Блок завдань і питань для самоконтролю

1. Що регулюють синтаксичні норми?

2. Схарактеризуйте особливості зв’язку підмета з присудком?

3. Що таке пошанна множина?

4. Як узгоджується присудок із формою пошанної множини?

5. Окресліть особливості вживання прийменника пов українській мові.

Література

1. Вирган І.О. Російсько-український словник сталих виразів / І. О. Вирган, М. Н. Пилинська ; за ред. М.Ф. Наконечного. – Х. : Прапор,2000. – 863 с.

2. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. / Т. Б. Гриценко. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 227с.

3. Ділова українська мова: Навч. посіб. / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинська, Т. І. Ситнік, С. Я. Єрмоленко ; За ред. О. Д. Горбула. – К. : Знання, КОО, 2000. – 226 с.

4. Зубков М.Г. Сучасна ділова мова за професійним спрямуванням: Навч. посіб. / М. Г. Зубков. – Х. : Факт, 2006. – 496 с.

5. Муромцева О.Г. Культура мови вчителя / О. Г. Муромцева, В. Ф. Жовтобрюх. – Х. : Гриф, 1998. – 208 с.

6. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х. : Акта, 1997. – 192 с.

7. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / За ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1972. – 515 с.

Лекція 3

Стилістичні норми сучасної української літературної мови

План

1. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування.

2. Мовні та позамовні чинники формування функціональних різновидів мови.

3. Професійне мовлення як сфера інтеграції офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів.

4. Текст як форма реалізації мовно-професійної діяльності.

Блок запитань для самоконтролю.

1. Що таке стиль літературної мови?

2. Які стилі сучасної літературної мови ви знаєте?

3. Які основні ознаки розмовного стилю?

4. На які підстилі (роди) поділяємо художній стиль?

5. Яка сфера вживання й призначення публіцистичного стилю?

6. Які основні ознаки конфесійного стилю?

Література

1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови / Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 431 с.

2. Дудик П. С. Стилістика української мови: Навч. посіб. / П. С. Дудик. – К. : Академія, 2005. – 332 с.

3. Мацько Л. І. Стилістика української мови / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 462 с.

4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови / О. Д. Пономарів. – Тернопіль: Навч. книга–Богдан, 2000.– 248 с.

5. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1973. – 586 с.

Практичні заняття 8-9

Стилі сучасної української літературної мови

у професійному спілкуванні

План

1. Проблеми розрізнення функціональних стилів української мови та виявлення сфери їх застосування.

2. Визначення мовнихі позамовнихчинників формування функціональних різновидів мови.

3. Інтеграція офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів у професійній сфері.

4. Реалізаціярезультатів мовно-професійної діяльності в тексті.

Блок завдань

Різновиди мови, що об’єднують мовні одиниці за їх функціональним призначенням у певні структури, становлять систему функціональних стилів.

У сучасній українській мові традиційно виділяють офіційно-діловий, науковий, конфесійний, публіцистичний, художній і розмовний стилі.

