Варто пам᾿ятати!

Для української національної традиції характерним є звертання до посадових осіб, шанованих, незнайомих або старших за віком людей на Ви, у так званій формі пошанної множини. Графічно така форма звертання відображається вживанням великої букви: У листі Ви запитуєте…

Пошанна множина може бути виражена тільки формою другої особи займенника, тобто замість ти вживається ви. Коли ж ідеться про 3 особу (він, вона), не можна вживати форму вони і дієслово в множині, хоча в усному мовленні такі варіанти існують.

Нормативним є узгодження присудка в числі з формою множини займенника: Ви написали...; Ви не зобов’язані.

Якщо ж займенник Ви вживається з іменними частинами мови (прикметниками), а також із дієприкметниками, то ці слова можуть бути як у формі однини, так і множини, пор.: Ви призначені головою комісії.–Ви призначений головою комісії.

Коли до складу висловлювань, що передають подяку, комплімент, зауваження або свідчать про увагу до співрозмовника, входять слова який, такий, один тощо, то форма слова при займеннику ви повинна бути тільки в однині: Ви така чарівна, неперевершено прекрасна.

Вправа 13.Перекладіть речення, обираючи написання правильне займенника ви/Ви та його форм (залежно від того, чи є він засобом вираження пошани, чи ні).

1. Чтобы идти вперед, чаще оглядывайтесь назад, ибо иначе вы/Вы забудете, откуда вышли и куда идете (Л. Андреев). 2. Чувство юмора – это то, что заставляет вас/Вас смеяться над чем-то таким, чтослучилось с кем-то другим, и что привело бы вас/Вас в чувство ярости, если бы этослучилось с вами (В. Кротов). 3. Эх, кони, кони, что за кони! Вихри ли сидят в ваших/Ваших гривах? Чуткое ли ухогорит во всякой вашей/ Вашей жилке? (Н. Гоголь).4. Легче лисенка скрыть под одеждой, чем утаить вас/Вас, Ревность и нежность(М. Цветаева). 5. «Я вас/Вас любил!» – вырвалось у него наконец. Никогда не слыхала она от него такого слова (Ф. Достоевский).

Однорідні члени речення. Науковому текстові властиві логічність, послідовність викладу, в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому тут ставляться досить жорсткі вимоги до однорідного ряду, у якому ці логічні зв'язки особливо виразні.

У ролі однорідних не повинні виступати слова, що виражають родові (ширші) та видові (вужчі) питання. Напр.: Було посіяно зернових всього 500 га, вико-бобових 50 га, ячменю 40 га. Однорідний ряд по­будований неправильно, треба: Було посіяно зернових 540 га, у тому числі ячменю 40 га і вико-бобових 50 га.

Не можна будувати однорідного ряду зі слів, значення яких у чомусь збігаються або перехрещуються, наприклад: Було закуплено нову апаратуру, вимірювальні прилади і пристрої на суму 14000 грн (тут значення виділених слів частково збігаються).

Вправа 14. Прочитайте текст і визначте в ньому тип кожного речення. Випишіть елементи ускладнення простого речення (вставні слова, відокремлені, однорідні члени) та поясніть їх роль у тексті.

Надзвичайно важливе місце у фінансовому механізмі антикризового управління підприємством займає нормативно-правове забезпечення. Основою цього забезпечення є законодавство про банкрутство, податкове законодавство, нормативні акти, що регулюють фінансові відносини між підприємством і банківською системою, стандарти бухгалтерського обліку і звітності та ін. Пріоритетним у системі правового забезпечення антикризового фінансового управління є законодавство про фінансову неспроможність і банкрутство підприємств. Закон про банкрутство є складовим елементом економічної інфраструктури в країні, без якого неможливе функціонування ринкової економіки як такої. В умовах адміністративно-командної системи інституція банкрутства втратила своє значення у зв’язку з посиленням планових антикризових засад, наприклад, у разі збиткової діяльності неплатоспроможні підприємства отримували державні субсидії. Однак ті часи, коли можна було фактично бути постійним банкрутом, закінчилися. Варто підкреслити, що законодавство про банкрутство не лише стимулює підприємства до ефективного використання активів та захищає інтереси кредиторів, а й має містити механізми, спрямовані на фінансове оздоровлення боржника (О. Амосов).