (EASA)

JAA (Joint Aviation Authorities) - Об'єднані (європейські) авіаційні власті-організація, що є асоційованим членом Європейської конференції цивільної авіації (ЕСАС) і представляє авіаційні власті низки європейських держав (членами JAA на 2003 рік були 27 країн, але тільки 15 з них були членами Європейської Комісії - після прийняття в ЄС з 1 травня 2004 року ще 10 країн, вони стали членами EASA

Головними цілями є:

• Розробка єдиних керівних документів, що регламентують діяльність цивільної авіації, відкритих для їх прийняття всіма країнами членами ЕСАС;

• Встановлення єдиних стандартів для організацій та установ цивільної авіації;

• Координація та кооперація з Європейським Союзом;

• Відстеження діяльності JAA.

Міждержавна рада з авіації і використання повітряного простору. Заснована у грудні 1991 року повноважними глав урядів 12 держав, що раніше входили до складу СРСР, на підставі Угоди про цивільну авіацію і використання повітряного простору.

Угодою передбачено, що повітряний простір договірних держав, над яким вони мають повний і винятковий суверенітет, а також районів відкритого повітряного простору, де, відповідно до міжнародних договорів, обслуговування повітряного руху покладено на колишній СРСР з метою організації виконання польотів і управління рухом повітряних судів, розглядається як єдиний повітряний простір.

Відповідно до цього документа, у сферу спільного ведення й регулювання держав-членів входять: розробка міждержавних нормативних актів і стандартів з урахуванням вимог ІКАО; сертифікація міжнародних експлуатантів повітряних судів, міжнародних повітряних трас, аеродромів, повітряних судів, систем управління повітряним рухом, навігації й зв'язку, льотного і диспетчерського складів; розслідування авіаподій; організація розробки й здійснення міждержавних наукових програм; розробка і координація погодженої політики в області міжнародних повітряних сполучень, участь у роботі ІКАО; розвиток єдиних систем аеронавігації, зв'язку, аеронавігаційної інформації, регулювання потоків повітряного руху; координація міждержавного розкладу повітряного руху; координація загальної політики в області авіаційних тарифів і зборів.

Відповідно до Угоди і рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав, прийнятим у Мінську 30 грудня 1991 р., виконавчим органом Міждержавної ради є Міждержавний авіаційний комітет (МАК (ІАС)).

Учасниками Угоди є Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна.

Держави, що входили до складу СРСР, але не підписали Угоди, можуть співробітничати з учасниками Угоди, взаємодіяти з Радою і МАК на основі спеціальних угод. Угода відкрита для приєднання до неї інших держав.

Штаб-квартира організації знаходиться в Москві (Росія).

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) є всесвітньою галузевою асоціацією, що представляє інтереси провідних міжнародних авіаперевізників.

ІATA була організована 28 серпня 1919 у Гаазі (Нідерланди). Мета й завдання ІATA: консолідація зусиль представників галузі в області забезпечення безпеки, підвищення якості й економічності авіапослуг. ІATA нараховує більше 270 членів із всіх куточків планети, які здійснюють 94 % всіх міжнародних рейсів [26].

Сьогодні асоціація виступає координатором і представником інтересів авіатранспортної галузі в таких областях, як забезпечення безпеки польотів, організація польотів, тарифна політика, техобслуговування, авіаційна безпека, розробка міжнародних стандартів разом з ІКАО тощо.

Найважливішим напрямком діяльності ІАТА є організація взаєморозрахунків між суб'єктами повітряного транспорту - агентами авіакомпаній, що реалізують авіаквитки, заснована на системі продажів перевезень на нейтральному бланку авіаквитків.

Штаб-квартира ІАТА знаходиться в Монреалі (Канада), Європейський центр - у Женеві (Швейцарія).