Стиль	Сфера	Функція	Ознаки стилю	Мовні особливості
Офіційно-діловий стиль	правова та адміністративна діяльність: тексти законів, указів, наказів, інструкцій, договорів, угод, розпоряджень, актів, ділове листування установ, довідки юридичного характеру тощо.	інформативно-вольова (настановча)	Стандартизова-ність, логічність, однозначність, точність, відсутність емоційності (сухість викладу)	а) слова вживаються в прямому значенні; б) відсутні розмовні слова, жаргонізми, діалектизми, слова з емоційно-експресивним забарвленням; в) широке використання складених похідних прийменників (у зв’язку з, відповідно до, з метою, у силу, під час); г) іменники на позначення посад, звань уживаються тільки у формі чоловічого роду (свідок Лісова, старший лейтенант Орловська); д) числівники пишуться цифрами, за винятком грошових документів; е) пасивні конструкції (запис здійснюється, свідоцтво видається, кореспонденція розсилається); Текстові норми – набір постійних елементів (їх називають реквізитами): інформація про адресата (кому?), адресанта (від кого?), дата, підпис, печатка тощо.
Науко-вий стиль: -власне науковий, -науково-навчаль-ний, -науково-популяр-ний	різні галузі науки, сфера техніки: монографії, наукові статті, дисертації, реферати, лекції, навчальна і науково-технічна література.	пізнавально-інформативна	абстрактність, логічність, інформативна насиченість, об’єктивність викладу, відсутність образності (вона характерна для науково-популярного стилю).	а) велика кількість термінів (синус,косинус, тонзиліт); б) широке використання абстрактної лексики (випарювання, мислення, кислотність); в) іменний характер мовлення (перевага іменних частин мови над дієсловами); г) уживаються у формі множини іменники, які у загальновживаній мові мають тільки формуоднини (широти, температури, олії, води); д) майже не вживаються форми 1 особи однини дієслів і займенник «я»; е) частотними є неозначено-особові та безособові речення (Для обчислення застосовують формулу; Важливо підкреслити, що...); ж) широке використання вставних слів і словосполучень; речення часто ускладнюються дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами, уточнюючими членами. з) наявність формул, таблиць, цитат, посилань, ілюстрацій.
Конфесійний стиль	релігійно-церковне життя, в культових установах, церквах, монастирях,теологічних навчальних закладах, молитовних будинках, релігійних громадах.	ритуальна, головне призначення – допомогавіруючим у спілкуванні з Богом, збереження і продовжування культових ритуалів.	образність, піднесеність, урочистість, символізм, експресивність, емоційність.	а) уживання термінів із церковно-релігійної сфери (вівтар, херувим, серафим, архімандрит,сповідь, воскресіння, псалтир, Псалом, Євангелієтощо); б) уживання старослов’янізмів (творець, небеса, благословенний, спаситель, нужда, премудрість, лукавство); в) наявність синонімів та антонімів, характерних саме для конфесійного стилю (синоніми:Божа рука – кара, дорога – життя, хліб – їжа, рука – влада; антоніми: душа – тіло, чеснота – гріх, праведний – безбожний); г) наявність фразеологізмів (випити чашу до дна; заблукана вівця; вірою і правдою; багатопокликаних, та вибраних мало; ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує); д) уживання вставних, відокремлених членів речення; е) частотними є форми наказового способу дієслова; ж) частотне вживання форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників; з) широко використовуються звертання, частки, повторювані сполучники, повтори слів, вигуки, риторичні запитання; і) широко використовується інверсія (зміна порядку слів у реченні), що надає висловленнюекспресивного забарвлення; к) особливої образності текстам надають метафори, алегорії, порівняння.
Публіцистичний стиль	суспільно-політична комунікація. Реалізується в газетних і журнальних статтях на політичні та інші суспільно значущі теми, в ораторських виступах на мітингах і зборах, по телебаченню,радіо.	інформативна і впливу	залежать від жанру і мети. Якщо головне призначення тексту подати інформацію,то основними його ознаками будуть логічність, точність, ясність викладу. Тексти ж, головне призначення яких вплинути на читача (слухача), характеризуються образністю, експресивністю, емоційністю.	а) уживання поряд із нейтральною лексикою слів, що мають емоційно-експресивне забарвлення (трудівник, посланець, звершення, гарант, авангард); б) наявність фразеології, що має забарвлення публіцистичного стилю (гаряча точка, живийвідгук, школа мужності, мирний наступ, сила диктату, пакет пропозицій, мирні ініціативи, кримінальні структури, корумповані чиновники, компетентні джерела); в) уживання слів у переносному значенні; г) частотне вживання у формі множини іменників, що не піддається лічбі (пошуки, настрої); д) частотними є спонукальні і наказові форми дієслова; е) серед часових форм найбільш частотними є форми теперішнього і минулого часу; ж) часто вживаними є частки не, ж, адже, ось, навіть, лише; з) уживання похідних складених прийменників (на шляху, в ім’я, у сфері); і) наявні питання-відповіді, риторичні питання, повтори; к) характерною є інверсія.
Художній стиль	духовно-естетична сфера життя народу	естетична	образність, багатозначність, метафоричність, авторська індивідуальність.	Художній стиль використовує мовні одиниці всіх функціональних стилів. У текстах художнього стилю широко використовуються стилістичні фігури і тропи, синоніміявсіх мовних одиниць, лексичне багатство української національної мови. Добір мовних засобів у художньому тексті залежить від індивідуальності автора, його світобачення.
Розмовний стиль	побутове спілкування	інформативно-контактна	спонтанність, непідготовленість, образність, емоційність, експресивність, використання міміки, жестів, інтонації.	а) використання розмовної, просторічної лексики (балакати, манюпусінький, лигнути, калідор, лісопет, паліхмахерська); б) уживання жаргонів (зависнути в комп’ютері, відриватися на дискотеці, бабки(гроші), родаки(батьки)); в) використання діалектної лексики (чара(сковорідка), жалива(кропива)); г) уживання вульгаризмів, лайливих слів (морда (лице людини), варнякати, свиня(про когось), витріщатися); д) широке використання фразеологізмів (обіцянка – цяцянка; тримати камінь за пазухою;теревені правити; стріляний горобець; золоті руки, вивести в люди); е) уживання збірних іменників із суфіксами -в-, -н-, -от- (собачня, братва, мушва, парубота); ж) уживання слів зі зменшено-пестливими (малесенький, ставочок) та збільшено-згрубілимисуфіксами (вітрище, бабище, голосище, здоровенний); з) широке використання вигуків; і) речення неповні, обірвані; к) уживання питальних, окличних речень.

