Блок завдань і питань для самоконтролю

Уживання апострофа

Апостроф пишеться

Апостроф НЕ пишеться

Перед я, ю, є, ї в українських словах:

а) після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших приголосних (крім р), які належали б до кореня: б'ю, голуб'ятко, п'ять, кав'ярня, солов'ї, полум'яний, сім'єю, м'ясо, верф'ю;

б) після р: бур'ян, кур'єр, на подвір'ї;

в) після б, п, в, м, ф, р, к у власних назвах: Прип'ять, В'ячеслав, Стеф'юк, Лук'я;

г) після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний: від'їхати, об'єм, з'єднання, пів'яблука, дит'ясла, пан'європейський, роз'юшити, але: з власними назвами через дефіс: пів-Європи.

Перед я, ю, є в українських та іншомовних словах:

а) після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоять інші букви на позначення приголосних, які належать до кореня (крім р): свято, цвях, духмяний, мавпячий, але:черв'як, верб'я, перм'як;

б) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г,к, х, р, що позначають м'які приголосні: бюлетень,пюре, кюре, дебют, гравюра, манікюр, Гюго, Мюнхгаузен, буря, ряска, рядно.

Уживання м'якого знака

М'який знак пишеться

М'який знак НЕ пишеться

а)після м'яких д, т, з, с, дз, ц, л, н (Де Ти З᾿їСи Ці ЛиНи) у кінці слова та складу: мідь, мабуть, галузь, ґедзь, кільце, міль, тінь;

б) після м'яких приголосних у середині складу перед о: брьохати, дзьоб, льон, тьохкати, льотчик;

в) у словах із суфіксами -зьк-, -ськ-, -цьк-: воронезький, близький, чеський, галицький;

г) у словах із суфіксами -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-,-юсіньк-: гарненько, дівчинонька, малесенький, свіжесенький, тонюсінький;

д) у групах -льц-, -ньц-, що походять з -льк-,-ньк- ляльці - лялька, жменьці - жменька;

е) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м'якої групи І відміни та середнього роду IIвідміни на -нн(я), -ц(е): вишень, крамниць, знань, друкарень, сердець;

є) у дієслівних формах дійсного та наказового способу: пишуть, ходить, робить, вилізь, співать, лежать, думать;

ж) після м'яких приголосних перед я, ю, є у словах іншомовного походження: портьєра, рельєф, альянс;

з) після м'якого л перед наступним приголосним: пальці, їдальня, сільський.

а) після р у кінці складу або слова: вірте, секретар, гіркий, але: Горький;

б) після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): кінчик, менший, тонший, панщина, селянство, астраханський;

в) після м'яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м'які приголосні: свято, сміх, пісня, сніг, але: різьбяр (і різьбар), тьмяний і похідні від них;

г) між подовженими м'якими приголосними: зілля, узбіччя, каміння, ллється;

д) у групах -лц-, -нц-, -лч-, -нч-, які походять від -лк-, -нк-: тарілка - тарілці, сторінка -сторінці, Наталка - Наталці;

е) після л в іменникових суфіксах -алн(о), -илн(о): держално, пужално;

є) між подовженими м'якими приголосними: волосся, буття, ллється;

ж) у словах: баский, в'язкий, дерзкий, ковзкий, різкий