Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КонстпектЛекц ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ проект.у ЧМ.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.32 Mб
Скачать

2.4. Види зв’язків між системами

Розглядають між системами матеріальні зв’язки , енергетичні, інформаційні. Вони бувають:

а) послідовного типу

Рис.2.4

б) паралельного типу

Рис.2.5

в) зворотного типу

Рис.2.6

г) комбінованого типу

Рис. 2.7. Типи і види відносин R

Відносинами (R) називають взаємозалежність або взаємодію двох або більш об’єктів (явищ).

Запис R(X,Y) означає, що об’єкт X знаходиться у відносинах з об’єктом Y, .

Відносини можуть буди :

А – рефлексивними (об’єкт еквівалентний тільки самому собі);

Б – симетричними (об’єкт еквівалентний іншому, а інший першому);

В – транзитивними ( два об’єкта еквівалентні поміж собою , коли вони еквівалентні третьому).

Коли виконуються усі три умови – відношення еквівалентності, то у цьому випадку кореляція систем – це математична модель відношення.

Розрізняють такі види відношень.

а) подібність – відношення між системами (процесами, об’єктами ) від часткової схожісті до повної рівності;

б) аналогія – відповідність істотних ознак; структур або функцій;

в) гомоморфізм - коли кожну складову однієї системи і кожне їх відношення можна відобразити на другу систему ( не навпаки);

г) ізоморфізм – коли кожну частину однієї системи і кожне їх відношення можна відобразити на частину другої системи і навпаки;

д) ідентичність – відношення між системами, що мають однакові властивості;

е) причинність (детермінованість типу „якщо, то”;

ж) логічність та інші.

2.5.Технічна система ts може описуватись:

2.5.1. параметрично – опис властивостей, ознак, відношень на основі емпіричних спостережень (проста форма);

2.5.2. морфологічно – опис на основі поелементного складу TS і взаємовідношень;

2.5.3. функціонально – опис на основі установлення функціональних зв’язків між параметрами TS;

2.5.4. фізично – опис поведінки TS з установленням найбільш цілісної картини „життя” (роботи) об’єкта і механізмів , що керують його роботою (найбільш складна форма опису TS).

Приклади опису ts

2.5.1.- №1. Параметричний опис прокатного стану як TS. Це його головні техніко-економічні характеристики: технологічні, габаритні, кінематичні, геометричні, пружні, а також потужність двигунів, продуктивність.

2.5.2 – №2. Морфологічний опис : джерело енергії двигунів, характеристики передавальних механізмів; точність проката в залежності від жорсткості кліті і режимів деформації.

2.5.3 – №3. Функціонально - морфологічний опис динаміки стана (управління); опис режимів деформації і т.п.

2.5.4 – №4. Функціональній опис – повна точна або приближена математична модель прокатного стану і методів ії реалізації на рівні автоматичного управління процесом (TS) за допомогою ЕОМ.

2.6. Закономірності розвитку і еволюція

Життя можна уявити у вигляді еволюційноїS – подібної кривої ( рис.2.8.), яка запозичена з біології, оскільки в цьому відношенні життя можна порівняти з живим організмом. Ця крива показує, як змінюються в часі головні показники, наприклад, потужність, робочий тиск, маса, продуктивність, швидкість, точність, тощо.

На ділянці 1 , яка називається „дитинством”, ТС розвивається повільно (початковий розвиток). Потім ТС швидко вдосконалюється , наступає пора „зрілості” ТС (ділянка 2). На ділянці 3 темпи розвитку зменшуються , ТС вибирає свої можливості, наступає „стиглість” , а далі „старість” ТС. Далі система А може бути деградована (пунктирна крива 4 донизу) або довгий час утримує досягнуті показники (ділянка 4), або змінюється принципово іншою системою Б.

А- повна крива розвитку старої ТС; Б – початок розвитку нової ТС.

Рис.2.5. Криві розвитку ТС

Розвиваючись поступово вичерпує можливості покращення , але „бажання” продовжувати життя народжує нові винаходи. Рівень їх усе знижується, проте економічний ефект залишається великим за рахунок великої кількості винаходів у якийсь недовгий проміжок часу – до неефективності або за неконкурентоздатності перед новими ТС.

Технічний рівень – як сукупність нових властивостей , що випливають з нових наукових відкриттів, невпинно зростає. З’являються (на основі нових фундаментальних досліджень) нові , часто революційні , ідеї – підвищується технічний рівень і, безумовно, ефективність створювання зростає, а старадеградує.