Вправа 1.Визначте стиль поданих уривків. Укажіть, які мовні звороти й вислови властиві тому чи іншому стилю.

І. Не розвинувши власного міського сленгу, українська мова на Україні виробила інше своєрідне явище, що дістало там і свою власну назву – суржик, суміш українського з російським за більш-менш довільного вживання складників того чи іншого шару, де складники другої мови підносять експресію вислову. Суржик уживається широко, почасти по містах, далеко типовіше – по селах. Це живе явище, і воно заслуговує на вивчення, чого воно поки що не дочекалося на радянській Україні. Але тоді, як міський сленг націлений у майбуття мови, прогнози щодо суржику мали б бути протилежного характеру (Ю. Шевельов).

ІІ. Комп’ютер – електронна програмована цифрова машина; електронний пристрій для виконання складних обчислень і перетворення даних, керований спеціальними програмами. Складається зокрема з процесорів, внутрішньої та зовнішньої пам’яті. Разом із периферійними пристроями утворює комп’ютерну систему. Розрізняють комп’ютери мейнфрейми (великі), мінікомп’ютери, персональні комп’ютери, а також суперкомп’ютери для виконання особливо складних обчислень.

Вправа 2.Доберіть приклади невеликих текстів різних стилів.

Вправа 3.Перекладіть поданий текст. Підкресліть іншомовні слова. Визначте, до якого стилю української мови належить поданий текст.

Утверждения, содержащиеся в формулировках основных свойств простейших фигур, не доказываются и называются аксиомами. Слово «аксиома» происходит от греческого слова «аксиос» и означает утверждение, не вызывающее сомнений.

При доказательстве теорем разрешается пользоваться основными свойствами простейших фигур, то есть аксиомами, а также свойствами уже доказанными, то есть доказанными теоремами. Никакими другими свойствами фигур, даже если они нам кажутся очевидными, пользоваться нельзя.

Вправа 4.Визначте стиль поданого уривку. Схарактеризуйте, які мовні звороти й вислови властиві цьому стилю.

Не судіть ближнього, щоб вас не судили. Бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Бог відміряє вам стільки ж, скільки ви відміряли іншим. Чому ви бачите скалку в оці брата свого, а колоду у власному оці не помічаєте? Як же ви скажете йому: «Дозволь вийняти скалку з ока твого», – коли колоду у власному оці маєте? Лицеміри, витягніть спершу колоду з ока свого, а тоді побачите, як ліпше вийняти скалку з ока братового.

Вправа 5. Визначте стиль поданого уривку. Схарактеризуйте, які мовні звороти й вислови властиві цьому стилю.

Мій дорогий Пелісьє!

Багато вже минуло часу, коли я з Вами бачився. З цього часу пережили ми багато страшних моментів і не один сивий волос указує на ті болючі етапи тієї дороги, якою ми пішли. Ми маємо багато ворогів, але через те власне й скристалізувалася єдність волі нашого народу, через те й запалало могутнім вогнем бажання нашої країни до власної суверенності...

Ви, мій Друже, є одним з тих, хто sineiraetstudioвиступає в обороні нашої нації, і я вірю, що настане день, коли правда і справедливість побідить.

Дозвольте на доказ моєї вдячності за Вашу моральну поміч стиснути Вашу руку.

Відданий Вам Петлюра

28 жовтня 1919 р.

Вправа6. Перекладіть текст. Визначте, до якого стилю мовлення належить поданий уривок.

Улыбка! Она является вашей визитной карточкой, свидетельством вашей душевности и открытости. Люди высокой внутренней культуры носят улыбку в своей душе. А «самые-самые», награждаемые престижным орденом Улыбки, носят ее на груди.

Улыбка! Она ничего не стоит, но создает многое: счастье в доме, атмосферу доброжелательности в делах – и служит паролем для друзей. Она обогащает тех, кто ее получает, не обедняя тех, кто ее дарит. Она длится одно мгновение, память же о ней сохраняется навсегда. Она – отдохновение для утомленного, свет надежды для отчаявшегося, сияние солнца для удрученного и лучшее из природных средств против горя (Д. Карнеги).

Вправа 7. Перекладіть текст російською мовою. Визначте, до якого стилю мовлення належить поданий уривок.

Дев’ятого листопада щорічно в Україні відзначається день української писемності та мови. Свято душі нашої, свято, яке, на жаль, повинне нагадувати, хто ми, з якого роду. Багато-пребагато українців замість любові до рідного слова цураються його. Як на материзні, так і на чужині. Чому так боїмося своїх слов’янських слів, не леліємо їх, не бережемо? Задумаймося. Немилосердні вітри історії приносили на українську землю злу волю тиранів, жорстоку підступність ворогів, а з ними – війни, голодомори, репресії, руйнації. У власній оселі українці стали приймаками, відчули комплекс меншовартості. Солов’їній, мелодійній та чудовій українській мові довелося зазнати наруги. І не лише від зайд-поневолювачів, а, найприкріше, і від рідних синів і доньок. Для багатьох із них солодшим од меду видався час забуття рідних слів, їхнє безпам’ятство й донині ятрить душу (О. Куць).

Вправа8. Перекладіть текст. Визначте, до якого стилю мовлення належить поданий текст.

Дорогой мой Леонид Осипович Пастернак!

Я хочу Вас сразу же заверить, что Вы и Ваши близкие, все, что касается старой России (незабываемая таинственная сказка), все то, о чем Вы мне напомнили Вашим письмом, – все это осталось для меня родным, дорогим, святым и навечно легло в основание моей жизни! Да, всем нам пришлось пережить немало перемен и прежде всего – Вашей стране. Но если нам и не суждено дожить до ее возрождения, то потому лишь, что глубинная, исконная, вечно претерпевающая Россия вернулась ныне к своим потаенным корням, как это было уже с ней однажды под игом татарщины; кто усомнится в том, что она живет и, объятая темнотой, незримо и медленно, в святой своей неторопливости, собирается с силами для какого-нибудь еще, быть может, далекого будущего? (Из письма Р.М.Рильке к Л.О.Пастернаку).

Вправа 9. Опишіть предмет або явище на ваш вибір, використовуючи засоби офіційно-ділового, наукового, художнього, публіцистичного, розмовного стилів.

Вправа10. Перекладіть текст. Визначте, до якого стилю мовлення належить поданий текст.

В 1935 г. представители более двух десятков стран мира подписали межнародный договор об охране духовного достояния человека – Пакт Рериха. Документ получил название по имени его инициатора, всемирно известного художника, ученого и общественного деятеля – академика Н.К. Рериха.

«Кто-то может спросить: неужели именно теперь, во время общего материального кризиса уместно говорить об искусстве и науке? Именно так, уместно. Расцвет искусства и науки являються разрушением жизненных кризисов… Лучшей панацеи, чем Культура, человечество не знает. Да и не будет знать, так как в Культуре – сумма всех достижений огненного творчества… Опыт указывает нам, что искусство и знания расцветали там, где они признавались наибольшими стимулами жизни. Там, где главы государств, где владыки церкви и все руководители жизни сходились в стремлении к прекрасному, там и происходил тот Ренессанс, то Возрождение, о котором тепер пишутся такие замечательные книги» (Е. Полякова).

Вправа 11. Перекладіть текст українською мовою. Визначте, до якого стилю належить цей уривок.

Авторское право в Интернете

Объектами авторского права являются произведения науки, литературы и искусства, являющиеся результатом творческой деятельности, независимо от назначения и достоинства произведения, способа его выражения, а также производные произведения (переводы, обработки, аннотации, рефераты, резюме, обзоры, инсценировки, аранжировки и другие переработки произведений наук, литературы и искусства) и сборники (энциклопедии, антологии, базы данных) и другие составные произведения, представляющие собой по подбору или расположению материалов результат творческого труда.

Авторское право распространяется как на обнародованные, так и на не обнародованные произведения, в том случае если они существуют в какой-либо объективной форме.

Авторское право не распространяется на идеи, методы, процессы, системы, способы, концепции, принципы, открытия, факты, официальные документы (их официальные переводы), государственные символы и знаки, произведения народного творчества, сообщения о событиях и фактах, имеющие информационный характер.

Авторское право на произведение не связано с правом собственности на материальный объект, в котором произведение выражено.

Знак © является составной частью знака охраны авторского права, состоящего из трех элементов:

• Собственно © ;

• имени (наименования)обладателя исключительных авторских прав;

• года первого опубликования произведения.

Обладатель исключительных авторских прав вправе (вовсе не обязан) размещать на каждом экземпляре произведения знак охраны авторского права - отсутствие © не означает отсутствия автора или того что данное произведение (его элементы) можно свободно использовать.

Вправа 12. Прочитайте звертання, якими розпочинали свої листи видатні українські письменники, і дайте відповіді на запитання: Яке ставлення автора листа до адресата виявлено в кожному звертанні? Чому, на вашу думку, лист прийнято розпочинати саме зі звертання? Чи можна говорити про демократизацію вираження звертань у двадцять першому столітті?

З листів Т. Шевченка:

Батьку отамане кошовий і друже мій єдиний! (До Я. Кухаренка); Батьку мій рідний! (До В. Григоровича); Князю мій сіятельний! (До М. Цертелєва); Друже мій великий Миколаю! (До М. Костомарова); 3 новим роком будьте здорові, любий і щирий мій земляче! (До М. Лазаревського); Вітаю тебе, мій добрий, мій єдиний друже! (До Й. Бодянського); Вітаю тебе, друже мій, богу милий! (До Б. Залеського); Благородніший ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене! (ДоС .Гулака-Артемовського); Любий мій єдиний Михайле! (ДоМ. Лазаревського); Вельми і вельми шанобная і любая моя пані Васильєвно! (До М. Максимович); Вельми і вельми цінуємий добродію ласкавий! (До А. Болдіна).

З листів М. Коцюбинського:

Дорога моя Вірунечко! (До В. Коцюбинської); Дорогий пане Володимире! (До В. Гнатюка); Дорогий Михайле Михайловичу! (До М. Могилянського); Любий добродію! (До Л. Лукича-Будая); Любий товаришу! (До О. Кандиби); Високоповажний Олександре Івановичу! (До О. Кандиби); Високоповажний добродію! (До І. Щітківського); Любий пане Андрію! (До А. Дуляка); Високоповажна пані! (До Н. Кобринської); Високоповажне добродійство! (До О. і М. Волянських); Високоповажна пані! (До О. Гнатюк).

З листів В. Симоненка:

Добрий день, Андрію Федоровичу! (До А. Махині); Здоров, Васько! (До В. Діденка); О найсоміший із Сомів! (До М. Сома); Чолом тобі, Миколо! (До М. Сома); Тов. Сом! Драстуйте! (До М. Сома); Бонжур, месьє Анатоль! (До А. Перепаді); Агов, Толю! (До А. Перепаді); Доброго здоров’я, Толю! (До А. Перепаді); Дорогий Іване! (До І. Світличного); Любий Іване! (До І. Світличного); Слава Україні! Німий оракуле! (До І. Світличного); Дорогий Борисе Дмитровичу! (До Б. Антоненка-Давидовича); Юначе! (До О. Щербаня); Дон Кіхоте гордого атомного віку! (До О. Щербаня).